Постанова

від 25.04.2013 по справі 801/3395/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2013 р. 15:58 Справа №801/3395/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Кузьміні О.В., за участю

представника позивача - Борецької О.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу НВО «Ефіролія» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив НВО «Ефіролія» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2013 р. № 0000982201.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку з відсутністю порушень ним вимог чинного законодавства в частині порядка ведення касових операцій в національній валюті України, дотримання касової дисципліни та ліміту каси.

Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

З урахуванням вищевикладеного, положень ст.ст. 122, 128 КАС України, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступне.

Житлово-будівельний кооператив НВО «Ефіролія» є юридичною особою, ЄДРПОУ 22326081, зареєстрований 23.04.1987 р.; адреса місцезнаходження: 95018, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ракетна, буд. 26; основні види діяльності за КВЕД: комплексне обслуговування об'єктів, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

19.02.2013 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС у відповідності з ст. 20 розділу І та п.п.80.2.3 п. 80.2 ст. 80 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України прийнято наказ № 871 про проведення фактичної перевірки НВО «Ефіролія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства.

19.02.2013 р. - 28.02.2013 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було проведено фактичну перевірку каси підприємства ЖБК НВО «Ефіролія» за адресою: м. Сімферополь, вул. Ракетна, 26, за результатами якої складено акт перевірки № 49/22.1/22326081.

Згідно з висновками вказаного акту фактичної перевірки № 49/22.1/22326081 під час перевірки встановлено порушення п.2.6, п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

Зокрема, в п.п. 2.2.14 акту перевірки вказано наступне:

«- згідно касової книги та прибуткових і видаткових касових ордерів у період з 01.01.2012 р. по лютий 2013 року у касу підприємства надійшло коштів в сумі 157702,34 грн., а згідно наданих первинних документів (квитанцій, актів виконаних робіт, товарних чеків та інш.) у цей же період було витрачено 169650,02 грн. Неоприбуткована різниця склала 11947,68 грн.;

- на підставі касової книги та прибуткових і видаткових касових ордерів у період з 05.01.2012 р. по 12.01.2012 р. підприємством були оприбутковані кошти, а витрачені лише 16.01.2012 р. та 20.01.2012 р. Готівкові кошти у сумі 1013,00 грн. знаходились у касі підприємства протягом двох днів (06.01.2012 р., 09.01.2012 р.), які не здавались в банк. Готівкові кошти в сумі 3400,00 грн. протягом п'ятьох днів (16.01.2012 р., 17.01.2012 р., 18.01.2012 р., 19.01.2012 р. та 13.01.2012 р.)».

14.03.2013 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС на підставі акту перевірки № 49/22.1/22326081, згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України застосовано до ЖБК НВО «Ефіролія» штрафні (фінансові) санкції в сумі 97790,40 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000982201.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства, в тому числі, з питань ведення касових операцій.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) встановлений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637 (далі - Положення № 637).

Відповідно до абз.2 п.п.2.2 Положення № 637 підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно з п. 1.2 Положення № 637 книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій.

Зокрема, касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Відповідно до п. 2.6 Положення N 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення № 637, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Отже оприбуткуванням готівки є внесення запису до касової книги.

З акту перевірки вбачається встановлення відповідачем неоприбуткованої різниці коштів в сумі 11947,68 грн., висновок про що зроблений відповідачем на підставі встановлення надходження до каси підприємства у період з 01.01.2012 р. по лютий 2013 року грошових коштів в сумі 157702,34 грн., а згідно наданих первинних документів (квитанцій, актів виконаних робіт, товарних чеків та інш.), на думку відповідача, у цей же період було витрачено 169650,02 грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що висновки відповідача про встановлення в ході проведення перевірки витрати коштів в сумі 169650,02 грн. при оприбуткованій сумі в розмірі 157702,34 грн., внаслідок чого, на думку відповідача, виникла неоприбуткована різниця в сумі 11947,68 грн., є помилковими, зробленими без належного дослідження первинних документів бухгалтерського обліку позивача, руху коштів по рахунках 301 «Каса» та 3721 «Розрахунки з підзвітними особами», врахування дійсних обставин справи.

Помилковість висновків відповідача, зокрема, обумовлена наявністю у позивача непогашеної кредиторської заборгованості у перевіряємий період перед підзвітними особами за авансовими звітами та поворотною фінансовою допомогою (в тому числі, непогашеної кредиторської заборгованості за авансовими звітами перед підзвітними особами станом на 01.01.2012 р. в розмірі 4743,50 грн.), здійсненням позивачем розрахунків з підзвітними особами за рахунок коштів, що надходили до каси підприємства в порядку черговості виникнення кредиторської заборгованості.

