Рішення

від 13.05.2013 по справі 910/5768/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5768/13 13.05.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНСІЯ"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД ФЕКТОРІ"

про: стягнення 21.797,94 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Козленко О.В. - представник за довіреністю від 06.06.2012, б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами даного спору договору купівлі-продажу від 04.04.2011 № 64911, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНСІЯ" поставило, а товариство з обмеженою відповідальністю "ФУД ФЕКТОРІ" отримало товар загальною вартістю 24.606,01 грн., але сплатило на користь позивача у встановлені зазначеним договором строки лише 5.849,25 грн. Таким чином, позивач простить суд задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача 21.797,94 грн., з яких: 18.756,76 грн. - заборгованість відповідача за отриманий ним, але не оплачений у повному обсязі на користь позивача товар; 832,50 грн. - пеня; 1.875,68 грн. - 10 % штрафу та 333,00 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 порушено провадження у справі № 910/5768/13. Розгляд даної справи призначено на 13.05.2013, про що відповідач повідомлений судом належним чином, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення останньому поштового відправлення суду.

Проте, в судове засідання призначене на 13.05.2013 повноважний представник відповідача не з'явився, відповідач обґрунтованих заяв або клопотань із зазначенням поважних причин неявки його представника у дане судове засідання суду не надав. Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.05.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНСІЯ", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФУД ФЕКТОРІ", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу від 04.04.2011 № 64911 (далі - Договір).

Відповідно до предмету Договору, позивач зобов'язався передати відповідачеві товар, а останній, у свою чергу, зобов'язався своєчасно прийняти товар та оплатити його на умовах Договору (п. 1.1 Договору).

Вартість товару, купівля-продаж якого є предметом Договору, підлягає оплаті відповідачем на умовах 14 (чотирнадцяти) календарних днів (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору встановлений порядок оплати, який полягає у перерахуванні грошових коштів на поточний рахунок позивача зазначений у Договорі або шляхом готівкового розрахунку через касу позивача. Днем оплати товару сторони вважатимуть день зарахування грошових коштів від відповідача на розрахунковий рахунок позивача або надходження грошових коштів у касу позивача (п. 3.3 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 24.606,01 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах даної справи: від 17.07.2012 № 766453, від 26.07.2012 № 769812.

Частиною 1 ст. 692 унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Даний спір виник внаслідок того, що відповідач, в порушення прав позивача та умов Договору, в строк встановлений пунктом 3.1 Договору, із останнім розрахувався частково у сумі 5.849,25 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 18.756,76 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту повного погашення відповідачем перед позивачем заборгованості, сторонами до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з наведених вище обставин, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений, але у повному обсязі не оплачений товар, підлягає задоволенню повністю у сумі 18.756,76 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Враховуючи те, що відповідач порушив взяті на себе грошові зобов'язання за Договором, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені в розмірі 832,50 грн., 10 % штрафу у сумі 1.875,68 грн. та 3 % річних у сумі 333,00 грн.

Згідно п. 6.2 Договору, у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених Договором, відповідач оплачує на користь позивача виключну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від неоплаченої суми, за кожен день прострочення оплати.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що у випадку несплати товару на протязі 10 (десяти) календарних днів, з моменту закінчення строку оплати товару передбаченого п. 3.1 Договору, відповідач сплачує позивачеві штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару.

Суд щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені зазначає наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В той же час, ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд, дослідивши розрахунок пені, визнав його арифметично невірним, оскільки строк нарахувань зазначеної санкції виходить за межі строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у розмірі 694,80 грн. за період з 09.08.2012 по 04.02.2013, за наступними розрахунками суду: 18.756,76 грн. (сума заборгованості) * 7,5 % (облікова ставка НБУ) / 365 (календарні дні) * 180 (кількість днів прострочення) = 694,80 грн. - сума пені.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 % штрафу у сумі 1.875,68 грн., суд зазначає, що остання є обґрунтованою та підлягаю задоволенню повністю.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 333,00 грн. підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені судом.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю "ФУД ФЕКТОРІ".

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД ФЕКТОРІ" (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 1; код ЄДРПОУ: 36050831, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5; код ЄДРПОУ: 32294905, на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 18.756,76 (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 76 коп. - основного боргу; 694,80 (шістсот дев'яносто чотири) грн. 80 коп. - пені; 1.875,68 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) грн. 68 коп. - 10 % штрафу; 333,00 (триста тридцять три) грн. 00 коп. - 3 % річних; 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.05.2013 року.

Суддя С.В. Балац