Постанова

від 01.12.2006 по справі 15/396-06-10646а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/396-06-10646А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "01" грудня 2006 р. Справа  № 15/396-06-10646А

   13 год. 39 хв.                                                                          м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді                                              Петрова В.С.

При секретарі                                Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача –                            Прохоренко Р.О.;

від відповідача –                        Єгоров О.О., Чубатюк І.В.,

         від прокуратури -                         не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Малого приватного підприємства „Спецбуд” до Державної податкової інспекції у м. Южному про скасування податкових повідомлень-рішень за участю прокуратури Одеської області, -

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство „Спецбуд” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсними та скасування податкових  повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Южному від 05.05.2006 р. № 0000502301/0/343 щодо сплати донарахованого податку на додану вартість в сумі 826 236,28 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 413 217,14 грн., № 0000012310/0/342 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 615 410,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 307 705,00 грн., № 0000022310/0/340 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 2 413 722,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 206 861,00 грн., № 0000032310/0/339 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 850587, 00 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 425 293,50 грн., № 0000042310/0/341 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 3 600508,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 800 254,00 грн.; а також про визнання недійними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2006 р. № 0000502301/1/528, № 0000012310/1/524, № 0000022310/1/525, № 0000032310/1/526 та № 0000042310/1/527, що прийняті на підставі  рішення ДПІ в м. Южному про результати розгляду первинної скарги,  та визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2006 р. № 0000952301/2/630, прийняте ДПІ у м. Южному на підставі рішення ДПА в Одеській області від 14.09.2006 р. № 24533/25-0007 про результати розгляду повторної скарги позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на відсутність порушення ним вимог п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7, п. 11.5 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р., п. 20 Постанови Кабінету міністрів України „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України” від 01.10.1997 р. № 1104 (зі змінами та доп.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/396-06-10646А та призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09 листопада 2006 р. до участі у справі № 15/396-06-10646А допущено прокуратуру Одеської області, закінчено підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду на 22 листопада 2006 р.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, стверджуючи про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень внаслідок порушення позивачем вимог п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.11.5 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. (зі змінами та доп.), п.20 Постанови Кабінету міністрів України „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України” від 01.10.1997р. №1104 (зї змінами та доп.), про що зазначено у письмових  запереченнях на позовну заяву.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному від 19.09.2006 р. № 0000952301/2/630, від 05.07.2006 р. № 0000502301/1/528, № 0000012310/1/524, № 0000022310/1/525, № 0000032310/1/526 та № 0000042310/1/527, що прийняті на підставі  рішення ДПІ в м. Южному про результати розгляду первинної скарги

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

З 10 березня 2006 р. по 20 квітня 2006 р. на підставі направлень ДПI у м. Южному Одеської області № 59 від 09.03.2006 р. та № 101 від 06.04.2006 р. начальником відділу контрольно-перевірочної роботи Андросенко В.Д., головним державним податковим ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи Сiлс Я.Ю., головним державним податковим ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи Автушенко К.О., головним державним податковим ревізор-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб Вiнiченко С.О., головним державним податковим ревізор-інспектором сектору забезпечення податкових зобов'язань Козенко I.C. та головним державним податковим ревізор-інспектором відділу взаємодії із правоохоронними органами управління контрольно-перевірочної роботи ДПА в Одеській області Iлечко П.М. проводилась виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання МПП „Спецбуд” вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 221/20/23-1008/30485782 від 27.04.2006 р. „Про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства МПП „Спецбуд” код ЄДРПОУ 30485782 за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р.”

На підставі вказаного Акту від 27.04.2006 р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000502301/0/343 щодо сплати донарахованого податку на додану вартість в сумі 826 236,28 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 413 217,14 грн., № 0000012310/0/342 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 615 410,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 307 705,00 грн., № 0000022310/0/340 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 2 413 722,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 206 861,00 грн., № 0000032310/0/339 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 850587, 00 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 425 293,50 грн., № 0000042310/0/341 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 3 600508,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 800 254,00 грн.  

Позивачем зазначені податкові повідомлення-рішення від 05.05.2006 р. оскаржено до ДПІ у м. Южному. За результатами розгляду скарги ДПІ у м. Южному прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 05.07.2006 р. № 5874/23-1008, яким вищевказані податкові повідомлення-рішення від 05.05.2006 р. залишені без змін, а скарга –без задоволення. У зв'язку з цим ДПІ у м. Южному 05.07.2006 р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000012310/1/524 на суму 923 115, 00 грн., № 0000022310/1/525 на суму 3 620 583,00 грн., № 0000032310/1/526 на суму 1 275 880,50 грн., № 0000042310/1/527на суму 5 400 762,00 грн., № 0000502301/1/528 на суму 1 239 453,42 грн.    

Мале приватне підприємство „Спецбуд” оскаржив прийняті ДПІ у м. Южному податкові повідомлення-рішення від 05.05.2006 р. та від 05.07.2006 р. до Державної податкової адміністрації в Одеській області. Рішенням ДПА в Одеській області від 14.09.2006 р. № 24533/25-0007 про результати розгляду повторної скарги скаргу позивача задоволено, а саме: податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному від 05.05.2006 р. № 0000502301/0/343, № 0000012310/0/342, № 0000022310/0/340, № 0000032310/0/339, № 0000042310/0/341 скасовані. За результатами розгляду повторної скарги ДПІ у м. Южному було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2006 р. № 0000952301/2/630.

Проте, вказане податкове повідомлення-рішення від 19.09.2006 р.  № 0000952301/2/630 щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 5 404 819,00 грн. та податкові повідомлення-рішення від 05.07.2006 р. № 0000012310/1/524 на суму 923 115,00 грн., № 0000022310/1/525 на суму 3 620 583,00 грн., № 0000032310/1/526 на суму 1 275 880,50 грн., № 0000042310/1/527на суму 5 400 762,00 грн., № 0000502301/1/528 на суму 1 239 453,42 грн., прийняті ДПІ у м. Южному, на думку суду, не відповідають вимогам діючого законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки від 27.04.2006 р., перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.11.5 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. (із змінами та доп.), п.20 Постанови Кабінету міністрів України „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України” від 01.10.1997р. №1104 (із змінами та доп.), внаслідок не включення до складу податкових зобов'язань з ПДВ суми ПДВ від реалізації товарів народного споживання на загальну суму 184526,68 грн., у т.ч. ПДВ на суму 30754,45 грн., а саме: в квітні 2005р. на загальну суму 57415,68 грн., у т.ч. ПДВ на суму 9569,28грн. та в листопаді 2005р. на загальну суму 127111грн., у т.ч. ПДВ на суму 21185,17 грн.; внаслідок включення до складу податкового кредиту з ПДВ за червень 2005 р. не підтверджену податковими накладними суму ПДВ у розмірі 142 грн.

Також перевіркою встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму податку на додану вартість у розмірі 8 275 567 грн. по виданим податковим векселям, не погашеним на момент перевірки згідно службової записки відділу оподаткування юридичних осіб відповідача від 12.04.2006 р. № 86/15-0211.

Відповідно до вимог п. 11.5 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями) платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк; платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом; якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата; якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету; якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Пунктом 20 Постанови Кабінету міністрів України „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України” від 01.10.1997р. №1104 (із змінами та доповненнями.) сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, включається у визначених Законом випадках до суми податкового кредиту платника податку, який видав цей вексель, і відображається в податковій декларації окремим рядком.

Дозволяється включення суми податку на додану вартість, зазначеної у векселі, до суми податкового кредиту платника податку, який видав цей вексель, у звітному (податковому) періоді, в якому відбулося погашення векселя, за умови оплати векселя раніше дати, яка відповідно до векселя є строком платежу.

Згідно довідок відповідача про результати позапланових документальних перевірок правильності обчислення та своєчасності внесення позивачем до бюджету сум податку на додану вартість №185/82/23-1008/30485782 від 11.11.2005 р., №187/83/23-1008/30485782 від 14.11.2005 р., №195/86/23-1008/30485782 від 18.11.2005 р. підтверджено правомірність погашення виданих позивачем в серпні-вересні 2005р. податкових векселів, а також наявність задекларованого в вересні бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1173954 грн.

Так, згідно пункту 2.8 довідки відповідача №187/83/23-1008/30485782 від 11.11.2005 р. суми податку на додану вартість у розмірі 615410 грн., які не підлягають включенню до складу податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, видані в поточному звітному (податковому періоді) (рядок 6 податкової декларації) відображені у рядку 19.1 податкової декларації за серпень 2005 р. з податку на додану вартість, форма якої затверджена наказом ДПА України від 30.05.97 року № 166 та зареєстрованої у міністерстві юстиції України 09.07.97р. № 250/2054 (у редакції наказу ДПА України № 213 від 15.06.2005р.), що була надана до податкової інспекції. Вказана сума податку на додану вартість у розмірі 615410 грн. підтверджена даними перевірки відповідача.

Також підтверджені довідковою відповідача № 187/83/23-1008/30485782 від 14.11.2005 р. суми податку на додану вартість у розмірі 615410 грн., які підлягають включенню до складу податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, видані в поточному звітному (податковому періоді) (рядок 6 податкової декларації) відображені у рядку 19.2 наданої до ДПІ у м. Южному податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 р. та сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 1335971 грн. для зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів відображена у рядку 25 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 р., з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, наданого 04.10.2005 р. до ДПІ у м. Южному у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Крім того, підтвердження суми податку на додану вартість у розмірі 615 410 грн. по погашеним податковим векселям, що дають право на збільшення податкового кредиту у вересні 2005 р. відображено у рядку 17 податкової декларації з податку на додану вартість, наданої до податкової інспекції, а сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 1173954 грн. в наступних податкових періодів відображена у рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 р. Вказані обставини зазначені в довідці відповідача № 195/86/23-1008/30485782 від 18.11.2005 р.

Вищевикладене свідчить про те, що позивач погасив податкові векселі, видані в серпні-вересні 2005 р. та правомірно включив зазначені в них суми до податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2005 р.

Також видані позивачем податкові векселі на загальну суму 1602279,86 грн. за серпень 2005 р. на суму 374550,72 грн., за вересень 2005 р. на суму 652212,23 грн.; за жовтень 2005 р. на суму 426133,01 грн. та за листопад 2005р. на суму 149383,90 грн. не потребують наявності на дату їх видачі бюджетного відшкодування, оскільки є погашеними та правомірно включені до податкового кредиту в періодах слідуючих за місяцем їх погашення.

Згідно абз.6 п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями) якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до листа ДПА України № 8880/7/16-1517 від 11.05.2006 р. податкові векселі, термін погашення яких припадає на період з 21-го числа і до останнього числа місяця, наступного за звітним, і які включені до складу податкових зобов'язань в податковій декларації (до рядка 19.2), вважаються погашеними на дату, яка відповідає фактичній даті оплати податкових зобов'язань, задекларованих в такій декларації, або даті відображення в картці особового рахунку платника податку зарахування в рахунок оплати таких зобов'язань сум бюджетного відшкодування, зайво внесених до бюджету сум податку на додану вартість чи інших видів переплат. Якщо по податковій декларації з ПДВ за результатами розрахунків з бюджетом визначена сума до відшкодування з бюджету або розрахунки з бюджетом за результатами звітного періоду не здійснюються (немає ні сплати до бюджету, ні відшкодування з бюджету), то включені до рядка 19.2 декларації податкові векселі вважаються погашеними за рахунок поточних податкових зобов'язань на дату, яка відповідає граничному терміну подання такої декларації.

