Рішення

від 14.05.2013 по справі 919/378/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року справа № 919/378/13

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044)

до Приватного підприємства «Фірма Новица»

(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, будинок 29А ідентифікаційний код 20689506)

про стягнення 46632,33 грн ,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ФКМ СМР) - Бекетова Н.С., довіреність № б/н від 29.12.2012;

Відповідач (ПП "Фірма "Новица") - Карпенкова О.В., керівник паспорт серія АР 403951 від 06.10.2006, виданий Гагарінським РВУМВС України в м. Севастополі.

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя до Приватного підприємства «Фірма Новица» про стягнення 46632,33 грн., з яких сума заборгованості з орендної плати за період з 01.05.2012 по 07.12.2012 - 7546,03 грн, пеня - 486 грн., 30% річних - 1153,98 грн, штраф - 37445,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №441-11 від 10.11.2011 в частині належної та своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою від 02.04.2013 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду.

У ході розгляду справи відповідач у порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав суму заборгованості з орендної плати за період з 01.05.2012 по 07.12.2012 в сумі 7546,03 грн, пені - 486 грн, 30% річних - 1153,98 грн. У зв'язку з важким фінансовим станом підприємства просив у задоволенні вимог про стягнення штрафу відмовити та надати розстрочку виконання судового рішення строком від 3 до 6 місяців (вх. 3915/13 від 18.04.2013) (арк.с. 49).

У судовому засіданні 14.05.2013 представник позивача виклав зміст позовних вимог, просив позов задовольнити, проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення не заперечував, про що надав відповідну заяву про погодження розстрочки строком на 4 місяця (вх. 4752/13 від 14.05.2013).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

10.11.2011 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Фірма «Новица"(орендар) був укладений договір № 441-11 оренди нерухомого майна (надалі Договір, арк. с. 9-10)

Відповідно до п. 1.1. цього договору, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець передає, а орендар - приймає в оренду нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення, першого та другого поверху окремо розташованої будівлі (сарай), загальною площею 59,0 кв.м за адресою: м. Севастополь, вул. Гоголя, 29а, що знаходяться на балансі КП "Аррікон" СМР(надалі - об'єкт оренди), вартістю, згідно з незалежною оцінкою станом на 30.10.2007 - 49656 грн.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, об'єкт оренди використовується для розміщення складу.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, розмір орендної плати на період з 01.08.2011 по 19.09.2011 визначається згідно з Методикою, яка затверджена рішенням сесії міської Ради №1617 від 13.03.2007, виходячи з орендної ставки - 12% від вартості об'єкта оренди станом на 30.10.2007. Амортизаційні відрахування та вартість послуг орендодавця не враховуються в орендну плату.

Розмір орендної плати з 20.09.2011 визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії міської Ради №1617 від 13.03.2007 виходячи з орендної ставки 15% від вартості об'єкта оренди, станом на 30.10.2007. Амортизаційні відрахування не враховуються в орендну плату. В орендну плату не враховані витрати на комунальні та експлуатаційні послуги, а також сума компенсації витрат балансоутримувача на оплату за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата з 01.08.2011 складає 835,46 грн (без ПДВ) за місяць оренди (із застосуванням індексів інфляції станом на серпень 2011 року).

Орендна плата з 20.09.2011 складає 1040,15 грн (без ПДВ) за місяць оренди (із застосуванням індексів інфляції станом на вересень 2011 року).

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно та перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Орендарем оплачується технічне обслуговування: 3,00 грн * 59,00 кв.м. = 177 грн (з ПВД) та перераховується орендарем балансоутримувачу щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно з пунктом 3.3 Договору розмір орендної плати за кожний подальший місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідний попередньому місяцю.

Відповідно до пункту 4.4.3 Договору, орендар зобов'язався своєчасно вносити орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з використанням об'єкту оренди, зокрема оплату комунальних та експлуатаційних послуг.

За змістом пункту 7.1 Договір діє з моменту його підписання до 07.11.2012.

Відповідно до пункту 8.1 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору.

Відповідно до п. 8.5. Договору сторони встановили, що у випадку порушення строку внесення орендної плати, визначеного пунктом 3.2 цього договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця крім збитків пеню в розмірі 200% від облікової ставки Національного банку України, яка діє в період, за який буде нараховуватись пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з пунктом 8.6. Договору у разі, якщо прострочка внесення орендної плати буде продовжуватись більше, ніж 30 календарних днів, Орендодавець має право вимагати, а Орендар зобов'язаний сплатити на користь Орендодавця поверх збитків 30% річних від простроченої суми за весь період прострочки (ст. 625 Цивільного кодексу України).

У випадку, якщо прострочка внесення орендної плати буде продовжуватись більш ніж 60 календарних днів орендар сплачує на користь орендодавця поверх збитків штраф в сумі, що дорівнює трикратному розміру річної орендної плати.

