Постанова

від 16.05.2013 по справі 820/2319/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 травня 2013 р. № 820/2319/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю: представника позивача - Старостіної О.Ю.,

представника відповідача - Сосонного В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова земельна компанія"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова земельна компанія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати: податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012 р. за №0002882305, податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012 р. за №0002892305, податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012 р. за №0002902305, податкове повідомлення-рішення від 25.07.2012 р. за №0006152305, податкове повідомлення-рішення від 06.11.2012 р. за №0009132305.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірок податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки актів перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення від 21.03.2012 р. за №0002882305, від 21.03.2012 р. за №0002892305, від 21.03.2012 р. за №0002902305, від 25.07.2012 р. за №0006152305, від 06.11.2012 р. за №0009132305 є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі наказу № 538 від 01.03.2012 р. та п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова земельна компанія" з питань перевірки відомостей взаємовідносин з ТОВ «Бізнес - консалтинг плюс» (код ЄДРПОУ 37093546) їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2011 року, за результатами якої відповідачем складено акт №1119/2305/32134980 від 02.03.2012 р.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення ТОВ "Експертно-правова земельна компанія":

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, підприємством ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 36100,0 грн., в т.ч. за жовтень 2011 року на суму податкового кредиту в розмірі 36100,0 грн.;

- п.185.1. ст. 185, ст.186, ст.187, п.188.1. ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, підприємством ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ на суму 14750,0 грн., в т.ч. за жовтень 2011 року на суму податкових зобов'язань в розмірі 14750,0 грн.; в результаті занижено податку на додану вартість на суму 21350,0 грн., в т.ч. жовтень 2011 року на суму 21350,0 грн.;

- порушення п.44.1 ст.44 та п.138.2 ст.138, ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" завищено суму витрат з податку на прибуток у сумі 180500,0 грн.;

- порушення ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" завищено суму доходів з податку на прибуток у сумі 73750,0 грн., в результаті занижено податку на прибуток на суму 24553,0 грн., в т.ч. 4 кв.2011 року на суму 24553,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 02.03.2012 р. №1119/2305/32134980 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0002882305 від 21.03.2012 р., яким ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 24553,0 грн.;

- №0002892305 від 21.03.2012 р., яким ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32025,0 грн., в т.ч. основний платіж у розмірі 21350,0 грн., штрафні санкції у розмірі 10675,0 грн.

Також, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі наказу № 2495 від 28.11.2012 р. та п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова земельна компанія" з питань перевірки відомостей взаємовідносин з ТОВ «Бізнес - консалтинг плюс» (код ЄДРПОУ 37093546) їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2011 року, з питань перевірки відомостей взаємовідносин з ТОВ «Тех-Агромаркетинг» (код ЄДРПОУ 36988128) їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2010 р., за результатами якої відповідачем складено акт №1120/2305/32134980 від 02.03.2012 р.

У відповідності до висновку акту перевірки №1120/2305/32134980 від 02.03.2012 р. перевіркою встановлені порушення позивачем:

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97- ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-УІ зі змінами та доповненнями, підприємством ТОВ "Експертно-правова земельна компанія" завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 16650,0 грн., в т.ч.:

- за травень 2010 року на суму податкового кредиту в розмірі 3000,0 грн.;

- за липень 2011 року на суму податкового кредиту в розмірі 13650,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки №1120/2305/32134980 від 02.03.2012 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №0002902305 від 21.03.2012 р., яким ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 24975,0 грн., в т.ч. основний платіж у розмірі 16650,0 грн., штрафні санкції у розмірі 8325,0 грн.

Також, судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі наказу № 847 від 21.06.2012 р. та п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова земельна компанія" з питань перевірки відомостей взаємовідносин з ТОВ «Сатур Сю» (код ЄДРПОУ 37364400) їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 року, за результатами якої відповідачем складено акт №2335/2201/32134980 від 02.07.2012 р.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення ТОВ "Експертно-правова земельна компанія":

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, підприємством ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 5793,0 грн., в тому числі червень 2011 р. - 5793,0 грн.;

- порушення п.44.1 ст.44 та п.138.2 ст.138, ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" завищено суму витрат з податку на прибуток у сумі 289670 грн., в результаті занижено податку на прибуток на суму 6662,0 грн., в т.ч. 2 кв. 2011 р. на суму 6662,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки акт №2335/2201/32134980 від 02.07.2012 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0006152305 від 25.07.2012 р., яким ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6662,0 грн.;