Згідно даних карток особового рахунку позивача з ПДВ, яка ведеться в органах державної податкової служби відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за № 843/11123) заборгованість (недоїмка) по податковим векселям з ПДВ у позивача відсутня. У зв'язку з зняттям ДПІ в м. Южному з нарахування в податкових деклараціях позивача сум податкових зобов'язань по податковим векселям та нарахуванням в картці особового рахунку окремим документом, камеральні перевірки позивача в періоді з 01.08.2005 р. по 31.12.2005 р. не проводились, що свідчить про правомірність погашення податкових векселів позивача та про відсутність заборгованості по ним.

Щодо порушень позивачем вимог п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р., що зумовило не включення до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість суми такого податку від реалізації товарів народного споживання в квітні 2005 р. на суму 9569,28 грн., в листопаді 2005 р. на суму 21185,17 грн., та відсутності порушень вимог пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вищезазначеного Закону, що зумовило неправомірне віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2005 р. суму податку на додану вартість у розмірі 142 грн., не підтверджену податковими накладними, суд вважає позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень у зв'язку з вказаними вище порушеннями необґрунтованими, оскільки позивач не надав доказів в підтвердження своїх вимог.

Адже, відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, що передбачає підстави для звільнення від доказування.

Зазначені порушення свідчать про заниження позивачем суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 9711,28 грн., а саме: в квітні 2005р. в сумі 9569,28 грн., в червні 2005 р. в сумі 142 грн., та завищення від'ємного значення з ПДВ  в листопаді 2005 р. на суму 21185,17 грн.

За таких обставин, враховуючи зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ у тому числі за листопад 2005 р. з відображенням в податковому повідомленні-рішенні від 19.09.2006р.  № 0000952301/2/630, суд доходить висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному від 05.07.2006 р. № 0000502301/1/528, № 0000012310/1/524, № 0000022310/1/525, № 0000032310/1/526, № 0000042310/1/527 підлягають скасуванню повністю, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному від 19.09.2006р. № 0000952301/2/630 підлягає скасуванню лише в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 5 383 633,83 грн., у тому числі по деклараціям з податку на додану вартість за жовтень 2005р. на суму 615410 грн., за листопад 2005 р. на  2 839 616,83 грн., за грудень 2005р. на суму 1 928 607 грн., та в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 691 816,92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу Адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною  3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також заявляти інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.    

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету судового збору у розмірі 85 грн. підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 розділу 7 (Прикінцеві та перехідні положення) Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору –судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується в порядку, встановленому законодавством для державного мита. При цьому розмір судового збору визначається відповідно до підпункту „б” пункту 1 статі 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Отже, позивач повинен був при звернені до суду сплатити судовий збір у розмірі 37 грн. 40 коп. (11 х 3,40 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, у зв'язку з частковим задоволенням позову на користь позивача підлягають стягненню з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 20 грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Так, позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись п. 6 Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Малого приватного підприємства „Спецбуд” до Державної податкової інспекції у м. Южному про скасування податкових повідомлень-рішень за участю прокуратури Одеської області задовольнити частково.

2.          Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному від 05.07.2006 р. № 0000502301/1/528, № 0000012310/1/524, № 0000022310/1/525, № 0000032310/1/526, № 0000042310/1/527.

3.          Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному від 19.09.2006 р. № 0000952301/2/630 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 5 383 633,83 грн., у т.ч. по деклараціям з податку на додану вартість за жовтень 2005 р. на суму 615 410,00 грн., за листопад 2005 р. на  2 839 616,83 грн., за грудень 2005 р. на суму 1928 607,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 691 816,92 грн.

4.          В решті частині позовних вимог відмовити.

5.          СТЯГНУТИ з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства „Спецбуд” (65481, м. Южне, вул. Хіміків, 20; код ЄДРПОУ 30485782; п/р 26007226491 у ВАТ „МТБ”, МФО 328168) судовий збір в розмірі 20/двадцять/грн. 40 коп.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 01.12.2006 р.

           Суддя                                                                                 Петров В.С.