Рішення

від 14.05.2013 по справі 914/1055/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.13 Справа № 914/1055/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Книгодрук», с. Кротошино

про стягнення 13 566, 77 грн.

Суддя Н.Мороз

Cекретар Н. Кривка

Представники:

Від позивача: н/з

Від відповідача: н/з

Суть спору :

Позов подано товариством з обмеженою відповідальністю «Екотеп», м. Львів до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Книгодрук», с. Кротошино про стягнення 17 232, 44 грн.

Заявою про зміну розміру позовних вимог від 11.04.2013р., позивач просить суд стягнути з відповідача 13 021, 49 грн. основного боргу, 973, 70 грн. пені та 197, 22 грн. 3% річних.

Заявою про зміну розміру позовних вимог від 23.04.2013р., позивач просить суд стягнути з відповідача 12 421, 49 грн. основного боргу, 948, 06 грн. пені та 197, 22 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 18.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.04.2013 року.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп» подано заяву від 15.03.2013р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться за адресою: Львівська обл., с. Кротошино, вул. Січ. Стрільців, 35 та на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відповідача, в межах заявлених ТзОВ "Екотеп" вимог. Однак, суд відмовив позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Для об"єктивного та всестороннього вирішення спору, 02.04.2013р., 11.04.2013р. та 23.04.2013р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання 14.05.2013р. представник позивача не з"явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвал суду від 18.03.2013р., 02.04.2013р., 11.04.2013р. та 23.40.2013р. не виконав, відзиву на позов не подав, тому суд вважає за доцільне розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України , зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

04.10.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Екотеп" (позивач, за договором - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Книгодрук" (відповідач, за договором - замовник) укладено договір поставки № 0410/02, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а замовник приймати поліграфічні матеріали і оплачувати їх вартість в строки та порядку, передбачених цим договором.

На виконання взятих на себе зобов'язань, товариство з обмеженою відповідальністю «Екотеп» поставило товариству з обмеженою відповідальністю «Книгодрук» товар на загальну суму 14 312, 99 грн., що підтверджується видатковими накладними ВН № 7740 від 19.09.2012р. на суму 1 410, 04 грн; ВН № 7823 від 20.09.2012р. на суму 216, 00 грн.; ВН № 7822 від 20.09.2012р. на суму 1 920, 06 грн.; ВН № 7914 від 24.09.2012р. на суму 5 801, 42 грн.; ВН № 9294 від 15.11.2012р. на суму 4 965, 47 грн., підписаними та скріпленими печатками обох сторін (в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.1 договору № 0410/02, замовник здійснює оплату товару не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання поставленого товару по кожній накладній.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем товару, що, зокрема, вбачається з накладних, підписаних сторонами без жодних застережень. Проте факт проведення відповідачем оплати вартості поставлених позивачем товарів у повному обсязі підтверджений не був, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Книгодрук» оплачено лише частину заборгованості у розмірі 1 291, 50 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 04.02.2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу про сплату заборгованості, який останнім залишено без відповіді та задоволення.

Відтак, сума основної заборгованості замовника перед постачальником становить 12 421, 49 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

Стаття 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно п. 5.2 договору, у випадку прострочення замовником зазначеного у договорі терміну оплати, він сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення, що відповідно до заяви про зміну розміру позовних вимог від 23.04.2013р. становить 948, 06 грн.

Однак, щодо нарахованої суми пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Проте, позивач в порушення вимог зазначеної норми нарахував пеню за період понад строки, встановлені законом. Суд, самостійно здійснивши перерахунок пені, встановив, що її розмір становить 925, 58 грн.

Крім того, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Позивачем нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 197, 22 грн.

Суд, здійснивши перерахунок інфляційний втрат, встановив, що їх сума складає 185, 13 грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат в сумі 1 700, 00 грн., що підтверджується банківською випискою на оплату послуг адвоката, який представляв інтереси позивача в суді при розгляді даної справи на підставі договору №2 від 20.02.2013р. про надання адвокатських послуг, укладеного з позивачем та відповідної довіреності, виданої останнім (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат відносять витрати по сплаті державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Відтак, враховуючи складність спору а також те, що протягом розгляду справи адвокатом лише один раз забезпечено явку в судове засідання, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат, понесених на оплату послуг адвоката до 700, 00 грн.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, в тому числі й витрати на оплату послуг адвоката, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218, 232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Книгодрук", с. Кротошин, вул. Січових Стрільців, 35 (код ЄДРПОУ 25239268) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп», м. Львів, вул. Архітекторська, 7/5 (код ЄДРПОУ 19332414) - 12 421, 49 грн. - боргу, 925, 58 грн. - пені, 185, 13 грн. - 3% річних, 700, 00 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, 1 716, 20 грн. - судового збору.

3. В решті позовних вимог -відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Н. Мороз

Рішення складено 17.05.2013р.