Зокрема, на підтвердження вказаного представником позивача були надані суду звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (авансові звіти) за грудень 2011 року, 2012 та 2013 р., з яких вбачається, що сума коштів за авансовими звітами становить:

а) у грудні 2011 року:

4743,50 грн.;

б) у 2012 році:

153065,72 грн.;

в) січень-лютий 2013 р.:

14727,60 грн.

Представником позивача пояснено суду, що кошти за авансовими звітами, що надійшли від підзвітних осіб до ЖБК НВО «Ефіролія» у грудні 2011 - лютому 2013 рр., були витрачені підзвітними особами з власних коштів таких підзвітних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1159 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1160 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Чинним законодавством не забороняється можливість придбання працівником підприємства товарів або робіт, послуг для господарських потреб підприємства за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням підприємством витрачених сум працівникові за умови наявності підтверджуючих документів та подання належним чином оформленого авансового звіту.

Форма звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та порядок його складання у перевіряємому періоді встановлені наказом ДПА України від 23.12.2010 р. № 996 та наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012 р. № 1276.

У разі невідшкодування працівнику на підставі авансового звіту коштів за придбані ним за власний рахунок товари або сплачені послуги у підприємства обчислюється заборгованість перед такою особою.

Відповідно до внутрішнього наказу ЖБК НВО «Ефіролія» № 1 від 21.12.2009 року порядок погашення витрат підзвітних осіб за авансовими звітами на підприємстві встановлений такий, що підзвітні особи витрачають власні кошти на господарські потреби підприємства, після чого заповнюють авансовий звіт та подають оригінали документів, підтверджуючих витрату за таким звітом власних коштів (чеки, платіжні доручення, квитанції, квитки тощо). Вказані кошти відшкодовуються підзвітним особам у той час, коли підприємство має таку фінансову можливість з урахуванням черговості виникнення авансових звітів.

Тобто всі суми за авансовими звітами після затвердження останніх на підприємстві становляться кредиторською заборгованістю ЖБК НВО «Ефіролія» перед підзвітними особами у відповідних періодах.

З урахуванням наявних в матеріалах справи авансових звітів, наданих позивачем, станом на 01.01.2012 р. ЖБК НВО «Ефіролія» мав кредиторську заборгованість перед підзвітними особами за авансовими звітами в розмірі 4743,50 грн.; у 2012 році кредиторська заборгованість позивача перед підзвітними особами склала 153065,72 грн.; у січні-лютому 2013 року - 14727,60 грн.

Крім того, у січні 2013 року до ЖБК НВО «Ефіролія» надійшли кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги в розмірі 2800,00 грн., яка також ввійшла до складу кредиторської заборгованості позивача у перевіряємий період.

З урахуванням наявності у ЖБК НВО «Ефіролія» станом на 01.01.2012 р. непогашеної кредиторської заборгованості в сумі 4743,50 грн. загальний розмір кредиторської заборгованості ЖБК НВО «Ефіролія» за період 2012 - лютий 2013 рр. становить 175336,82 грн.

При цьому представник позивача в судовому засіданні надав пояснення щодо загального розміру надходжень грошових коштів до каси підприємства у перевіряємий період.

Зокрема, за перевіряємий період 2012-лютий 2013 рр. до каси підприємства надійшло коштів в загальному розмірі 157702,34 грн.

З матеріалів справи, зокрема, касової книги ЖБК НВО «Ефіролія», прибуткових та видаткових касових ордерів, вбачається, що до каси ЖБК НВО «Ефіролія» за період 01.01.2012 р. - лютий 2013 р. надійшло всього коштів в сумі 157702,34 грн., а саме:

- в 2012 році: 139702,34 грн. (орендна плата за договорами оренди, укладеними ЖБК НВО «Ефіролія» з: ТОВ «Еліс», СПД ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5.);

- в січні - лютому 2013 року - 18000,00 грн. (з яких: 15200,00 грн. - орендна плата, 2800,00 грн. - поворотна фінансова допомога за договором від 30.12.2012 р., укладеним ЖБК НВО «Ефіролія» з Мельник Є.М.).

Сума в розмірі 157702,34 грн. була в повному обсязі відображена, оприбуткована по касовій книзі ЖБК НВО «Ефіролія» за 2012-2013 рр., що підтверджується матеріалами справи; не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Вказані кошти в розмірі 157702,34 грн. були в повному обсязі витрачені на погашення кредиторської заборгованості ЖБК НВО «Ефіролія» у перевіряємий період в порядку черговості її виникнення.

