Рішення

від 15.05.2013 по справі 910/6986/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6986/13 15.05.13

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бетта", м. Київ, доТовариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ФАРМ", м. Київ, простягнення заборгованості 4 722,11 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Римська А.П. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетта" (надалі - ТОВ "Бетта") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ФАРМ" (надалі - ТОВ "УКР-ФАРМ") 4 073,57 грн. боргу за поставлений товар, пеню у розмірі 194,19 грн., 38,84 грн. 3% річних, 8,15 грн. інфляційних нарахувань та 407,36 грн. штрафу.

Ухвалою від 10.04.2013 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі № 910/6986/13.

13.05.2013р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

15.05.2013р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2013р. позовні вимоги, з урахуванням зменшення в частині стягнення основного боргу, підтримав повністю.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвалу суду про прийняття справи до провадження від 10.04.2013р., відправлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5, оф. 202, та отримана відповідачем 16.04.2013р., про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке долучено до матеріалів справи.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/6986/13.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.11.2012 р. між ТОВ "Бетта" (постачальник, позивач) та ТОВ "УКР-ФАРМ" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 535, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 1.2 договору якісні характеристики товару підтверджуються сертифікатами походження та висновками державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Вартість Товару його асортимент і строки конкретної поставки визначаються сторонами за домовленістю та зазначаються в товарних накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що постачальник здійснює доставку замовленого товару самостійно або покупець має право забрати замовлений товар в узгодженому з постачальником місці.

Строк, порядок і форма розрахунків: Покупець зобов`язаний оплатити вартість товару в повному об`ємі в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту отримання товару за накладною на поточний рахунок постачальника в національній валюті України (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору приймання-передача Товару, вказаного в п. 1.1 даного договору здійснюється за участю представників сторін, про що виконується відмітка у відповідній накладній. Сторони дійшли згоди, що перехід права власності на товар здійснюється в момент поставки товару, що підтверджується підписанням сторонами накладної.

Кожного календарного місяця постачальник має право готувати акт звірки взаєморозрахунків в 2-х примірниках, підписує його та надсилає покупцю поштою на адресу, яка зазначена у договорі поставки. У випадку, якщо протягом одного тижня з моменту відправлення акту покупець не надасть постачальнику підписаний примірник, чи не заявить письмові мотивовані зауваження, акт буде вважатись визнаним та узгодженим з покупцем (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору при несвоєчасній оплаті поставленого товару, покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми невчасно здійсненого платежу за кожен день прострочення.

При не своєчасні оплаті поставленого товару, покупець виплачує продавцю штраф у розмірі 10% від вартості поставленого товару (п.3.3 договору).

Згідно п. 7.1 договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Якщо в строк не пізніше ніж 30 (тридцять) календарних днів до встановленого строку дії даного договору жодна із Сторін не заявила своїх вимог про його розірвання, даний договір автоматично продовжується на наступний рік (п. 7.3 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 4 073,57 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо оплати поставленого ТОВ "Бетта" товару, у зв'язку з чим у ТОВ "УКР-ФАРМ" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4 073,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриману продукцію.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткових накладних №Р-00000415 від 09.11.2012р. на суму 3 075,80 грн. та №Р-00000416 від 09.11.2012р. на суму 997,77 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 4 073,57грн.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату.

Судом встановлено, що після порушення провадження у даній справі відповідач перерахував на користь позивача 4 073,57 грн., що підтверджується витягом з банківської виписки за 22.04.2013р. на вказану суму, копія якої долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб. Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

З урахуванням того, що під час розгляду справи в господарському суді відповідачем здійснено погашення заборгованості, що підтверджується банківською випискою на суму 4 073,57 грн., суд приходить до висновку, щодо задоволення клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення 4 073,57 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено судом, в п.3.1 та п. 3.3 договору сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення умов договору, а саме: при несвоєчасній оплаті поставленого товару, покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми невчасно здійсненого платежу за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% від вартості поставленого товару при не своєчасні оплаті поставленого товару.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком пені на суму 194,19 грн. та 407,36 грн. штрафу, який, за висновками суду, є арифметично вірним, внаслідок чого позов в цій частині підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 38,84 грн. 3 % річних та 8,15 грн. інфляційних втрат за період прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних в розмірі 38,84 грн. та 8,15 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, у разі закриття провадження у справі.

Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача (п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З урахуванням того, що погашення заборгованості у розмірі 4 073,57 грн. здійснено відповідачем після звернення позивача до суду з позовом, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетта" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ФАРМ" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5, оф. 202, ідентифікаційний код 36820670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетта" (01014, м. Київ, вул. Луцька, Струтинського, 6, ідентифікаційний код 31405839) пеню у розмірі 194 (сто дев`яносто чотири) грн. 19 коп., штраф у розмірі 407 (чотириста сім) грн. 36 коп., 3% річних у розмірі 38 (тридцять вісім) грн. 84 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 (вісім) грн.. 15 коп., судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 18.05.2013

Суддя В.В. Князьков