Постанова

від 21.05.2013 по справі 308/7253/13-к

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7253/13-к

4/308/87/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Малюк В.М., при секретарі Гуга Т.П., з участю прокурора Ярема В.П. та адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПС у Закарпатській області Якими М.Ю. від 14 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з скаргою на постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПС у Закарпатській області Якими М.Ю. від 14 лютого 2012 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, яку мотивує тим, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи є незаконною та такою, що винесена безпідставно, без достатніх приводів та підстав, всупереч вимог ст. 94 КПК України і є такою, що порушує його права.

Адвокат скаржника ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав з викладеними в ній мотивами та просив суд скасувати постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПС у Закарпатській області Якими М.Ю. від 14 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, закривши провадження по справі. Крім цього, адвокат зауважив, що в оскаржуваній постанові не зазначеного жодного факту про наявність в діях його підзахисного ознак складу злочину.

Представник прокуратури в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив та пояснив, що оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства за наявності достатніх на то підстав та приводів.

Дослідивши матеріали справи, на підставі яких було порушено справу, заслухавши учасників судового розгляду, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.236-7 КПК України постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом вчинення злочину може бути оскаржена до місцевого суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, з дотриманням правил підсудності. Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо особи може бути подана до суду особою, щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисником чи законним представником.

Відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Так, постановою слідчого з ОВС СВ ПМ ДПС у Закарпатській області Якими М.Ю. від 14 лютого 2012 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

У мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначено, що в період з 18.10.2007 року по 31.10.2007 року працівниками Мукачівської ОДПІ проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства приватним підприємцем ОСОБА_2 (ід.номер: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) за період з 29.04.2005 року по 31.08.2007 року. За результатами перевірки складено акт № 750/17-03/НОМЕР_1 від 06.11.2007 року. Згідно акту перевірки встановлені порушення пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст.13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян», п.4.1 ст.4 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22.05.2003 року та донараховано підприємцю податків на загальну суму 2154165,00 грн. з яких податку на додану вартість в сумі 2091327 грн., податку з доходів фізичних осіб в сумі 62838,49 грн. В ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 в період 2005-2007 років отримував доходи від здійснення торгівлі будівельними матеріалами. Для здійснення підприємницької діяльності у відповідності до договору оренди № ВО-18/2005, укладеного п/п ОСОБА_2 з ТОВ „Закарпатбудсервіс" (код ЄДРПОУ: 22109329, м. Ужгород, вул. Перемоги, 145 „а"), орендував приміщення площею 220 м.кв. та торгову площу 20 м.кв. за адресою АДРЕСА_2. Торгівля будматеріалами проводилася у відповідності з договором консигнації № ВД 19/2005 від 05.05.2005 року, який укладено з ТОВ „Закарпатбудкомплект" (код ЄДРПОУ: 22082783, м. Ужгород, вул. Перемоги, 145 „а"), яким передбачено передачу товарів в асортименті консигнатору. Вартість товарів встановлюється у специфікаціях, а торгову націнку самостійно встановлює консигнатор, тобто ФОП ОСОБА_2 згідно умов договору торгова націнка залишається у ФОП ОСОБА_2 від проведеної ним реалізації. Підприємець ОСОБА_2 включав до доходу лише суми націнок на реалізований товар, а не всю виручку. Сума виручки отриманої від реалізації продукції на розрахунковий рахунок склала 12548041 грн. чим значно перевищила задекларовану - 1161374 грн. Так як ОСОБА_2 перебував на спрощеній системі оподаткування, то ним сума виручки фактично перевищила дозволений ліміт 500 тис. грн. чим були порушені вимоги статті 1 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998 р. із змінами і доповненнями «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». В ході перевірки встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 вів облік доходів та витрат, складав, підписував та подавав до Мукачівської ОДПІ заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та звіти суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника податку за період 2005-2007 років. Відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів №8570 від 15.10.2007 року, даних книги обліку доходів та витрат, банківських виписок руху коштів обсяг виручки в період з травня 2005 року по червень 2005 року у ФОП ОСОБА_2 перевищив 500 тис. грн і склав 659662 грн. Таким чином, у відповідності до ст. 1 Указу Президента України № 727/7/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва (із внесеними змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_2 - платник єдиного податку повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду, а саме з третього кварталу 2005 року. Крім того, відповідно до вимог пп. 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 1ь8/7-ВР (із змінами та доповненнями), ФОП ОСОБА_2 підлягав обов'язковій реєстрації платником податку на додану вартість з 01.07.2005 року, так як загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг) за другий квартал 2005 року сукупно перевищила 300 тис. грн.. та склала 659662 грн. В результаті працівниками Мукачівської ОДПІ відповідно до висновків акту перевірки № 750/17-03/НОМЕР_1 від 06.11.2007 року донараховано до сплати в бюджет податок на додану вартість в сумі 2091327 грн. та податок з доходів фізичних осіб в сумі 62838,49 грн. Донараховані суми ФОП ОСОБА_2 не сплачені. Відповідно виписок по особовому рахунку ФОП ОСОБА_2 рахується заборгованість по податку на додану вартість в сумі 3105636,20 грн. (2091327,00 грн. - основний платіж, 1014309,20 грн. - штрафні санкції) та податок з доходів фізичних осіб - 62838,49 грн. ФОП ОСОБА_2 подано до суду ряд позивних заяв про скасування відповідних податкових повідомлень - рішень прийнятих до акта перевірки №750/17- 03/НОМЕР_1 від 16.11.2007 року. Однак, в ході проведеної претензійно-позовної роботи працівниками Мукачівської ОДПІ, 29.11.2011 року Закарпатським окружним адміністративним судом винесено постанову згідно якої в позові ФОП ОСОБА_2 до Мукачівської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено. Таким чином, вищевказані обставини вказують на те, що ОСОБА_2 вчинив умисні дії, спрямовані на заниження об'єкту оподаткування та ухилення від сплати податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року №6 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вправі з'ясовувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК).

