Постанова

від 17.04.2013 по справі 808/3490/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року 15:30Справа № 808/3490/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області

до Колективного агропромислового підприємства «Дорожник»

про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (список №2),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01 квітня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області (далі - позивач або УПФУ) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Колективного агропромислового підприємства «Дорожник» (далі - відповідач або КАП «Дорожник»), в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період березня 2013 року в сумі 2345 грн. 70 коп.

Ухвалою суду від 03 квітня 2013 року відкрито провадження у справі №808/3490/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17 квітня 2013 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

17 квітня 2013 року від позивача надійшло клопотання (вх.№16835) про розгляд справи без участі представника УПФУ, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Судова кореспонденція, направлена на його адресу повернулась до суду з відміткою вузла зв'язку: «такої організації немає».

Адреса відповідача, як суб'єкта підприємницької діяльності, підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АЖ за №930989.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, фізичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч. 11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що судова кореспонденція вручена відповідачу належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, суд, керуючись частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктами «б» - «з» частини 1 статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», зі змінами та доповненнями, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до протоколів від 20.06.2012 року № 194 та від 18.01.2013 № 26 УПФУ, працівникам КАП «Дорожник» ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на підставі заяв останніх та довідки наданої відповідачем, призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, згідно п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно зазначеної вище довідки. ОСОБА_1 працював в КАП «Дорожник» з 06.08.1979р. по 02.04.1990р.. та з 18.10.1991 по 29.11.1999 асфальшбетонщиком (що передбачено Списком № 2) та має стаж 18 років 9 місяців та 8 днів, але в зв'язку з тим, що атестація на підприємстві після 21.08.1992 року не була проведена, до пільгового стажу зараховано лише 11 років. 6 місяців та 1 день.

Таким чином, згідно витягу з трудової книжки, ОСОБА_1 має загальний трудовий стаж 25 років 8 місяців та 11 днів, із них до пільгового стажу зараховано 11 років 6 місяців та 1 день за Списком № 2.

Відповідно довідки наданої відповідачем, ОСОБА_2 працював в КАП «Дорожник» з 01.04.1979р. по 02.04.1990р. та з 18.10.1991 по 15.05.1999 асфальтобетонгциком (що передбачено Списком № 2) та має стаж 18 років 9 місяців та 8 днів, але в зв'язку з тим. що атестація на підприємстві після 21.08.1992 року не була проведена, до пільгового стажу зараховано лише 11 років. 6 місяців та 1 день.

Таким чином, згідно витягу з трудової книжки, ОСОБА_2 має загальний трудовий стаж 35 років 2 місяці та 25 днів, із них до пільгового стажу зараховано 11 років 10 місяців та 6 днів за Списком № 2.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали повного стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах в 55 років, але п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

На день звернення до органів Пенсійного фонду України з заявами про призначення пенсії мали 58 років.

Перелічений вище заліковий і загальний стаж, відповідає вимогам п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зайнятість вказаних пенсіонерів на роботах з важкими умовами праці на підприємстві відповідача, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок відповідача про підтвердження трудового стажу.

Згідно з розрахунком позивача, сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за березень 2013 року становить 2345,70 грн.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, відповідно до норм Законів України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягали фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій регулювався Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 03 червня 1999 року № 4-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 436/3729 від 5 липня 1999 року, та Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 року № 16-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 29 листопада 2001 року № 998/6189, які втратили чинність.

В постанові Верховного суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-69а10 за позовом виробничого підприємства «Рембудмонтаж» до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про скасування розрахунку та зобов'язання вчинити дії викладена правова позиція про те, що порядок відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не змінився у зв'язку з набранням 1 січня 2004 року Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинності, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин.

На даний час порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

В пункті 6.1 Інструкції зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується наявними у матеріалах справи відмітками про отримання вказаних розрахунків уповноваженими особами відповідача.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за березень 2013 року по вищезазначеним пенсіонерам у сумі 2345,70 грн., яке не було ним виконано.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції та не були оскаржені відповідачем. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаним пенсіонерам визначено з дотриманням вимог «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції. Фактична виплата пенсій вказаним особам, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з частинами 1 та 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком № 2 у заявленому розмірі. Відповідач, у свою чергу, не надав доказів відшкодування позивачу вказаних витрат або обґрунтованих заперечень проти позову.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області задовольнити.

2. Стягнути з Колективного агропромислового підприємства «Дорожник» (код ЄДРПОУ 03580392) на користь Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 2345,70 грн. (дві тисячі триста сорок п'ять гривен сімдесят копійок), які перерахувати на р/р 25603301001099 Оріхівське відділення №3011 філія ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко