Рішення

від 14.05.2013 по справі 901/1438/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.2013Справа №901/1438/13 За позовом публічного акціонерного товариства Банк "Морський" (вул. Брестська, 18А, місто Севастополь, 99001)

до відповідача - приватного підприємства "Ясон" (вул. Сепова, буд. 1-А, с. Гаршине, Сакський р-н, АР Крим, 96540)

про стягнення 539 858,94 грн.

Суддя І.І.Дворний

Представники від сторін:

від позивача - Федорова Н.І, довіреність № 25/16 від 07.05.2013, представник;

від відповідача - Сорокін А.В рішення №1 від 17.01.2000 р., керівник;

Суть спору: 25 квітня 2013 року публічне акціонерне товариство Банк "Морський" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Ясон" заборгованості за кредитним договором №2030912-КЮ від 20 вересня 2012 року у розмірі 539858,94 грн., яка складається з 500000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, з 38409,35 грн. заборгованості по відсоткам, з 38409,35 грн. прострочених відсотків по кредитному договору, з 528,16 грн. пені по простроченому кредиту та з 921,43 грн. пені по простроченим відсоткам. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 1054 Цивільного Кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що відповідач всупереч умовам укладеного між сторонами кредитного договору №2030912-КЮ від 20 вересня 2012 року свої зобов'язання виконував не належним чином, зокрема, не погасив у встановлений строк заборгованість за кредитним договором, а також нараховані за користування кредитом проценти, у зв'язку з чим, за відповідачем склалась заборгованість, яку останній самостійно не погасив, що і послугувало підставою для звернення позивача до суду з нарахованими на суму заборгованості штрафними санкціями.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 квітня 2013 року позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі з призначенням дати судового засідання на 14 травня 2013 року.

У судове засідання, що відбулось 14 травня 2013 року, з'явився позивач, який наполягав на заявлених позовних вимогах у повному обсязі та надав суду клопотання про долучення документів витребуваних ухвалою суду від 29 квітня 2013 року. Представник відповідача проти позовних вимог не заперечував та визнав суму заборгованості з нарахованими на неї штрафними санкціями за кредитним договором №2030912-КЮ від 20 вересня 2012 року у повному обсязі, а саме у сумі 539858,94 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

20 вересня 2012 року публічне акціонерне товариство Банк "Морський" (за договором кредитор) в особі заступника голови правління Рибак Людмили Анатоліївни, що діє на підставі довіреності, та приватним підприємством "Ясон" (за договором позичальник) в особі Сорокіна Андрія Вікторовича, що діє на підставі Статуту, уклали кредитний договір №2030912-КЮ пунктом 2.1 якого передбачено, що кредитор зобов'язався надати позичальнику терміновий кредит (далі по тексту - кредит), а позичальник зобов'язався повернути кредит, а також сплатити відсотки за користування кредитом, комісії та інші платежі по даному договору в порядку та на умовах, передбачених договором (а.с. 6-10).

Сума кредиту у відповідності до пункту 2.2 договору склала 500000,00 грн.

Згідно умов пункту 2.3 договору кредит надається на строк 12 місяців та повинен бути повернутий у повному обсязі в об'ємах та в строки, які встановлені графіком погашення кредиту у відповідності з додатком №1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною, але не пізніше 19 вересня 2013 року (далі по тексту - кінцевий строк погашення кредиту).

Відповідно до графіку погашення кредиту позичальник зобов'язався повернути Банку грошові кошти, зокрема, до 30.09.2012 р. - 0,00 грн. залишок по кредиту 50000,00 грн., до 31.10.2012 р. - 0,00 грн. залишок по кредиту 50000,00 грн., до 30.11.2012 р. - 0,00 грн. залишок по кредиту 50000,00 грн., до 31.12.2012 р. - 0,00 грн. залишок по кредиту 50000,00 грн., до 31.01.2013 р. - 0,00 грн. залишок по кредиту 50000,00 грн., до 28.02.2013 р. - 0,00 грн. залишок по кредиту 50000,00 грн., до 31.03.2013 р. - 71400,00 грн. залишок по кредиту 428600,00 грн., 30.04.2013 р. - 71400,00 грн. залишок по кредиту 357200,00 грн., 31.05.2013 р. - 71400,00 грн. залишок по кредиту 285800,00 грн., 30.06.2013 р. - 71400,00 грн. залишок по кредиту 214400,00 грн., 31.07.2013 р. - 71400,00 грн. залишок по кредиту 143000,00 грн., 31.08.2013 р. - 71400,00 грн. залишок по кредиту 71600,00 грн., 19.09.2013 р. - 71600,00 грн., залишок по кредиту 0,00 грн.

Сторони дійшли згоди про те, що будь-яка сума кредиту, яка перевищує залишок по кредиту, встановлений на відповідну дату у графіку погашення кредиту, вважається простроченою сумою погашення кредиту.

