Рішення

від 13.05.2013 по справі 916/725/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2013 р.Справа № 916/725/13

За позовом : Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста „КИЇВЗЕЛЕНБУД"

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕРВІСНА КОМПАНІЯ „ЗЕЛЕНЕ МІСТО"

про стягнення 547750,89грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Буряк О.О. - довіреність;

Завалішина Г.С. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 13.05.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Завалішина Г.С. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста „КИЇВЗЕЛЕНБУД" звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕРВІСНА КОМПАНІЯ „ЗЕЛЕНЕ МІСТО" про стягнення заборгованості в сумі 547750,89грн.., яка складається з основного боргу в сумі 361905,10грн., пені в розмірі 117624,12грн., 3% річних в розмірі 22621,63грн. та інфляційних витрат в сумі 45600,04грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.03.2013р. було порушено провадження по справі №916/725/13.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕРВІСНА КОМПАНІЯ „ЗЕЛЕНЕ МІСТО" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65125, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 19

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 13.05.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

04.01.2010р. між Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста „КИЇВЗЕЛЕНБУД" (Замовник, Покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕРВІСНА КОМПАНІЯ „ЗЕЛЕНЕ МІСТО" (Постачальник) був укладений договір поставки №23-01/2010 (далі договір).

Пунктом 9.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 01.06.2010р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов'язків по даному Договору.

Згідно п.1.1 договору Постачальник зобов'язується передати у визначені Договором строки Покупцеві у власність товар, визначений у Додатку 1 до Договору (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його в порядку, передбаченому цим Договором.

Поставка Товару здійснюється Постачальником на склад Покупця у м. Києві, на території виробничих баз комунальних підприємств, які входять до складу Покупця (п.2.1 договору). Разом з Товаром Постачальник передає Покупцю накладні (п.2.2 договору). Право власності на поставлений Товар переходить до Покупця в момент отримання Товару від перевізника, призначеного Постачальником про що підписується накладна (п.2.3 договору).

Загальна кількість Товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, інші ідентифікуючі ознаки Товару, визначаються у Додатку 1 (Специфікація) до Договору, який є невід'ємною частиною Договору (п.3.1 договору).

Відповідно Додатку 1, Постачальник зобов'язався поставити: Торф - субстрат рН 5,5-6,5 фракція 0,25 (1х80л) у кількості 1894557 літрів на загальну суму 1250407,62грн. (у т.ч. ПДВ 208401,27грн).

Пунктом 4.1 договору визначено, що поставка Товару здійснюється до 01.06.2010р.

Розділом 6 договору визначена ціна договору та порядок розрахунків. Так пунктом 6.1 договору передбачено, що ціна Договору визначається загальною вартістю Товару, визначеною в Додатку 1 до Договору та становить 1250407,62грн. , в т.ч. ПДВ 208401,27грн. Розрахунок за Договором здійснюється в наступному порядку: протягом 5 банківський днів з дати підписання Договору, Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 50% загальної вартості Товару, визначеної в Додатку 1 до Договору; остаточний розрахунок - оплата 50% вартості Товару, здійснюється Покупцем протягом 5-ти банківський днів від дати прийняття Товару за накладеною, у порядку, передбаченому розділом 4 Договору (п.6.3, п.п. 6.3.1, 6.3.2 договору). Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п.6.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобов'язань за договором, позивачем 04.02.2010р. на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 625007,50грн., як попередню оплату в розмірі 50% загальної вартості Товару, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1 від 04.02.2010р.

Втім, відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором поставки здійснив часткову поставку Товару на загальну суму 263102,40грн., а саме: 09.04.2010р. відповідач поставив позивачу товар у кількості 266640л на суму 175982,40грн. та 12.04.2010р. поставив Товар у кількості 132000л на суму 87120грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними №№ 1,2 від 09.04.2010р. та від 12.04.2010р.

Позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов договору станом на 01.06.2010р. (строк поставки) не було поставлено товар на суму 361905,10грн. (625007,50грн. (сума передоплати) - 263102,40грн. (загальна сума поставленого товару)).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку не поставки Товару до дати, визначеної п. 4.1 договору, Покупець має право відмовитись від виконання Договору та вимагати сплати Постачальником пені та повернення сплачених в порядку, визначеному п.п. 6.3.1. договору, коштів як попередня оплата.

29.10.2012р. Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста „КИЇВЗЕЛЕНБУД" направило на адресу відповідача претензію за № 148-06-3423 з вимогою протягом 10 календарних днів з дати отримання претензії повернути суму заборгованості, на яку не отримано товар, у розмірі 361905,10грн.

Посилаючись на порушення Відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної поставки товару Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста „КИЇВЗЕЛЕНБУД" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530цього кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №23-01/2010 від 04.01.2010р. в сумі 361905,10 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за договором Сторони несуть відповідальність, визначену даним договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання вважається його невиконання чи неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки №23-01/2010 від 04.01.2010р., а саме не поставив позивачу товар, що зумовило нарахування останнім пені за період з 01.06.2010р. по 30.06.2012р. в сумі 117624,12грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно п.7.3 договору, у випадку не поставки Товару до дати, визначеної п.4.1 договору, Постачальник зобов'язується сплатити Покупцю, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня, від суми коштів, сплаченої в порядку, передбаченому п.п 6.3.1, за кожен день прострочення виконання зобов'язання та повернути сплачені в порядку, визначеному п.п 6.3.1 договору, коштів як попередня оплата.

Проте, перевіривши надані позивачем розрахунок пені, судом встановлено що наданий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства щодо періоду нарахування, в зв'язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені.

Так, здійснивши перерахунок пені з суми боргу 361905,10 грн. за період з 01.06.2010р. по 01.12.2010р., судом встановлено, що сума пені яка підлягає задоволенню становить 30157,11грн..

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем, в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору нараховано 3%річних в сумі 22621,63грн. та інфляційні витрати в розмірі 45600,04грн. Розглянувши здійсненні позивачем розрахунки сум 3% річних та інфляційних збитків господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3%річних в сумі 22621,63грн. та інфляційні витрати в розмірі 45600,04грн. за порушення зобов'язань за договором поставки підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕРВІСНА КОМПАНІЯ „ЗЕЛЕНЕ МІСТО" (65125, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 19; код 36150093) на користь Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста „КИЇВЗЕЛЕНБУД" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23; код 03362123) 361905 (триста шістдесят одну тисячу дев'ятсот п'ять)грн. 10 коп. основного боргу за договором поставки №23-01/2010 від 04.01.2010р., 30157 (тридцять тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 11коп. пені, 22621 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять одну)грн. 63коп. - 3% річних, 45600 (сорок п'ять тисяч шістсот) грн. 04коп. - інфляційних витрат та 9205 (дев'ять тисяч двісті п'ять) грн. 68коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 17.05.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.