Постанова

від 16.05.2013 по справі 5010/1325/2012-пз-16/51

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 5010/1325/2012-Пз-16/51 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіПершикова Є.В., суддівДанилової Т.Б., Ходаківської І.П. (доповідач), розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Івано-Франківської області на постанову від 06.02.2013 Львівського апеляційного господарського суду у справі№5010/1325/2012-Пз-16/51 господарського суду Івано-Франківської області за позовомПрокурора міста Яремче в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Карпатського національного природного парку до 1. Татарівської сільської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-сервіс" провизнання недійсним рішення Татарівської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та повернення її належному власнику За участю представників сторін:

Від позивача - Тимченко В.В. (дов. від 07.02.13)

Від відповідача - 2) Урядук Н.М. (дов. від 08.11.12)

Від Генеральної прокуратури України - Зузак І.О.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області (Калашник В.О.) від 12.12.2012 в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна земельна ділянка належала до земель сільської ради, була розташовано в межах населеного пункту та на момент її виділення Відповідачу 2 не перебувала у постійному користуванні Карпатського національного природного парку, тому Татарівська сільська рада передаючи земельну ділянку в оренду, а згодом укладаючи договір купівлі-продажу земельної ділянки діяла в межах повноважень визначених законом.

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 у складі:Желік М.Б., Костів Т.С., Малех І.Б. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Заступник прокурора Івано-Франківської області у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

ТОВ "Актив-Сервіс" у відзиві просить рішення та постанову господарських судів у даній справі залишити без змін.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища у письмових поясненнях просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням 24 сесії 4 демократичного скликання Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №28 від 25.11.2005 року надано дозвіл ТОВ "Актив-Сервіс" на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної площею 0,25 га. для будівництва відпочинково-оздоровчого комплексу в селі Татарів, вул. Незалежності.

Рішенням сесії Татарівської сільської ради від 02.03.2006 року №12 затвердженні матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки.

23.03.2006 року рішенням №14 Татарівської сільської ради земельну ділянку площею 0,25 га в с.Татарів по вул. Незалежності передано в оренду ТОВ "Актив-Сервіс" з цільовим використанням під забудову та обслуговування відпочинково-оздоровчого комплексу.

30.06.2006 року Татарівською сільською радою прийнято рішення №11-3/2006 відповідно до п.п.14,15 якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 а в селі Татарів по вул. Незалежності ТОВ "Актив-Сервіс" для будівництва та обслуговування відпочинково-оздоровчого комплексу, а також надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт по будівництву вказаного комплексу.

22.01.2008 року Татарівською сільською радою прийнято рішення №78-21/2008 5-го демократичного скликання 21 сесії "Про перелік земель несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу у 2008 році" відповідно до якого затверджено перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу у 2008 році згідно додатку, зокрема зазначено земельну ділянку площею 0,25 га розташовану по вул. Незалежності у с.Татарів, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування туристично-відпочинкового комплексу. Вартість за якою продається земельна ділянка встановлена у сумі - 47 651,83грн.

02.04.2008 року на підставі зазначеного рішення між Татарівською сільською радою Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та ТОВ "Актив-Сервіс" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого сільська рада передає у власність ТОВ "Актив-Сервіс" за плату земельну ділянку загальною площею 0,2500 гектара (кадастровий номер 2611091201:13:014:0019) з усіма обтяженнями і сервітутами за адресою: с.Татарів, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, по вул. Незалежності, згідно плану земельної ділянки, що додається.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №1245.

02.04.2008 року ТОВ "Актив-Сервіс" був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯНІ №166677 від 10.07.2008 року, розташованої в с.Татарів по вул. Незалежності.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.3 ст. 140, ч.1 ст. 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради. Згідно зі статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада приймає нормативні і інші акти у формі рішень.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом. (ч.1 ст116 Земельного кодексу України)

Згідно ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Господарськими судами встановлено, що сільська рада при передачі спірної земельної ділянки у власність діяла у межах повноважень наданих законом щодо розпорядження землями територіальної громади, а ТОВ "Актив-Сервіс" при підготовці матеріалів по відведенню йому земельної ділянки площею 0,25 га. в с.Татарів по вул. Незалежності були дотримані вимоги чинного на той час земельного законодавства і належність вказаної ділянки підтверджується висновками державного управління екології та природних ресурсів в Івано-Франківській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 28 лютого 2006 року №13-7/670; відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 27 лютого 2006 року №86-а та від 09 березня 2006 року №344; Яремчанського міського управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах від 27 лютого 2006 року №217 та від 13 березня 2006 року №290; державної експертизи обласного головного управління земельних ресурсів Держкомзему України від 20 березня 2006 року № 1040/П; державної експертизи землевпорядної документації від 27 грудня 2007 року №1313-07 затверджений головою Державного агентства земельних ресурсів України.