Привід до порушення кримінальної справи - як обставина, що обумовлює початок кримінально-процесуальної діяльності, що передує досудовому слідству, - це акт поведінки юридичних чи фізичних осіб, який полягає в повідомленні про вчинені злочини або про злочини, що готуються, викладений письмово або усно в офіційній формі і доведений до відома зазначених органів з метою прийняття рішення по суті.

Ч.1 ст.94 КПК України містить вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим прокурором або судом ознак злочину.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, приводом до порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину (рапорт зареєстрований в КОЗП УМВПМ ДПІ у м. Ужгороді 07.12.2007 р. за № 588), а підставою у відповідності до ч.2 ст.94 КПК України були достатні дані, що містилися у матеріалах перевірки ФОП ОСОБА_2 та які вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Згідно вимог ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених в у ст.94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до переконання, що постанова слідчого з ОВС СВ ПМ ДПС у Закарпатській області Якими М.Ю. від 14 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, винесена з додержанням норм КПК України та вимог ст.ст. 94, 98 КПК України - за наявності відповідних підстав та приводів і в ній наведені такі обставини, які у разі їх доведеності можуть бути злочинними, а тому подана скарга підлягає залишенню без задоволення.

Щодо посилання адвоката на те, що вищевказана постанова про порушення кримінальної справи є необґрунтованою, незаконною, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину передбачений ч.3 ст. 212 КК України, то слід зазначити, що вказані обставини можуть бути викладенні скаржником чи його захисником, під час розгляду даної кримінальної справи у судовому порядку, оскільки аналіз доказів на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, є неприпустимим.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 236-7,236-8 КПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПС у Закарпатській області Якими М.Ю. від 14 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України - залишити без задоволення.

Подані до суду матеріли кримінальної справи повернути органу досудового слідства.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк