Рішення

від 14.05.2013 по справі 904/2131/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.13р. Справа № 904/2131/13 За позовом Приватного підприємства "РЕСУРС", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-3", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 20 202, 90 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява приватного підприємства "РЕСУРС", м. Нікополь, Дніпропетровська область - далі по тексту - позивача до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-3", м. Нікополь, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 19 450,50грн. на підставі п.4.1 умов договору про надання позивачем відповідачеві послуг з охорони № 1/12-Ф.О. від 10.02.2012року та 752,50грн. на підставі п.1.5.1 умов договору про надання позивачем відповідачеві послуг з охорони № 2/12-Ф від 14.02.2012року, укладених між позивачем та відповідачем. Загальна ціна позову складає 20 202,90грн.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено було доведено з вини відповідача позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1 720,50грн. судового збору покласти у повному обсязі на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 10.02.2012 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено Договір № 1/12-Ф.О. та 17.02.2012року Договір № 2/12-Ф, відповідно до п. 1.1. умов яких Виконавець (позивач) зобов'язався надати послуги з охорони приміщень відповідача (поліклініка 3-х поверхова), а відповідач - прийняти та оплатити такі послуги, відповідно до умов даних договорів та додаткових угод до них.

Виконуючи умови п.1.1 умов вищеназваних договорів позивач, починаючи з лютого 2012року по квітень 2012року у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за умовами вищеназваних договорів щодо надання послуг з охорони приміщень відповідача всього на загальну суму 20 202,90грн. , які відповідач прийняв без жодних зауважень щодо їх якості, вартості та своєчасності в підтвердження чого сторони підписали та скріпили печатками відповідно до умов договору Акти надання послуг, а саме:

- Акт № 2 надання послуг від 17.02.2012року на суму 752,40грн.;

- Акт № 3 надання послуг від 29.02.2012року на суму 7 210,50грн.;

- Акт № 8 надання послуг від 30.03.2012року на суму 9 180,00грн.;

- Акт № 11 надання послуг від 26.04.2012року на суму 3 060,00грн. і відповідно до п.4.1 та п.1.5.1 умов вищеназваних договорів відповідач зобов'язався оплатити до 25-го числа календарного місяця в якому надані послуги, але після отримання від позивача на оплату означених рахунків-фактур:

- № 04 від 20.02.2012року на суму 752,40грн.;

- № 05 від 29.02.2012року на суму 7 210,50грн.;

- № 09 від 30.03.2012року на суму 9 180,00грн.;

- № 10 від 27.04.2012року на суму 3 060,00грн. на загальну суму 20 202,90грн. своєчасно не оплатив надані йому послуги.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов вищеназваного договору та чинного законодавства України своєчасно не оплатив надані йому послуги позивач 24.05.2012року за № 11 та 25.01.2013року звертався до відповідача з претензією про сплату боргу у загальній сумі 20 202,90грн. у добровільному порядку і оскільки відповідач залишив претензії позивача без відповіді і задоволення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 20 202,90грн.

Відповідач вимоги суду без поважних причин не виконав, тричі у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав та звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи без його участі.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Враховуючи положення п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд надсилав ухвали про рух справи відповідачу на адресу повідомлену позивачем, яка співпадає з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак на адресу господарського суду поверталися конверти з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання". Враховуючи все вищевикладене, господарський суд вважає, що відповідач повідомлений судом про час і місце розгляду справи належним чином.

Враховуючи те, що відповідача належним чином було тричі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 20.03.2013року, від 04.04.2013року та від 16.04.2013року, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач двічі 18.04.2013року та 29.04.2013року власноручно отримавши ухвалу суду про слухання справи тричі не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

04.04.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 16.04.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.

16.04.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 14.05.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач у друге судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.

14.05.2013року в судовому засіданні без участі повноважних представників сторін справа була розглянута за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання, в обґрунтування своїх позовних вимог та залучених у копіях, належним чином завірених, до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2012 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено Договір № 1/12-Ф.О. та 17.02.2012року Договір № 2/12-Ф.О., відповідно до п. 1.1. умов яких Виконавець (позивач) зобов'язався надати послуги з охорони приміщень відповідача (поліклініка 3-х поверхова), а відповідач - прийняти та оплатити такі послуги, відповідно до умов даних договорів та додаткових угод до них, що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та в копіях, належним чином завірених, залучених до матеріалів справи та по суті не оспорюється відповідачем.