- №0009132305 від 06.11.2012 р., яким ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5794,0 грн., в т.ч. основний платіж у розмірі 5793,0 грн., штрафні санкції у розмірі 1,0 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії і відображених в актах №1119/2305/32134980 від 02.03.2012 року, №1120/2305/32134980 від 02.03.2012 року та №2335/2201/32134980 від 02.07.2012 року на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

З матеріалів справи встановлено, що перевірки ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" проведено по взаємовідносинах із контрагентами ТОВ "Бізнес - консалтинг плюс" (код ЄДРПОУ 37093546) за липень, жовтень 2011 р., ТОВ "ТЕХ-Агромаркетинг" (код ЄДРПОУ 36988128) за травень 2010 р., ТОВ "Сатур-Сю" (код ЄДРПОУ 37364400) за червень 2011 р.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс" (код ЄДРПОУ 37093546), судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 01.07.2011 р. між ТОВ "Експертно-правова земельна компанія" (в якості Замовника) та ТОВ "Бізнес-Консалтинг плюс" (в якості Виконавця) укладено договір №01/07, предметом якого є надання юридичних послуг.

Договір підписаний обома сторонами та завірений печатками, фактичне його виконання підтверджується актами виконаних робіт та податковими накладними, а саме:

- акт від 29.07.2011 р., податкові накладні від 25.07.2011 р. №197, від 21.07.2011 р. №135, від 25.07.2011 р. №150, звіт до акту виконаних робіт;

- акти від 31.10.2011 р., звіти до актів виконаних робіт, податкові накладні від 31.10.2011 р. № 168, від 31.10.2011 р. № 169.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаних юридичних послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення № 548 від 21.07.2011 р., № 551 від 25.07.2011 р., № 554 від 01.08.2011 р., № 556 від 08.08.2011 р., № 557 від 09.08.2011 р., № 559 від 10.08.2011 р., № 563 від 18.08.2011 р., №564 від 18.08.2011 р., № 594 від 20.10.2011 р., № 604 від 28.10.2011 р., 605 від 28.10.2011 р., № 608 від 04.11.2011 р., № 609 від 09.11.2011 р., № 610 від 11.11.2011 р., № 614 від 17.11.2011 р., 616 від 17.11.2011 р. № 617 від 18.11.2011 р., № 620 від 23.11.2011 р., № 622 від 01.12.2011 р. (т.2.а.с.23-41).

На підтвердження використання юридичних послуг за вказаним договором у власній господарській діяльності та економічної обґрунтованості укладання договору з контрагентом ТОВ "Бізнес-Консалтинг плюс" при організації власної господарської діяльності позивачем долучена первинна документація, а саме, договір про надання юридичних послуг ТОВ "Харків-Будсервис" (код ЄДРПОУ 32678087) № 3009 від 30.09.2011 р., акт виконаних робіт від 31.10.2011 р., податкова накладна від 31.10.2012 р. № 33, виписки банку.(т.1.а.с.197-206).

Згідно Договору № 01/07 від 01.07.2011 р. Виконавець здійснював правову експертизу проектів та укладених договорів, а також взяв участь у підготовці та укладанні різного роду договорів між Замовником з іншими особами, а саме з: ТОВ "Вест Ойл Груп" договір № 21571 від 08.07.2011 р., ФОП ОСОБА_3 договір № 111 від 04.07.2011 р., ФОП ОСОБА_5 договір № 109 від 04.07.2011 р., ТОВ "Локіс" договір № 222801 від 01.08.2011 р., ДП "УПП УЗ "Крюківське кар'єроуправління" договір № 211/08/02 від 02.08.2011 р.., СФГ ОСОБА_6 договір № 128 від 03.08.2011 р., ТОВ "Агроліга" договір № 131 від 15.08.2011 р., ПАТ "У.П.Е.К." договір № 180811 від 18.08.2011 р., ПСГП ім. Чкалова договір № 155 від 09.09.2011 р., ТОВ "СП "Ягідне" договір № 204 від 09.09.2011 р., ФГ "Клепки" договір № 156 від 14.09.2011 р., ТОВ "Колодязнянське & К°" договір № 184 від 04.10.2011 р., ТОВ "Сучасний модерн" договір № 153/10/01 від 06.10.2011 р., ТОВ "Колодязнянське & К°" договір № 275 від 21.10.2011 р., ТОВ "Колодязнянське & К°" договір № 276 від 21.10.2011 р., ТОВ "Колодязнянське & К°" договір № 3001 від 21.10.2011 р., ТОВ "Колодязнянське & К°" договір № 307 від 21.10.2011 р., ТОВ "Колодязнянське & К°" договір № 308 від 21.10.2011 р., ПСП "Вільшанське" договір № 198 від 27.10.2011 р., ПСП "Виселок" договір № 210 від 27.10.2011 р., СТОВ "Перемога" договір № 215 від 27.10.2011 р., ТОВ "Агроліга" договір № 241 від 04.11.2011 р., ТОВ "Агроліга" договір № 240 від 04.11.2011 р., ТОВ "Інститут будівництва" договір № 111111 від 11.11.2011 р., СФГ "Ревік" договір № 197 від 16.11.2011 р., АТОВ "Харківплемсервіс" договір № 225 від 11.11.2011 р.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "ТЕХ-Агромаркетинг" (код ЄДРПОУ 36988128), судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Експертно-правова земельна компанія" (в якості Замовника) та ТОВ "Тех-Агромаркетинг" (в якості Виконавця) 05.05.2010 р. укладено письмовий правочин у формі договору № 24/10-юр, предметом якого є надання юридичних послуг.

Договір підписаний обома сторонами та завірений печатками, фактичне його виконання підтверджується наступними документами: актом виконаних робіт від 31.05.2010 р., звітом про надання юридичних послуг, податковою накладною № 3105 від 31.05.2010 р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаних послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується виписками банку.

В подальшому придбані послуги було використано ТОВ "Експертно-правова земельна компанія" при організації власної господарської діяльності.

Згідно Договору № 24/10-юр від 05.05.2010 р. Виконавець здійснював юридичне обслуговування Замовника, а саме, здійснював правову експертизу проектів та укладених договорів, а також брав участь у підготовці та укладанні різного роду договорів між Замовником з іншими особами, а саме з ТОВ "Форс С" договір № 154/05/01 від 19.05.2010 р., ТОВ "Форс С" договір № 155/05/01 від 19.05.2010 р., ТОВ "Колодязнянське & К°" договір № 92 від 20.05.2010 р., ПСП "Вільшанське" договір № 83 від 20.05.2010 р., ПСП "Вільшанське" договір № 84 від 20.05.2010 р., ПСП "Вільшанське" договір № 85 від 20.05.2010 р.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "САТУР-СЮ" (код ЄДРПОУ 37364400), судом встановлено наступне.

Відповідно до письмових пояснень позивача, встановлено, що в акті перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 02.07.2012 р. № 2335/2201/32134980 про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Експертно-правова земельна компанія» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Сатур-Сю», їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 року робітники ДПІ помилково посилаються на договір № 01/07 від 01.07.2011 р. про надання транспортних послуг. Такий договір між ТОВ «Експертно-правова земельна компанія» та ТОВ «Сатур-Сю» не укладався і не підписувався, що не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні.

Між позивачем, ТОВ "Експертно-правова земельна компанія" (в якості Замовника) та ТОВ "САТУР-СЮ" (в якості Виконавця) 01.06.2011 р. було укладено письмовий правочин у формі договору № 338, предметом якого є надання послуг з використання автотранспортних засобів для службових та виробничих поїздок.

Договір підписаний обома сторонами та завірений печатками, фактичне його виконання підтверджується актом виконаних робіт № 300605 від 30.06.2011 р. та податковою накладною № 3006 від 30.06.2011 р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаних послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується виписками банку.

На підтвердження використання послуг автотранспортних засобів для службових та виробничих поїздок за вказаним договором у власній господарській діяльності та економічної обґрунтованості укладання договору з контрагентом ТОВ «Сатур-Сю» при організації власної господарської діяльності позивачем долучена первинна документація, згідно Договору №338 від 01.06.2011 р. Виконавець надав послуги Замовнику з використання автотранспортних засобів для виробничих поїздок з метою:

- узгодження та підписання нових договорів на виконання землевпорядних робіт з: ТОВ "Магазин "Білочка" договір № 206/06/01 від 02.06.2011 р., ФГ ОСОБА_7 договір № 94 від 20.06.2011 р., ПРАТ "Лозівське ХПП" договір № 01-11 від 20.06.2011 р., ФГ ОСОБА_7 договір № 98 від 20.06.2011 р., ФГ ОСОБА_8 договір № 100 від 20.06.2011 р., ФГ ОСОБА_8 договір № 101 від 20.06.2011 р.;

- пошуку потенційних клієнтів, проведення переговорів відносно укладання нових договорів на виконання землевпорядних робіт з: ФОП ОСОБА_3 договір № 111 від 04.07.2011 р., ФОП ОСОБА_5 договір № 109 від 04.07.2011 р., ТОВ "Вест ойл груп" договір № 21571 від 08.07.2011 р., ФОП ОСОБА_9 договір № 110 від 04.07.2011 р., ТОВ "Локіс" договір № 222801 від 01.08.2011 р.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Суд зазначає, що у ході розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до складених первинних документів, правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином ДПІ, ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду з боку відповідача не має.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме: виписки з банку та платіжні доручення засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що з досліджених актів перевірки №1119/2305/32134980 від 02.03.2012 р., №1120/2305/32134980 від 02.03.2012 р. та №2335/2201/32134980 від 02.07.2012 р. податковим органом зроблений висновок, що по ТОВ «Бізнес - консалтинг плюс», ТОВ "ТЕХ-Агромаркетинг" та ТОВ «Сатур-Сю» відсутні факти реального вчинення господарських операцій.

Вказаний висновок відсутності фактів реального вчинення господарських операцій контрагентом позивача та як наслідок порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується відповідачем в акті перевірки від 02.03.2012 р. №1119/2305/32134980 лише на мотивах складеного Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Харкова акту від 13.12.2011 р. №250/23-03-05/37093546 відносно ТОВ «Бізнес - консалтинг плюс», щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків - контрагентами за період вересень, жовтень 2011 р.

В акті перевірки від 02.03.2012 р. №1120/2305/32134980 висновок відсутності фактів реального вчинення господарських операцій контрагентами позивача та як наслідок порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується на висновках акту Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова від 07.10.2011 р. №60/23-03-05/37093546 відносно ТОВ «Бізнес - консалтинг плюс», щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків - контрагентами за період липень 2011 р.; та акту Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова від 01.07.2011 р. №1487/23-03-05/3698812 відносно ТОВ "ТЕХ-Агромаркетинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2010 р. по 30.04.2011 р.

В акті перевірки від 02.07.2012 р. №2335/2201/32134980 висновок відсутності фактів реального вчинення господарських операцій контрагентом позивача та як наслідок порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується відповідачем лише на мотивах складеного Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова акту від 07.09.2011 р. №25/18/37364400 про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сатур-Сю» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р.

В силу приписів ПК України акт перевірки, складений органом державної податкової служби України відносно платника податків не є беззаперечним та безумовним доказом вчинення порушень контрагентами такого платника, за умови доведеності платником реальності вчинення господарської операції. При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. З урахуванням викладеного, суд наголошує, що з огляду на реальний характер операції, за наслідком виконання якої позивачем був сформований оспорюваний податковий кредит, порушення контрагентами правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (як-от відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Суд також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовною практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що згідно з п. 44.1. ст.41 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакція, яка діяла на час проведення господарських операцій) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, шо якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку органу державної податкової служби в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, ТОВ "Бізнес - консалтинг плюс", ТОВ "ТЕХ-Агромаркетинг", ТОВ "Сатур-Сю" були офіційно зареєстровані платниками ПДВ та мали право складання податкових накладних. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 138.8, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

З матеріалів справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», виписані підприємствами, які станом на момент виникнення спірних правовідносин були платниками податку на прибуток, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебували на обліку в органах державної податкової служби.

Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки не заперечуються та не спростовано.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

В даному випадку виконання угоди між позивачем та його контрагентами підтверджується первинними документами які містяться в матеріалах справи, отже, суд робить висновок, що витрати з придбання послуги у ТОВ "Бізнес - консалтинг плюс", ТОВ "ТЕХ-Агромаркетинг", ТОВ "Сатур-Сю" вірно віднесено до валових витрат позивача.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в актах перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин. За таких умов, факти, вказані в актах перевірки №1119/2305/32134980 від 02.03.2012 р., №1120/2305/32134980 від 02.03.2012 р. та №2335/2201/32134980 від 02.07.2012 р. щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення від 21.03.2012 р. за №0002882305, від 21.03.2012 р. за №0002892305, від 21.03.2012 р. за №0002902305, від 25.07.2012 р. за №0006152305, від 06.11.2012 р. за №0009132305, прийняті Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова земельна компанія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012 р. за №0002882305, податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012 р. за №0002892305, податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012 р. за №0002902305, податкове повідомлення-рішення від 25.07.2012 р. за №0006152305, податкове повідомлення-рішення від 06.11.2012 р. за №0009132305.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова земельна компанія" (код ЄДРПОУ 32134980) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 941.0 грн. (дев'ятсот сорок одна гривня 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 травня 2013 року.

Суддя Д.В. Бездітко