Цільовим призначенням надання кредитних коштів відповідно до пункту 2.4 договору є поповнення оборотних коштів.

При укладанні договору сторони у третьому розділі узгодили умови кредитування, зокрема, пунктом 3.1 договору встановлено, що кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку судної заборгованості на поточний рахунок позичальника.

Згідно пункту 3.2 договору відсотки за користуванням кредиту сплачуються позичальником у валюті кредиту, виходячи з встановленої кредитором фіксованої процентної ставки у розмірі 25,00 відсотків річних.

У разі порушення позичальником термінів погашення кредиту, які встановлені графіком погашення кредиту відповідно до додатку №1 до даного договору, процентна ставка збільшується на 2,0 відсотка річних, починаючи з календарного дня, наступного за днем, у якому позичальником були встановлені факти порушення ним термінів погашення, або календарним днем, попереднім дня повного погашення кредиту. Кредитор письмово повідомляє позичальника про збільшення розміру процентної ставки протягом 5 банківських днів з моменту такого збільшення.

Пунктом 3.3. спірного договору передбачено, що відсотки нараховуються на фактичний залишок заборгованості по кредиту протягом усього строку користування кредитом методом «факт/факт», виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. При розрахунку процентів враховується день видачі кредитних коштів, останній день строку користування кредитом не враховується.

Судом прийнято до уваги те, що пунктом 3.4. кредитного договору закріплено, що відсотки за користування кредитом нараховуються кредитором щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі кредитних коштів за останній календарний день місяця, в якому надано кредит, а в подальшому за період з першого по останній календарний день поточного місяця або за календарний день, що передує дню повного погашення кредиту. Відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником щомісяця до 10 числа наступного місяця з поточного рахунку позичальника або у будь-який інший не заборонений чинним законодавством України спосіб на рахунок кредитора.

Також, сторони дійшли до згоди у відповідності до пункту 3.5. вказаного кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитом, встановлена в пункті 3.2 договору, може бути змінена за пропозицією кредитора в разі:

- зміни розміру облікової ставки Національного банку України;

- зміни розміру процентної ставки рефінансування банків Національним банком України за кредитами «овернайт»;

- зміни розміру індикативних ставок за період 12 місяців, які розраховуються компанією Thomson REUTERS за методикою, розробленою спільно з Національним банком України, на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб;

- зміни розмірів процентних ставок залучення кредитором грошових ресурсів;

- якщо позичальник не забезпечив висновок договорів страхування, передбачених пунктом 4.2 договору, та/або надання кредитору копій таких договорів страхування та документів, що підтверджують факт сплати страхових платежів.

У відповідності до пункту 3.6. договору позичальник зобов'язався сплачувати кредитору наступні види комісій:

- комісію за надання кредиту в розмірі 5000,00 гривень, яка сплачується позичальником в день укладення кредитного договору на рахунок кредитора (пункт 3.6.1. договору);

- комісію за внесення змін і доповнень до договору та/або у будь-який інший договір, пов'язаний з даним договором, за ініціативою позичальника в розмірі 0,5 відсотка від суми кредиту, яка нараховується кредитором у гривні і сплачується позичальником в день укладення договору про внесення змін та доповнень в даний договір та/або у будь-який інший договір, пов'язаний з даним договором на рахунок кредитора (пункт 3.6.2. договору).

При укладанні спірного договору позичальник взяв на себе зобов'язання надавати кредитору платіжні документи для отримання кредиту, використовувати кредит по цільовому призначенню та у відповідності з цілями, зазначеними у пункті 2.4 даного договору, а також погасити кредит перед кредитором у повному обсязі, у строки та в розмірах, які встановлені графіком, але не пізніше 19 вересня 2013 року (пункт 5.4.1 договору).

Позичальник також зобов'язався своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, комісії, а також неустойки у вигляді штрафу та/або пені в порядку та на умовах, передбачених договором (пункт 5.4.2 договору).

Відповідальність сторін за невиконання та/або неналежне виконання умов даного договору сторони передбачили відповідальність, зокрема, пунктом 6.2 встановлено, що за порушення позичальником строків погашення будь-яких грошових коштів по даному договору (строків погашення кредиту згідно графіку та додатку 1 до договору, сплати відсотків за користування кредитом та/або комісій) кредитором нараховується неустойка у вигляді пені за кожен день прострочення, включаючи день погашення прострочки, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених грошових зобов'язань.

Сторони також узгодили, що пеня нараховується за весь період прострочення по даному договору, але не більш ніж за 3 роки.

Як встановлено судом під час розгляду спору у даній справі, позивачем виконані зобов'язання за зазначеним кредитним договором щодо надання відповідачу кредиту у розмірі 500000,00 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи виписками з рахунків приватного підприємства "Ясон" та меморіальним ордером №33546 від 20 вересня 2012 року. Даний факт відповідачем під час розгляду справи не заперечувався та не спростований.