Виконуючи умови п.1.1 вищеназваних договорів позивач, починаючи з лютого 2012року по квітень 2012року у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за умовами вищеназваних договорів щодо надання послуг з охорони приміщень відповідача всього на загальну суму 20 202,90грн. , які відповідач прийняв без жодних зауважень щодо їх якості, вартості та своєчасності в підтвердження чого сторони підписали та скріпили печатками відповідно до умов договору Акти надання послуг, а саме:

- Акт № 2 надання послуг від 17.02.2012року на суму 752,40грн.;

- Акт № 3 надання послуг від 29.02.2012року на суму 7 210,50грн.;

- Акт № 8 надання послуг від 30.03.2012року на суму 9 180,00грн.;

- Акт № 11 надання послуг від 26.04.2012року на суму 3 060,00грн. і відповідно до п.4.1 та п.1.5.1 умов вищеназваних договорів відповідач зобов'язався оплатити до 25-го числа календарного місяця в якому надані послуги, але після отримання від позивача на оплату означених рахунків-фактур:

- № 04 від 20.02.2012року на суму 752,40грн.;

- № 05 від 29.02.2012року на суму 7 210,50грн.;

- № 09 від 30.03.2012року на суму 9 180,00грн.;

- № 10 від 27.04.2012року на суму 3 060,00грн. на загальну суму 20 202,90грн. своєчасно не оплатив надані йому послуги, що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та в копіях, належним чином завірених, залучених до матеріалів справи та по суті не оспорюється відповідачем.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов вищеназваного договору та чинного законодавства України своєчасно не оплатив надані йому послуги позивач 24.05.2012року за № 11 та 25.01.2013року звертався до відповідача з претензією про сплату боргу у загальній сумі 20 202,90грн. у добровільному порядку і оскільки відповідач залишив претензії позивача без відповіді і задоволення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 20 202,90грн. , а саме у розмірі 19 477,50грн. на підставі п.4.1 умов договору про надання позивачем відповідачеві послуг з охорони № 1/12-Ф.О. від 10.02.2012року та 752,40грн. на підставі п.1.5.1 умов договору про надання позивачем відповідачеві послуг з охорони № 2/12-Ф від 17.02.2012року, укладених між позивачем та відповідачем.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1 720,50грн. судового збору покласти у повному обсязі на відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально у повному обсязі було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, отже обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своєю правовою природою, укладені між сторонами вищеназвані договори, є договорами про надання послуг, передбачені ст. 901 Цивільного кодексу України, згідно умов якої одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог суд дійшов висновку, що факт несплати відповідачем позивачеві наданих послуг на підставі умов вищеназваних договорів у загальній сумі 20 202,90грн. повністю підтверджується:

- умовами вищеназваних договорів на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог;

- Актами надання послуг на загальну суму 20 202,90грн. , а саме:

- Акт № 2 надання послуг від 17.02.2012року на суму 752,40грн.;

- Акт № 3 надання послуг від 29.02.2012року на суму 7 210,50грн.;

- Акт № 8 надання послуг від 30.03.2012року на суму 9 180,00грн.;

- Акт № 11 надання послуг від 26.04.2012року на суму 3 060,00грн. і відповідно до п.4.1 та п.1.5.1 умов вищеназваних договорів відповідач зобов'язався оплатити до 25-го числа календарного місяця в якому надані послуги, але після отримання від позивача на оплату означених рахунків-фактур:

- № 04 від 20.02.2012року на суму 752,40грн.;

- № 05 від 29.02.2012року на суму 7 210,50грн.;

- № 09 від 30.03.2012року на суму 9 180,00грн.;

- № 10 від 27.04.2012року на суму 3 060,00грн. на загальну суму 20 202,90грн. не оплатив, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 20 202,90грн. , слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не оспореними відповідачем, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 1 720,50грн. , слід у повному обсязі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,631,901,902,903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора - 3" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. К. Маркса, 189; ідентифікаційний код 31760958) на користь приватного підприємства "Ресурс" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Кріпака, 16/38; ідентифікаційний код 30927075) 20 202,90грн. (двадцять тисяч двісті дві грн. 90 коп.) - основна заборгованість; 1 720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 20.05.13р.