Наявність кредиторської заборгованості у ЖБК НВО «Ефіролія» у перевіряємому періоді відображено по рахунку 3721 «Розрахунки з підзвітними особами»; наявність надходжень коштів до каси підприємства відображено по рахунку 301 «Каса», в касовій книзі підприємства, що підтверджується в повному обсязі первинними документами бухгалтерського обліку позивача, матеріалами справи.

При цьому дійсно у перевіряємий період до каси позивача надійшло коштів менше, ніж складають в загальній сумі авансові звіти підзвітних осіб та поворотна фінансова допомога за цей період, проте загальна сума за авансовими звітами підзвітних осіб та поворотною фінансовою допомогою не була витрачена ЖБК НВО «Ефіролія» в повному обсязі, оскільки мала статус кредиторської заборгованості позивача перед підзвітними особами та частково погашалась на протязі 2012-2013 рр. відповідно до черговості її виникнення.

Отже з урахуванням вищевикладеного вбачається, що ЖБК НВО «Ефіролія» у перевіряємому періоді було витрачено грошові кошти в розмірі 157702,34 грн. на погашення кредиторської заборгованості в загальній сумі 175336,82 грн., з огляду на що ЖБК НВО «Ефіролія» має непогашену кредиторську заборгованість станом на кінець лютого 2013 року в сумі 17634,48 грн.

Висновки відповідача про те, що ЖБК НВО «Ефіролія» було витрачено у перевіряємий період суму коштів більше, ніж було оприбутковано, є помилковими, оскільки ЖБК НВО «Ефіролія» кошти витрачались на погашення кредиторської заборгованості в порядку черговості її виникнення відповідно до надходжень грошових коштів до каси підприємства та виключно в розмірах таких надходжень.

Більш того, згідно касової книги та відомості руху грошових коштів по рахунку «301» Каса - за перевіряємий період - 2012-2013 рік - з каси витрачено 157702,34 гривень (у тому числі 139702, 34 гривень за 2012 рік та 18000 гривень за 2013 рік), що підтверджує позицію позивача, що фактично позивачем витрачено стільки ж коштів, скільки і було отримано у вказаний період.

Розбіжності з актом перевірки зумовлені тим, що відповідачем перевірялися ні фактичні витрати по касі, а розрахунки з підзвітними особами, які за цей період нараховані позивачем в розмірі 169650,02 гривень, але у зв'язку з відсутністю коштів не були відшкодовані підзвітним особам в сумі 17634,86 гривень.

Таким чином, висновки акту фактичної перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 01.03.2013 р. № 49/22.1/22326081 про витрату коштів в сумі 169650,02 грн., наявність у ЖБК НВО «Ефіролія» неоприбуткованої різниці в сумі 11947,68 грн. - спростовуються первинними документами бухгалтерського обліку позивача.

Щодо висновків акту перевірки про те, що: «на підставі касової книги та прибуткових і видаткових касових ордерів у період з 05.01.2012 р. по 12.01.2012 р. підприємством були оприбутковані кошти, а витрачені лише 16.01.2012 р. та 20.01.2012 р. Готівкові кошти у сумі 1013,00 грн. знаходились у касі підприємства протягом двох днів (06.01.2012 р., 09.01.2012 р.), які не здавались в банк. Готівкові кошти в сумі 3400,00 грн. протягом п'ятьох днів (16.01.2012 р., 17.01.2012 р., 18.01.2012 р., 19.01.2012 р. та 13.01.2012 р.)», - суд вказує на наступне.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Відповідно до п. 3.1. Положення № 637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до п. 4.2 Положення № 637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відповідно до п.п. 3.3, 3.4 Положення № 637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями.

Згідно з даними рахунку 301 «Каса», даних касової книги за січень 2013 року вбачається, що зокрема 05.01.12 р. до каси ЖБК НВО «Ефіролія» надійшло 1100 грн. (прибутковий касовий ордер № 1 від 05.01.12 р.), які були витрачені 05.01.2012 р. на відшкодування авансового звіту в сумі 1100,00 грн. відповідно до черговості виникнення (видатковий касовий ордер від 10.01.12 р.).

10.01.12 р. до каси надійшло 3168,00 грн. (прибуткові касові ордери № 2 від 10.01.12 р. на суму 74,90 грн., № 3 від 10.01.12 р. на суму 3000,00 грн., № 4 від 10.01.12 р. на суму 93,10 грн.), які були витрачені в сумі 3168,00 грн. на погашення авансового звіту відповідно до черговості виникнення (видатковий касовий ордер від 10.01.2012 р.).

12.01.12 р. до каси надійшло 3400,00 грн. (прибутковий касовий ордер № 5 від 12.01.12 р. на суму 3400,00 грн.), які були витрачені на погашення авансового звіту відповідно до порядку черговості в сумі 3400,00 грн. (видатковий касовий ордер від 12.01.12 р.).

