Постанова

від 13.05.2013 по справі 801/4432/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2013 р. Справа №801/4432/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Белової Ю.Г. за участю представника позивача Курнікової Е.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АР Крим

до Державного підприємства «Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії наук України»

про стягнення 21452,39 гривень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з позовом Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АР Крим до Державного підприємства «Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії наук України» про стягнення 21452,39 гривень.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що Державне підприємство «Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії наук України» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (надалі - Управління Пенсійного фонду) та на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак, в порушення норм зазначено Закону не здійснює сплату штрафних санкцій та єдиного внеску у встановлений строк.

Ухвалами суду від 22 квітня 2013 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

У судове засідання яке відбулось 13.05.2013 року представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про місце, дату та час проведення судового засідання.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, на підставі статті 128 КАС України суд ухвалив розглядати справу за відсутністю представників сторін, повідомлених належним чином про дату та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464 (надалі - Закон) Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом;

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а також забезпечує збір, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою

Згідно з пунктом 1.1 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АРК, реалізуючі свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 2 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, являється публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з п. ч. 1 ст.1 Закону зазначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Згідно з п.1 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії наук України» являється юридичною особою, зареєстроване 08.02.2007 року Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії А АБ № 402080, Довідка Головного Управління статистики в АР Крим серії АА № 683512 та витяг з ЄДРПОУ від 20.01.2012 року № 05.3-8.1/82 станом на 20.01.2012 року.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії наук України» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду в Сімферопольському районі АР Крим 19.02.2007 року за № 241010362 про що свідчить повідомлення про взяття на облік юридичної особи.

Таким чином, ДП «Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії наук України» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Відповідно до частини 3 статті 9 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати єдиний внесок лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до розділу IV підпункту 4.3.7 пункту 4.3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289 4.3.7. платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі).

Відповідно до розділу IV пункту 4.3 підпункту 4.3.1. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289 обчислення єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Судом встановлено, що відповідно до автоматично сформованих і наданих відповідачем до Управління Пенсійного фонду звітів, відповідач зобов'язався сплатити єдиний внесок за листопад 2012 року в сумі 3462,35 гривень, за грудень 2012 року в сумі 3914,39 гривень, за січень 2013 року в сумі 3906,75 гривень.

Таким чином загальна сума по сплаті єдиного внеску за листопад-грудень 2012 року та січень 2013 року складає 11283,49 гривень ( 3462,35+3914,39+3906,75).

Відповідно ч. 4 ст. 25 Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду в Сімферопольському районі АРК направлена відповідачу вимога про сплату боргу № Ю- 43С від 02.01.2013 року на загальну суму 113327,58 гривень до якої увійшла недоїмка по сплаті єдиного внеску за листопад 2012 року в розмірі 3462,35 гривень.

Зазначена вимога була направлена відповідачу 10.01.2013 року та отримана ним 12.01.2013 року згідно поштового повідомлення.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду в Сімферопольському районі АРК направлена відповідачу друга вимога про сплату боргу № Ю- 167С від 01.02.2013 року на загальну суму 114040,34 гривень до якої увійшла недоїмка по сплаті єдиного внеску за листопад та грудень 2012 року в розмірі 7376,74 гривень ( 3462,35+3914,39) та штрафні санкції в розмірі 998,22 гривень .

Зазначена вимога була направлена відповідачу 07.02.2013 року та отримана ним 09.02.2013 року згідно поштового повідомлення.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду в Сімферопольському районі АРК направлена відповідачу третя вимога про сплату боргу № Ю- 236 С від 01.03.2013 року на загальну суму 114040,34 гривень, до якої увійшла недоїмка по сплаті єдиного внеску за листопад - грудень 2012 року та січень 2013 року в розмірі 11283,49 гривень (3462,35+3914,39+3906,75) та штрафні санкції в розмірі 998,22 гривень.

Зазначена вимога була направлена відповідачу та отримана ним згідно поштового повідомлення.

Суд також враховує, що відповідно до частини 12 статті 9 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Судом встановлено, що УПФУ в Сімферопольському районі АР Крим проведено планову перевірку ДП «Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії наук України» за результатами якої складений Акт від 28.11.2012 року № 49-Ю.

Згідно акту перевірки виявлено порушення частини 8 статті 9 Закону України № 2464 стосовно повноти сплати авансових платежів у вигляді сум єдиного внеску на суму 9982,17 гривень.

Зазначений Акт перевірки від 28.11.2012 року підписаний та отриманий відповідачем без заперечень.

Пунктом 6 частини 11 статті 25 Закону передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Згідно частини 14 статті 25 Закону про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Судом встановлено, що згідно рішення № 1 від 03.01.2013 року УПФУ в Сімферопольському районі АР Крим на підставі п. 6 частини 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату суми єдиного внеску у вигляді авансових платежів до ДП «Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії наук України» застосовані штрафні санкції в розмірі 998,22 гривень.

Судом встановлено, що фінансові санкції розраховані позивачем вірно, з розрахунку 10% від суми несплачених авансових платежів.

Зазначене рішення 03.01.2013 року було отримано відповідачем, що підтверджується підписом представника відповідача.

Крім того, за результатами перевірки на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ДП «Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії наук України» була застосована фінансова санкція за рішенням № 196 від 19.02.2013 року у розмірі 9170,68 гривень ( штраф - 1233,45 гривень, пеня - 7937,23 гривень).

Таким чином загальна сума заборгованості по штрафним санкціям та пені відповідача складає 10168,90 гривень (998,22+9170,68).

Згідно частини 15 статті 25 Закону суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Судом встановлено, що згідно розрахунку заборгованості по сплаті єдиного внеску за листопад-грудень 2012 року та січень 2013 року, штрафним санкціям, пені та особового рахунку відповідачем заборгованість в сумі 21452,39 гривень (11283,49+998,22+9170,68) не погашена.

Отже, суд приходить до висновку, що загальна заборгованість по сплаті єдиного внеску та штрафним санкціям та пені в сумі 21452,39 гривень, розраховані позивачем вірно, являється погодженою відповідачем та підлягає стягненню з останнього.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного Підприємства «Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії наук України» (ідентифікаційний код 34842975) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АР Крим заборгованість в сумі 21452,39 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.