Матеріали справи свідчать про те, що станом на 11 березня 2013 року заборгованість позичальника за кредитним договором перед Банком склала 527792,91 грн., втім з метою досудового врегулювання спірних правовідносин 11 березня 2013 року позивач звернувся до відповідача з претензією, яка містила вимогу про дострокове у 30-ти денний строк погашення заборгованості у загальному розмірі 527792,91 грн.

Втім, всупереч умов кредитного договору, приватним підприємством "Ясон" не було вжито заходів щодо погашення простроченої заборгованості нарахованих процентів за користування кредитом та нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, що і послугувало підставою для звернення позивача з вимогами про примусове стягнення нарахованих за спірним договором сум.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені публічним акціонерним товариством Банк "Морський" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості, нарахованих процентів, пені такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступне.

Так, предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язків за договором в частині повернення кредиту, сплати процентів, а також застосування до нього відповідальності, встановленої умовами договору, за порушення відповідних зобов'язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 Господарського кодексу України.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу статей 173, 174, частини 1 статті 175 Господарського кодексу України.

Так, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, зокрема, пункти 2.1, 5.4.1 не повернувши у строк суму кредиту позивачу.

Таким чином, факт порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо оплати обов'язкових платежів встановлено. Даний факт також був підтверджений представником відповідача у судовому засіданні 14 травня 2013 року.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення поточної заборгованості за кредитом у сумі 500000,00 грн., у тому числі простроченої заборгованості у розмірі 71400 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення прострочених відсотків, нарахованих станом на 17 квітня 2013 року в сумі 38409,35 грн. також є обґрунтованими, оскільки встановлено і не спростовано відповідачем шляхом подання відповідних доказів, що останній порушив взяті на себе зобов'язання, передбачені п. 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 5.4.1, 5.4.2 договору, не сплативши нараховані відсотки за користування кредитом. Більш того, наявність заборгованості у вказаному розмірі була підтверджена відповідачем.

Крім заявлених вище вимог, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Так, відповідно положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені договором строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання. Таке порушення (прострочення виконання) зобов'язання на час розгляду справи відповідачем не спростовано.

В силу частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Вказаним договором встановлено, що у разі невиконання зобов'язань передбачених договором, позичальник сплачує Банку пеню.

Розмір пені за прострочення позичальником платежів за угодою, порядок її нарахування та сплати вказані у розділі 6 кредитного договору.

Як вже зазначалось судом, відповідно до умов пункту 6.2 кредитного договору, за порушення позичальником строків погашення будь-яких грошових коштів по даному договору (строків погашення кредиту згідно графіку та додатку 1 до договору, сплати відсотків за користування кредитом та/або комісій) кредитором нараховується неустойка у вигляді пені за кожен день прострочення, включаючи день погашення прострочки, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених грошових зобов'язань.

Так, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд вважає їх вірними, більш того, вказані розрахунки були підтверджені та визнані відповідачем, з огляду на що вимоги Банку про стягнення з відповідача пені у розмірі 528,16 грн. за несвоєчасне погашення кредиту та пені у розмірі 921,43 грн. за несвоєчасну сплату відсотків, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем і такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідач, на час розгляду справи, не надав доказів погашення заборгованості в розмірі 539858,94 грн., з яких поточна заборгованість по кредиту у розмірі 500000,00 грн. (у тому числі прострочена заборгованість у сумі 71400,00 грн.), заборгованість по відсоткам 38409,35 грн., пеня по простроченому кредиту (з 18 жовтня 2012 року по 17 квітня 2013 року) у розмірі 528,16 грн. та пеня по простроченим відсоткам (з 18 жовтня 2012 року по 17 квітня 2013 року) у розмірі 921,43 грн. Також, відповідач визнав суму боргу, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

За таких обставин, вказана сума боргу підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Господарські витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у сумі 10 797,17 грн. суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14 травня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 20 травня 2013 року.

Керуючись статтею 49, ч. 3 ст. 50, статтями 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Ясон" (вул. Сепова, буд. 1-А, с. Гаршине, Сакський р-н, АР Крим, 96540, код 30710204) на користь публічного акціонерного товариства Банк "Морський" (вул. Брестська, 18А, місто Севастополь, 99001, код 20748213) заборгованість за кредитним договором №2030912-КЮ від 20 вересня 2012 року у розмірі 539858,94 грн., з якої, заборгованість по кредиту у розмірі 500000,00 грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 38409,35 грн. та пеня у розмірі 1449,59 грн.

3. Стягнути з приватного підприємства "Ясон" (вул. Сепова, буд. 1-А, с. Гаршине, Сакський р-н, АР Крим, 96540, код 30710204) на користь публічного акціонерного товариства Банк "Морський" (вул. Брестська, 18А, місто Севастополь, 99001, код 20748213) судовий збір у розмірі 10797,17 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний