Постанова

від 21.05.2013 по справі 805/5916/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 р. Справа №805/5916/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

Донецької області Державної податкової служби

до товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ ГРАНД ЦЕНТР»

про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать

платнику податків, на суму податкового боргу з єдиного податку в

розмірі 1020,00 гривень

за участю:

від позивача: Лукащук Т.М., за дов. від 02 січня 2013 року № 1,

від відповідача: не з'явився

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ ГРАНД ЦЕНТР» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків, на суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 1020,00 гривень.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ ГРАНД ЦЕНТР» перебуває на податковому обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби. Станом на 27.03.2013 року у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом на суму 1020,00 гривень, що після закінчення терміну добровільної сплати склалася в недоїмку. Під час камеральної перевірки відповідача встановлено несвоєчасність надання податкової декларації платника єдиного податку за 1 півріччя 2012року, за результатами якої складено акт від 18.09.2012 року № 234/15-311-1/37233460. На підставі перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0003681840 від 26.10.2012 року, яке не було отримано у зв'язку з тим, що відповідач не проживає за зазначеною адресою. У зв'язку з несплатою суми податкової заборгованості позивачем була надіслана податкова вимога № 300 від 04.12.2012 року на суму 1020,00 гривень, проте прийняті заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути грошові кошти з розрахункових рахунків, що належать платнику податків, на суму податкового боргу з єдиного податку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 16) відповідач зареєстрований за адресою, зазначеною у позові, проте конверт повернувся на адресу Донецького окружного адміністративного суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». З огляду на зазначене, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі належним чином.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ ГРАНД ЦЕНТР», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 37233460, 01 лютого 2013 року була проведена державна реєстрація зміни назви товариства з обмеженою відповідальністю «Ветеринарна клініка Святого Антонія» на товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ ГРАНД ЦЕНТР», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 16).

Відповідач перебуває на обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби як платник податків з 02 серпня 2010 року за № 30422, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 27 березня 2013 року № 94 (а.с. 7).

20 січня 2012 року відповідач звернувся до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби із заявою на право застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2012 року, на підставі наданої заяви відповідачу видане свідоцтво платника єдиного податку серії А № 773628.

Згідно даних зворотнього боку облікової картки з єдиного податку (а.с. 13) за відповідачем станом на 31 грудня 2012 року обліковується недоїмка в сумі 1020,00 гривень, що заявлена позивачем до стягнення.

Заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок несплати штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0003681840 від 26 жовтня 2012 року у розмірі 1020,00 гривень, (а.с. 9).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені розділом 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридичні особи або фізичні особи-підприємці можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України відповідач відноситься до четвертої групи платників єдиного податку із ставкою єдиного податку 5 % розміру мінімальної заробітної плати згідно з пунктом 293.3 статті 293 Податкового кодексу України.

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки), як визначено пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України.

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал.

Згідно з пунктом 296.3 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку другої - четвертої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси, як передбачено пунктом 296.4 статті 296 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 294.2 статті 294 цього кодексу податковий період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку третьої і четвертої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно зі статтею 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Як передбачено підпунктом 49.18.2 пунктом 49.18 статті 49 розділу ІІ Податкового кодексу України, податкові декларації, розрахунки, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

26 жовтня 2012 року на підставі акту перевірки № 234/15-311-1/2510212038 від 30 серпня 2012 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0033411740, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 170,00 гривень, яке отримано відповідачем 30 серпня 2012 року (а.с. 11).

05 листопада 2012 року на підставі акту перевірки № 720/1740/37233460 від 18 вересня 2012 року (а.с. 10-11) позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003681840 (а.с. 9), яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1020,00 гривень, яке направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся на адресу податкової інспекції із зазначенням причини невручення: «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с. 9).

Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем штрафних санкцій, нарахованих зазначеним податковим повідомленням-рішенням, в матеріалах справи відсутні.

Як підтверджується зворотнім боком облікової картки за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати штрафних санкцій з єдиного податку станом на 31 грудня 2012 року у розмірі 1020,00 гривень (а.с. 13).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

04 грудня 2012 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу № 300 (а.с. 17), яка була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся на адресу податкової інспекції із зазначенням причини невручення: «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с. 17).

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, податкова вимога вважається врученою відповідачу 04 січня 2013 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ ГРАНД ЦЕНТР» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків, на суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 1020,00 гривень задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ ГРАНД ЦЕНТР» (код ЄДРПО 37233460) у банківських установах грошові кошти в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 21 травня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.