Рішення

від 18.05.2013 по справі 104/858/13-ц

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа №104/858/13-ц копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 рік м. Білогірськ

Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого - судді Чубабрія В.А.

при секретарі - Задерецькій Л.Б.

за участю прокурора - Бекірова Е.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білогірську позовну заяву прокурора Білогірського району АР Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, Землянічненської сільської ради Білогірського району АР Крим до ОСОБА_1, Відділу держземагенства у Білогірському районі, третя особа: Свято-Троицький Параскевієвський Топловський жіночий монастир, про визнання недійсним державного акту на землю та скасування запису про його державну реєстрацію,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Білогірського району АР Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, Земляничненської сільської ради Білогірського району АР Крим звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Відділу держземагенства у Білогірському районі, третя особа: Свято-Троицький Параскевієвський Топловський жіночий монастир, про визнання недійсним державного акту на землю та скасування запису про його державну реєстрацію.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 30.08.2005 року на підставі рішення виконкому Земляничненської сільської ради від 29.01.1997 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку, серії КМ №024887, яка розташована за адресою: АР Крим, Білогірський район, с. Учебне, але за поданням прокурора Білогірського району вищевказане рішення Земляничненської сільської ради рішенням №229 від 17.10.2012 року скасовано, у зв'язку з чим державний акт є незаконним та підлягає скасуванню. Оскільки рішення Земляничненської сільської ради від 29.01.1997 року, на підставі якого видано державний акт на право власності на земельну ділянку, серії КМ №024887, яка розташована за адресою: АР Крим, Білогірський район, с. Учебне, скасовано рішенням Земляничненської сільської ради №229 від 17.10.2012 року, то порушене право позивачів підлягає захисту шляхом визнання недійсним виданого відповідачу державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку. Крім того, спірний державний акт не відповідає вимогам «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», а саме: у державному акті не вказано повну адресу земельної ділянки. Жиле приміщення, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, на даний час є власністю Свято-Троицького Параскевієвського Топловського жіночого монастиря, та він не може належним чином розпоряджатися земельною ділянкою, у зв'язку з чим порушено його право власності. Також встановлено, що згідно правоустановчих документів на спірній земельній ділянці знаходиться квартира №4, але державний акт на право власності на землю виданий ОСОБА_1 Таким чином, спірний державний акт на право приватної власності на землю є недійсним і його державна реєстрація підлягає скасуванню.

У судовому засіданні прокурор Бекіров Е.Ф. на позові наполягав, просив суд його задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник позивача - Земляничненської сільської ради Білогірського району АР Крим , у судовому засіданні на позові наполягав, просив задовольнити.

Представник позивача - Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Відповідно до ст.169 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності представника позивача, оскільки наявних у справі доказів достатньо для з'ясування прав та взаємовідносин сторін.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала повністю, не заперечувала проти задоволення позову.

Представник відповідача - Відділу держземагенства у Білогірському районі, у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти задоволення позову.

Третя особа у судовому засіданні позов визнала, просила задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши сторони, їх доводи, думку прокурора, розглянувши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову за наступними підставами.

Судом встановлено, що згідно державного акта на право власності на земельну ділянку КМ №024887, виданого на підставі рішення Земляничненської сільської ради від 29.01.1997 року №22 (а.с.7), ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0402 га, яка розташована на території с. Учебне Земляничненської сільської ради, землю передано для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500500014.

Прокурором Білогірського району АР Крим 15.10.2012 року на адресу Земляничненського сільського голови було направлено подання про вжиття заходів до усунення виявлених порушень закону щодо надання у власність земельних ділянок (а.с.8).

Рішенням 21 сесії 6 скликання Земляничненської сільської ради №229 від 17.10.2012 року було скасовано рішення Земляничненської сільської ради №22 від 29.01.1997 року «Про передачу у власність земельну ділянку ОСОБА_1» (а.с.9).

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч.1 ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З урахуванням того, що рішення Земляничненської сільської ради від 29.01.1997 року, на підставі якого відповідачка отримала державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, визнано недійсним, державний акт також підлягає визнанню недійсним, із застосуванням п. "д" ч.3 ст.152 ЗК України, ч.1 ст.16 ЦК України, а саме застосування інших, передбачених законом способів захисту прав на земельні ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

З урахуванням вищевказаного, повного визнання позову відповідачами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним державного акту на землю та скасування запису про його державну реєстрацію підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.ст.152,155,158 Земельного Кодексу України, ст.16 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60,61,169,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1, серії КМ №024887, площею 0,0402 га, розташованої за адресою: АР Крим, Білогірський район, с. Учебне, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500500014, кадастровий №0120782700:07:001:0004 та скасувати запис про його державну реєстрацію.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: (підпис)

Рішення не набрало законної сили. З оригіналом згідно. Суддя: Секретар: