Постанова

від 17.05.2013 по справі 812/3804/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2013 року Справа № 812/3804/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Власник» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Власник» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3642,41 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Власник» зареєстровано як платник внесків та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська Луганської області.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до ПФУ не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Власник» у відповідності до ст.14 Закону № 1058, п.1 ст.1 Закону № 400/97 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За відповідачем утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3642,41 грн. (фінансові санкції - 3102,60 грн., пеня - 539,81 грн.), у зв'язку з чим позивачем відповідачу направлена вимога № Ю-748 від 07.12.2012.

Відповідач вимогу отримав, у встановленому законодавством порядку не оскаржив.

Ухвалою від 22 квітня 2013 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову. Копію ухвали надіслано сторонам.

07 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду повернулося поштове відправлення, направлене на адресу відповідача (91011, м. Луганськ, вул. Луганської правди, 128 В) із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.31).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З у рахуванням вищевикладеного, а також того, що поштове відправлення направлено судом на адресу відповідача зазначену у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суддя вважає, що ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до розгляду у скорочене провадження вручено відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом надати заперечення на адміністративний позов у визначений ст.183-2 КАС України строк.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Власник» є юридичною особою, відповідно до ст.ст.14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська Луганської області.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Оскільки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нараховані відповідачем за 2010 рік, суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, слід застосовувати порядок, що діяв до 01.01.2011.

Згідно із п.6 ч.2 ст.17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Власник» повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

На недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Суддею встановлено, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 3102,60 грн., та пеню - 539,81 грн., а саме: рішення № 162 від 23.02.2009, № 952 від 26.08.2009, № 1664 від 02.09.2010, № 1665 від 02.09.2010, № 1666 від 02.09.2010, № 1667 від 02.09.2010, № 1668 від 02.09.2010, № 1669 від 02.09.2010, № 1670 від 02.09.2010, № 1671 від 02.09.2010, № 1672 від 02.09.2010, № 1673 від 02.09.2010, № 1674 від 02.09.2010 (а.с.11-24).

Зазначені рішення відповідачем отримано, про що свідчить підпис головного бухгалтера підприємства та у встановленому законодавством порядку не оскаржено, а отже вони є чинними та підлягають виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що за несвоєчасну сплату внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ на підставі ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачу надіслано вимогу про сплату боргу № Ю-748 від 07.12.2012 на суму 3642,41 грн., у тому числі: штрафні санкції у сумі 3102,60 грн., пеня у сумі 539,81 грн. (а.с.10).

Поштове відправлення повернулося на адресу позивача із зазначенням причини такого повернення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.10 на звороті).

Оскільки поштове відправлення з вимогою повернулося на адресу позивача без вручення з незалежних від УПФУ причин, суд приходить до висновку, що вимогу про сплату боргу вручено відповідачу належним чином.

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3642,41 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Власник» про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Власник» (місце знаходження: 91011, м. Луганськ, вул. Луганської правди, 128 В, код ЄДРПОУ 33845912) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська Луганської області (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Совєтська, 42, р/р 25606301726 в Обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792330) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3642,41 грн. (три тисячі шістсот сорок дві гривні сорок одна копійка), а саме: штрафні санкції у сумі 3102,60 грн. (три тисячі сто дві гривні шістдесят копійок), пені у сумі 539,81 грн. (п'ятсот тридцять дев'ять гривень вісімдесят одна копійка).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.О. Пляшкова