Рішення

від 16.05.2013 по справі 910/5053/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5053/13 16.05.13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери-КФТП", м.Чернігів

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кентол-К", м.Київ

про: стягнення 53725 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Шеремета А.С. - пред.за довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Слов'янські шпалери-КФТП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кентол-К" безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 53725 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що на підставі платіжного доручення №2322 від 06.07.2010р. з призначенням платежу: «за транспортні послуги згідно рахунку 25,27 від 21.06.2010р.» позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 53 725,00 грн. Однак, позивач вказує, що в бухгалтерському обліку ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» дані операції не відображені, будь-які заявки на здійснення транспортних послуг, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні відсутні та посадовими особами ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» не підписувались. Позивач вказує, що господарські договори з ТОВ «Кентол-К» не укладались і в реєстрі договорів підприємства за 2010 рік не зареєстровані. За таких підстав, позивач стверджує, що будь-які правові підстави для набуття відповідачем грошових коштів у сумі 53 725,00 грн. відсутні. Позивач зазначає, що ним було направлено відповідачу претензію №4404 від 10.12.12р. про повернення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 53 725,00 грн., яка відповідачем залишена без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.13р. порушено провадження у справі №910/5053/13 та призначено розгляд справи на 15.04.13р.

У судове засідання 15.04.13р. представники сторін не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.13р. відкладено розгляд справи на 16.05.13р.

У судове засідання 16.05.13р. з'явився представник позивача, надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи міститься лист суду, якими на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка збігається з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася ухвала суду про порушення провадження у справі від 21.03.13р., який повернувся на адресу суду з відмітками "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 21.03.13 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 15.04.2013 р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

16.05.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 16.05.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2010р. Відкритим акціонерним товариством «Корюківська фабрика технічних паперів» на підставі платіжного доручення №2322 від 06.07.2010р. було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Кентол» за транспортні послуги згідно рахунку 25,27 від 21.06.2010р. грошові кошти в розмірі 53 725,00 грн.

Як вбачається з п.1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП», затвердженого загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Корюківська фабрика технічних паперів» (Протокол №17 від 02.03.2011р.), Відкрите акціонерне товариство «Корюківська фабрика технічних паперів» перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Слов'янські шпалери - КФТП».

Однак, як зазначає позивач, в бухгалтерському обліку ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» дані операції не відображені, будь-які заявки на здійснення транспортних послуг, акти виконаних робіт та товарно-транспортні відсутні та посадовими особами ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» не підписувались. Позивач вказує, що господарські договори з ТОВ «Кентол-К» не укладались і в реєстрі договорів підприємства за 2010 рік не зареєстровані. За таких підстав, позивач стверджує, що будь-які правові підстави для набуття відповідачем грошових коштів у сумі 53 725,00 грн. відсутні. Позивач зазначає, що претензія №4404 від 10.12.12р. про повернення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 53 725,00 грн. відповідачем залишена без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Спір у справі виник, у зв'язку з помилковим перерахованням позивачем грошових коштів у розмірі 53 725,00 грн. згідно платіжного доручення №2322 від 06.07.2010р. відповідачу та ухиленням відповідача від повернення помилково перерахованих позивачем грошових коштів в розмірі 53 725,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів надання відповідачем позивачу транспортних послуг, зокрема, транспортної накладної, акту виконаних робіт, доказів виставлення відповідачем за надання транспортних послуг рахунку 25,27 від 21.06.2010р. та доказів виникнення та існування між позивачем та відповідачем договірних відносин, відповідачем суду не надано.

З огляду на те, що позивачем заперечується, а відповідачем не доведено виникнення та існування між позивачем та відповідачем договірних відносин, як підстави перерахування спірних коштів, суд приходить до висновку, що підстава отримання відповідачем перерахованих позивачем грошових коштів у розмірі 53 725,00 грн. на підставі платіжного доручення №2322 від 06.07.2010р. відсутня.

Згідно з ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р. №22 неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Згідно з п.2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р. №22 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» установлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Як встановлено судом, у встановлений пунктом 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» строк, грошові кошти в розмірі 53 725,00 грн. відповідачем позивачу повернуті не були.

11.12.12р. позивач направив відповідачу претензію №4404 від 10.12.12р. з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 53 725,00 грн., як помилково перерахованих, проте, відповідач грошові кошти в розмірі 53 725,00 грн. позивачу не повернув.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, станом на час розгляду справи судом строк для виконання відповідачем обов'язку по поверненню позивачу грошових коштів в розмірі 53 725,00 грн. настав, проте, відповідачем не надано доказів набуття перерахованих позивачем грошових коштів в розмірі 53 725,00 грн. на законних підставах та доказів перерахування позивачу безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 53 725,00 грн.

Враховуючи викладене, в силу норм ст.1212 ЦК України, грошові кошти в розмірі 53 725,00 грн. отримані відповідачем підлягають поверненню відповідачу, у зв'язку з чим, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 53 725,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кентол-К" (03148, м.Київ, вул. Картвелішвілі, буд.7/2, код ЄДРПОУ 37098502) на користь Публічного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери-КФТП" (15300, Чернігівська обл., Корюківський район, м.Корюківка, вул.Передзаводська, буд.4, код ЄДРПОУ 00278876) 53 725 (п'ятдесят три тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 00 коп. - суми боргу та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:17.05.13 р.

Суддя Капцова Т. П.