Прокурор міста Яремче, вважаючи, що земельна ділянка, яка була передана Татарівською сільською радою ТОВ "Актив-Сервіс", перебувала у постійному користуванні Карпатського національного природного парку на підставі рішення Яремчанської міської ради №189-3/2001 від 27.11.2001 року "Про затвердження матеріалів інвентаризації КНПП", згідно якого видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №002766, звернувся з даним позовом. При цьому він посилався на порушення статей 84, 116, 141, 149, 150 Земельного кодексу України, якими регулюється право власності на землю держави, підстави набуття права на землю, підстави припинення права користування земельною ділянкою, порядок вилучення земельних ділянок, визначаються особо цінні землі та порядок припинення прав на них.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що Карпатський національний природній парк створений у відповідності до Постанови Ради Міністрів УРСР від 03.06.1980 року №376. Відповідно до рішення Яремчанської міської ради №189-3/2001 від 27.11.2001 року "Про затвердження матеріалів інвентаризації КНПП" земельні ділянки Карпатського національного природного парку мали б знаходитися на території м.Яремче, с.Микуличин, с.Татарів, с.м.т. Ворохта, с.Яблуниця, с.Поляниця.

Відповідно до п.1.8. наказу №43 Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року, якщо земельна ділянка, яка надається у постійне користування розташована на території кількох сільських, селищних, міських рад, то державний акт на право постійного користування землею видається окремо на кожну частину ділянки, розташовану на території відповідної ради.

Господарським судом першої інстанції зазначено, що Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №002766 посвідчує право користування земельною ділянкою виключно на території Яремчанської міської ради. Крім того, судом зазначено, що оскільки спірна земельна ділянка знаходиться на території Татарівської сільської ради, то державний акт на право постійного користування Карпатському національному природному парку повинен був видаватись на землі в межах території Татарівської сільської ради, однак прокурором такого акту не надано.

Судами встановлено, що Карпатський національний природній був створений відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1980 року №376. Відповідно до діючого на той час Земельного Кодексу УРСР (ст.20-22) право постійного користування землею посвідчується державними актами на право користування землею і виникає після встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що винесення меж земельної ділянки КНПП в натурі (на місцевості) не відбулося, що підтверджується, зокрема, листом №462 від 03.07.2012 року директора Карпатського національного природного парку.

У довідці відділу Держкомзему у місті Яремче №04-02-06/71 від 27.07.2012 року зазначено, що відомості про державну реєстрацію державних актів на право постійного користування земельних ділянок Карпатського НПП в книгах реєстрації державних актів відділу відсутні.

Згідно інформації наданої Державним агентством земельних ресурсів України (лист №3835/0/1-5/12 від 08.05.2012 року) при аналізі копій 6-ти державних актів, які надані директором КНПП, встановлено, що останні не зареєстровані в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею, в представлених копіях вказаної книги відсутні відповідні записи щодо здійснення державної реєстрації. Також відсутні матеріали відведення земель, тобто первинна документація із землеустрою, на підставі якої б мали виготовлятися державні акти. Враховуючи зазначене, державне агентство зазначає, що парк використовує земельні ділянки без належного оформлення та зареєстрованих документів, що посвідчують право на земельні ділянки.

У зв'язку із зазначеним, суди дійшли висновку щодо недоведеності факту належності спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду, чи перебування її у постійному користуванні - Карпатського національного природного парку.

Крім того, судами взято до уваги, що відповідно до генерального плану села Татарів, затвердженого рішенням Татарівської сільської ради №15 від 03.07.2003 року вказана земельна ділянка належить до земель сільської ради, та розташована в межах населеного пункту.

Генеральний план забудови с.Татарів розроблений державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Дніпромісто" у 2002 році та погоджений містобудівною радою при Управлінні архітектури та містобудування обласної державної адміністрації.

Щодо визнання недійсним договору купівля-продажу земельної ділянки від 02.04.2008 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією із підстав виникнення зобов'язань є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено недоведеність зазначених у законі підстав недійсності договору.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову в частині визнання недійсним рішень Татарівської сільської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, а оскільки вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення її належному власнику є похідними від перших двох вимог, суди правомірно дійшли до висновку про відмову в позові в повному обсязі.

Враховуючи наведене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову від 06.02.2013 Львівського апеляційного господарського суду у справі №5010/1325/2012-Пз-16/51 господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.

Головуючий суддя Є.Першиков

Судді Т.Данилова

І.Ходаківська