Актом прийому передачі орендованого майна від 10.11.2011, укладеному між сторонами підтверджується передача в оренду нерухомого майна орендодавцем орендарю (арк.с. 11).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07.11.2012 у справі №5020-807/2012 за позовом за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Приватного підприємства "Фірма Новица" про стягнення 47 247,50 грн, розірвання договору оренди та звільнення приміщень, встановлено факт неналежного виконання умов договору оренди №441-11 від 10.11.2011 по сплаті орендної плати боржником за період з серпня 2011 року по квітень 2012 року, на підставі чого позов було задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Фірма Новица на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради 8 542,25 грн, з яких: 6 259,31 грн -заборгованість по орендній платі, 848,25 грн - 30% річних, 394,54 грн -пеня, 1040,15 -штраф, витрати по сплаті судового збору у сумі 2682,50 грн; розірвано договір оренди нерухомого майна № 441-11 від 10.11.2011 вбудованих нежитлових приміщень першого та другого поверху окремої двохповерхової будівлі (сараю), загальною площею 59,0 кв.м, розташованого за адресою: м.Севастополь, вул. Гоголя, 29-А; зобов'язано Приватне підприємство "Фірма Новица" звільнити вбудовані нежитлові приміщення першого та другого поверху окремої двохповерхової будівлі (сараї), загальною площею 59,0 кв.м, розташовані за адресою: м.Севастополь, вул. Гоголя, 29-А та передати їх по акту прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Рішення суду від 07.11.2013 набрало законної сили 23.11.2012.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторонни (стаття 35 Господарського процесуального кодексу України).

Неналежне перерахування орендної плати за період з 01 травня 2012 року по 07.12.2012 (відповідно до розрахунку позивача (арк.с. 7) і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 7546,03 грн., пені - 486,00 грн, 30% річних - 1153,98 грн, штрафу - 37445,40 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору, внесення орендної плати здійснюється Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив доказів оплати заборгованості за період з 01.05.2012 по 07.12.2012, отже, судом встановлено, що він припустився порушення умов Договору стосовно своєчасного внесення орендної плати.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Фірма «Новица»" заборгованості по орендній платі в розмірі 7546,03 грн такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.5. Договору сторони встановили, що у випадку порушення строку внесення орендної плати, визначеного пунктом 3.2 цього договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця крім збитків пеню в розмірі 200% від облікової ставки Національного банку України, яка діє в період, за який буде нараховуватись пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та визнаний вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 486 грн такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 30% річних в розмірі 1153,98 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вданому випадку згідно з пунктом 8.6. Договору у разі, якщо прострочка внесення орендної плати буде продовжуватись більше, ніж 30 календарних днів, Орендодавець має право вимагати, а Орендар зобов'язаний сплатити на користь Орендодавця поверх збитків 30% річних від простроченої суми за весь період прострочки (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 30% річних та визнав його вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 30% річних в розмірі 1153,98 грн такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 37445,40 грн., враховуючи положення пункту 8.7 Договору, згідно з яким у випадку, якщо прострочення оплати складає більш ніж 60 календарних днів, Орендатор сплачує на користь Орендодавця понад збитків штраф в сумі, що дорівнює трикратному розміру річної орендної плати за договором.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), і, у разі його порушення настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України ).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В той же час, стаття 232 Господарського кодексу України передбачає, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин , суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Наведені вище приписи законодавчих актів не містять переліку відповідних обставин. Отже, питання про зменшення розміру штрафу вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії.

Суд звертає увагу на пункт 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом якого, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Також суд приймає до уваги те, що порушення відповідачем зобов'язання не спричинило збитків іншим учасникам господарських відносин, а розмір заявленого до стягнення штрафу є надмірно великим порівняно з сумою заборгованості. Тому суд вважає можливим зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу, встановивши його в сумі 1000 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 10186,01 грн. , з яких: 7546,03 грн. -сума основного боргу, 1153,98 грн. - 30% річних, 486 грн. - пеня, 1000 грн - штраф.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, враховуючи приписи пункту 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким встановлено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, суд покладає на відповідача судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Згідно з пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд вважає клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення таким, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, а також можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк.

До таких обставин, зокрема, відносяться матеріально-правові факти щодо фінансового стану сторін, а також інші обставини, що заслуговують на увагу.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача та неможливість виконати рішення суду в короткий термін, суд визнав за необхідне задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення на 4 місяця.

Відповідно до п. 7.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо про відстрочку чи розстрочку виконання зазначено в рішенні суду, прийнятому по суті спору, то наказ видається судом на загальних підставах, після набрання таким рішенням законної сили (незалежно від того, коли настає строк сплати за цим наказом), із зазначенням у ньому про відстрочку чи розстрочку виконання.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фірма Новица» (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, будинок 29А ідентифікаційний код 20689506) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) 10186,01 грн. , з яких: 7546,03 грн. -сума основного боргу, 1153,98 грн. - 30% річних, 486 грн. - пеня, 1000 грн - штраф, перерахувавши означену суму до місцевого бюджету міста Севастополя на р/р 33213870700001 у ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 23895637 за кодом платежу 22080400.

Розстрочити виконання рішення строком на 4 місяця та вчиняти стягнення наступним чином:

Червень 2013 року - 2546,5 грн

Липень 2013 року - 2546,5 грн.

Серпень 2013 року - 2546,5 грн

Вересень 2013 року - 2546,51 грн

3. Стягнути з Приватного підприємства «Фірма Новица» (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, будинок 29А ідентифікаційний код 20689506) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) суму судового збору у розмірі 1720,50 грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.05.2013.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом

помічник судді І.О. Кузьміна 17.05.2013