Рішення

від 15.05.2013 по справі 910/6323/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6323/13 15.05.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією

«Спільне підприємство «ПРОКСІМА Гмбх»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна»

про стягнення 5 022,25 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Муратова І.В. - за довіреністю;

від відповідача: Мирона М.В. - за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Спільне підприємство «ПРОКСІМА Гмбх» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» про стягнення 5 022,25 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.05.13 р.

15.05.13 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнала та повідомила про сплату суми основного боргу, представник позивача підтвердила сплату основного боргу та підтримала позов в частині стягнення 3% річних та пені.

В судовому засіданні від 15.05.13 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.06.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Спільне підприємство «Проксіма ГмбХ» (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» було укладено договір поставки № 03/07-09, відповідно до п. 1.1. якого, постачальник поставляє та передає у власність покупця товари з товаросупроводжувальними документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець приймає такі товари та своєчасно сплачує їх вартість. Постачальник поставляє покупцю товари, відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами й в асортименті зазначеними у Специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Покупець оплачує поставлений товар шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу після 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання товару покупцем, що вказана в накладних (п. 5.1. договору).

Виконуючи умови договору, позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними № РН-0001069 від 12.04.12 р. на суму 2 323,09 грн. та № РН-0001628 від 24.05.12р. на суму 2 742,18 грн., копії вказаних накладних містяться в матеріалах справи.

В свою чергу відповідач, поставлений товар оплатив лише частково в сумі 480,04 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 4 585,23 грн. (2 323,09 грн. +2 742,18 грн. - 480,04 грн. = 4 585,23 грн.).

18.09.12 р. сторони підписали та скріпили печатками акт звірки взаємних розрахунків, яким підтверджуєься заборгованість відповідача на суму 4 585,23 грн.

14.05.13 р., тобто вже після порушення провадження у справі, відповідач сплатив суму заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням № 4761 від 14.05.13 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за порушення зазначених в цьому пункті строків оплати поставленого товару, покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми належної до сплати, за кожний день прострочення платежу.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушенняборжником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 347,65 грн. пені та 89,47 грн. 3% річних.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 347,65 грн. пені та 89,47 грн. 3% річних законними, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення суми основного боргу провадження у справі належить припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Згідно з ст. 49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 , 33, 43, 49, 8082-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12; код ЄДРПОУ 35847906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Спільне підприємство «Проксіма ГмбХ» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе,12; код ЄДРПОУ 31108640) 347 (триста сорок сім) грн. 65 коп. пені, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 47 коп. З % річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В решті позову провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.05.13 р.

Суддя С.М. Мельник