23.01.12 р. до каси підприємства надійшло 3500,00 грн. (прибутковий касовий ордер № 6 від 23.01.2012 р.), які були витрачені на погашення авансового звіту відповідно до порядку черговості в сумі 3500,00 грн. (видатковий касовий ордер від 23.01.2012 р.).

Тобто первинними документами ЖБК НВО «Ефіролія» підтверджується надходження коштів до каси підприємства, їх оприбуткування та їх витрата у той самий день надходження, а не пізніше, як про це вказано в акті перевірки.

Первинними документами бухгалтерського обліку ЖБК НВО «Ефіролія» спростовуються висновки відповідача про знаходження коштів в касі підприємства 06.01.2012 р., 09.01.2012 р., 16.01.2012 р., 17.01.2012 р., 18.01.2012 р., 19.01.2012 р. та 13.01.2012 р.

Більш того, відповідно до п. 1.2 Положення № 637 ліміт залишку готівки в касі - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Відповідно до п. 2.7 Положення № 637 виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Відповідно до п. 5.2 Положення № 637 установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.

Відповідно до внутрішнього наказу ЖБК НВО «Ефіролія» № 1 від 21.12.2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи, ліміт каси ЖБК НВО «Ефіролія» встановлений в розмірі 10000,00 грн.

Будь-яких інших лімітів каси після прийняття вказаного наказу згідно з поясненнями представника позивача встановлено не було.

Представник позивача в судовому засіданні також пояснив, що при проведенні перевірки відповідачем не було досліджено питання щодо ліміту каси підприємства, з огляду на що висновки про перевищення позивачем ліміту каси зроблені на припущеннях, є надуманими та не підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку позивача.

Таким чином, матеріалами справи, даними касової книги ЖБК НВО «Ефіролія» підтверджується оприбуткування готівкових надходжень за рахунком 301 «Каса» та їх витрата в день надходження до каси підприємства в повному обсязі надходження, що свідчить про нульовий залишок готівки в касі на кінець робочого дня та унеможливлює наявність факту перевищення ліміту каси підприємства.

Матеріалами справи порушення ЖБК НВО «Ефіролія» касової дисципліни та несвоєчасної здачі коштів в банк не підтверджується.

Таким чином, висновки акту фактичної перевірки ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС від 28.02.2013 р. про порушення ЖБК НВО «Ефіролія» п. 2.6, п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, матеріалами справи спростовуються.

Крім того, суд також звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі, зокрема, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п.п.2.2 п. 2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 N 1236, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за N 2135/22447, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою згідно з додатком 10 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (форма "С").

Згідно з додатком 10 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків податкове повідомлення-рішення, складене за формою «С», повинно містити в собі, зокрема:

посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено;

посилання на пункт та статтю законодавчого акта, який є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та визначення їх розміру.

В оскаржуваному ЖБК НВО «Ефіролія» податковому повідомленні-рішенні Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 14.03.2013 р. № 0000982201 відсутні:

- посилання на норму законодавчого акту, порушення якої встановлено;

- посилання на норму законодавчого акта, на підставі якої до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції та визначено їх розмір в сумі 97790,4 грн.

Відсутній розрахунок штрафних санкцій.

Вказане свідчить про те, що контролюючий орган при притягненні ЖБК НВО «Ефіролія» до відповідальності шляхом застосування штрафних (фінансових) санкцій діяв всупереч вимогам чинного законодавства.

Адже відповідно до ст. 19 Конституції України орган влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень повинно переслідувати забезпечення інтересів держави виключно в межах законності та верховенства права, тобто будуватись на принципах обґрунтованості, тобто через вмотивовані дії; безсторонності, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісності, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливості, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційності та адекватності; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тобто, іншими словами, суб'єкти владних повноважень повинні діяти лише в межах тих повноважень, що прямо передбачені законом та засновані на принципі імперативності.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням положень ст.ст. 69, 71, 86, 138 КАС України відповідачем доказів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не надано.

Суд звертає увагу на те, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Відповідно до п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Отже орган Державної казначейської служби зобов'язаний стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Вказана позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України в листі від 21.11.2011 р. № 2135/11/13-11.

В судовому засіданні 25.04.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В повному обсязі постанову складено 29.04.2013 р.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 14.03.2013 р. № 0000982201.

3. Стягнути з Державного бюджету України в особі розпорядника бюджетних коштів Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим ДПС на користь Житлово-будівельного кооперативу НВО «Ефіролія» (ЄДРПОУ 22326081) судовий збір в сумі 978,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.