Рішення

від 15.05.2013 по справі 397/415/13-ц

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/415/13-ц

н/п : 2/397/178/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2013 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області в складі : головуючого судді КОМЛАЧ О.Ф.,

при секретарі ЗАХАРЕНКО С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Фундукліївське хлібоприймальне підприємство» про визнання договору оренди землі недійсним

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсним договір оренди землі № 310 від 01 квітня 2011 року, як такий, що не відповідає вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про місце, день та час розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 62, 63). Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, заяв та клопотань не має (а.с. 64).

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 01 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, який 26 вересня 2011 року було зареєстровано у відділі Держкомзему Олександрівського району. 10 квітня 2011 року позивач передав земельну ділянку відповідачу. Протягом 2011-2012 років позивач отримував орендну плату, за його заявою йому наперед сплачувалася орендна плата. Позивач не мав заперечень щодо умов укладеного договору та до відповідача, жодного разу не звертався з пропозиціями змінити умови договору. Вразі наявності пропозицій позивача щодо змін умов договору вони згодні на їх обговорення. Пунктом 22 та 32 Договору оренди землі відображено умови збереження стану об'єкта оренди, що виразилося у покладенні на орендаря обов'язку після припинення дії договору повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду та на протязі дії договору не змінювати цільове призначення земельної ділянки та не допускати погіршення екологічного стану і родючості земельної ділянки. А тому відсутні пістави для задоволення позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є власником земельної ділянки за НОМЕР_1, площею - 3,36 га, розташованої на території Веселівської сільської ради, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р2 №488340, кадастровий номер 3520581700:02:000:0206 (а.с.4).

Згідно Типового договору оренди землі №310 від 01.04.2011 року, зареєстрованого в Державному реєстрі земель від 26.09.2011 року, між сторонами укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки строком на 15 років (а.с. 10-11).

Земельна ділянка передана відповідачу, згідно акту прийому-передачі об'єкта оренди від 10.04.2011 року, позивач з заявою про реєстрацію наведеного договору звернувся до реєстратора ЦДЗК ( а.с. 11 на звороті).

З заяви позивача від 11.01.2012 року видно, що позивач отримав екземпляр договору оренди землі і заперечень не має та просить видати йому частину орендної плати (а.с. 28).

Відповідно до відомостей на виплату грошей - позивач отримував кошти в рахунок оренди землі (а.с.20-27).

Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин, що виникають внаслідок укладання правочинів, у тому числі договору оренди земельної ділянки, та вважає за необхідне керуватися главою 16 ЦК України "Правочини", Законом України "Про оренду землі".

Згідно ч.ч.1, 3 ст.203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.792 ЦК України - за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У судовому засіданні було встановлено, що позивач звернувся з позовом про визнання договору оренди землі недійсним, оскільки він суперечить вимогам ст.15 Закону України "Про оренду землі", зокрема відсутні умови збереження стану об'єкта оренди - земельної ділянки.

На момент укладання договору позивача задовольняли його умови, про що свідчить його підпис у договорі та звернення з заявою до реєстратора КРФЦЗКД для проведення запису в Державному реєстрі земель.

Також реєстратор провів реєстрації договору як такого, що відповідає чинному законодавству, що ніким не оспорювалось.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" умови збереження стану об'єкта оренди є істотною умовою договору оренди землі і відсутність в договорі цієї істотної умови є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання такого договору недійсним відповідно до закону.

З договору оренди землі вбачається, що сторонами оговорено питання щодо збереження об'єкту оренди - земельної ділянки, оскільки в пункті 22 Договору оренди землі зазначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду. Також, пунктом 32 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний на протязі дії Договору не змінювати цільове призначення земельної ділянки і не допускати погіршення екологічного стану і родючості земельної ділянки (а.с. 10-11).

Крім того, Договір передбачає п.18 - умови збереження стану об'єкта оренди, хоча при укладенні договору сторони не виявили бажання конкретизувати дані умови (а.с.10).

Отже, орендар взяв на себе обов'язок зберегти земельну ділянку і не допускати погіршення стану об'єкта оренди.

Таким чином, не зазначення умов збереження об'єкту оренди в пункті 18 Договору не може розцінюватись як відсутність цих умов в зазначеному договорі. Зміст договору вказує на те, що в ньому зазаначені умови збереження об'єкту оренди.

Відповідно до ст.3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За обставин, коли сторони передбачили обов'язок орендаря зберегти орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав в оренду та використовувати її, не допускаючи погіршення екологічного стану і родючості земельної ділянки, права позивача не є порушеними.

Посилання позивача у позові на відсутність у договорі оренди землі умов щодо збереження стану об'єкта оренди та відсутність конкретних пропозицій щодо внесення змін до Договору, направлених на урегулювання цього питання, свідчить про те, що позивач недобросовісно використовує своє право.

Частиною 3 ст.13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання договору недійсним слід розцінювати як формальний привід для припинення договірних відносин з відповідачем.

Таким чином, суд не вбачає порушення суб'єктивного права, що є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. А тому, вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відсутні законні підстави для цього.

Згідно ст.88 ЦПК України - понесені позивачем судові витрати необхідно покласти на його рахунок.

Керуючись ст.ст.10, ст.11, ст.60, ст. 214, ст.215, ст.218 ЦПК України суд ,-

в и р і ш и в :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди землі № 310 від 01 квітня 2011 року, зареєстрованого відділом Держкомзему в Олександрівському районі Кіровоградської області 26 вересня 2011 року за №352050004000598.

На рішення суду може бути подана через Олександрівський районний суд в Кіровоградський апеляційний суд апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградскої області О.Ф.КОМЛАЧ

Рішення набрало законної сили

Оригінал рішення знаходиться в справі №397/415/13-ц (н/п 2/397/178/13).

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області О.Ф. КОМЛАЧ