Ухвала

від 14.05.2013 по справі 921/367/13-г/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"14" травня 2013 р.Справа № 921/367/13-г/9 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув матеріали справи

за позовом Тернопільського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, бул. Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль,46000

до відповідача Приватного вищого навчального закладу "Бучацький інститут менеджменту і аудиту", вул. Б.Хмельницького, 8, м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області, 48400

про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 5 072 грн. 15 коп.

За участю представників сторін:

прокуратури: Васильківська Ольга Анатоліївна - посвідчення № НОМЕР_1 від 05.02.13 р.

позивача : Мазур Тетяна Василівна - довіреність № 1-1/1867 від 11.05.11 р.

відповідача: не з'явився

Сторони та прокурор, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Фіксація судового процесу технічними засобами (звукозапис) в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Прокурору та представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

Суть справи: Тернопільський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, бул. Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Приватного вищого навчального закладу "Бучацький інститут менеджменту і аудиту", вул. Б.Хмельницького, 8, м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області, 48400 про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 5 072 грн. 15 коп.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та долученими до позовної заяви копіями документів, а саме: Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.08.2011р.; претензії №1-1/4385 від 14.10.2011р.; припису від 26.08.2011р. №2-2/3421, та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 09.04.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 23.04.2013 р. о 14 год. 40 хв. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 14.05.2013р. на 14 год. 10 хв., у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні 23.04.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представники прокуратури та позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали повною мірою. Одночасно надали суду належним чином завірену копію виписки УДКС України у Тернопільській області від 10.04.2013р. на підтвердження сплати збитків ПВНЗ «Бучацький інститут менеджменту і аудиту» в повному обсязі.

У зв'язку із сплатою відповідачем збитків в розмірі 5 027 грн. 15 грн. та керуючись вимогами п.1-1 ст.80 ГПК України, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області просить суд припинити провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Проте, в процесі розгляду справи, відповідно до листа від 12.04.2013року №01-08/115 надав докази оплати суми заборгованості в сумі 5 072 грн. 15 коп., на підтвердження надав платіжне доручення №33 від 10.04.2013р.

Враховуючи зазначене, а також строк вирішення спору, визначений ст. 69 ГПК України, беручи до уваги те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, доводи позивача та оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України.

Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно ст. 20 Закону №1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закону № 1264-ХІІ) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно п.4 ст.33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Підставою для звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою став факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, яке виражається у незаконному викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу, що є порушенням вимог ст.ст.11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Як вбачається із позовної заяви прокурор зазначає наступне.

26 серпня 2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області Яковцем Олегом Валентиновичем згідно наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №71 від 25.06.2011р. та Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (Наказ Мінприроди України від 19.02.2007р. № 55), у присутності ректора Бучацького інституту менеджменту і аудиту Максимович Івана Федоровича проведено планову перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності приватного вищого навчального закладу Бучацькому інституті менеджменту і аудиту (далі по тексту - Інститут). В результаті проведеної перевірки встановлено, що Інститут здійснює свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел здійснюються без відповідного дозволу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, що є порушенням ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Згідно довідки №01-08/120 від 26.08.2011року, виданої Приватним вищим навчальним закладом Бучацький інститут менеджменту і аудиту, за період з лютого 2009 року по серпень 2011р. Інститутом було використано 56,4 тис. куб. м природного газу.

В результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу без відповідного дозволу державі завдано збитки на суму 5072 грн. 15 коп.

Зазначене порушення зафіксоване в акті перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області - Яковцем О.В.

Розрахунок розміру відшкодування збитків проведено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 р. за №48/16064. (надалі - Методика).

Методика розроблена відповідно до вимог статей 3, 41, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 22, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та інших нормативно-правових актів. Методика встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців.

Згідно п.2.1. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються в тому числі і викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Відповідно до п.п. 9.5. "Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006року №548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007р. та п.п.9п.5 "Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області", затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.2007р. №55, Держекоінспекція має право уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування витрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодуватися в розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, на час його виявлення.

З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області пред'явлено претензію за № 1-1/4385 від 17.10.2011р. про відшкодування Приватним вищим навчальним закладом Бучацький інститут менеджменту і аудиту, у добровільному порядку 5072,15 грн. збитків, яка станом на час звернення до господарського суду залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З поданих позивачем доказів (копії виписки УДКС у Тернопільській області від 10.04.2013р.) вбачається, що відповідачем після порушення провадження у справі повністю сплачено суму заборгованості в сумі 5072,15 грн., що також, підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №33 від 10.04.2013р., завіреного банком, на суму 5072,15 грн.

Також, представленою суду Довідкою №22-03-33/234 від 30.04.2013року, Управління Державної казначейської служби у Бучацькому районі підтверджує надходження 10 квітня 2013 року плати за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності від Бучацького інституту менеджменту і аудиту (ід. код 14043214) в сумі 5072,15 грн. по коду бюджетної класифікації 24062100 на рахунок 33110331700077 місцбюджет Бучацька м/р, сплачені платіжним документом №33 від 10 квітня 2013 року.

Одночасно, від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі за вих.№1-1/2400 від 14.05.2013р. за підписом Заступника начальника Ференц Є.М. у зв'язку із відсутністю предмета спору.

Зазначене клопотання підтримано представником прокуратури у судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначене, а також те, що долучені позивачем докази у справі підтверджують повну сплату основної суми боргу, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду справи, предмет спору між сторонами в частині стягнення суми основного боргу відсутній, відтак, провадження у справі в частині стягнення 5072,15 грн. основного боргу підлягає припиненню у відповідності до п. 1 1 частини 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо розподілу судового збору у справі, то суд зазначає наступне.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI, яким, зокрема, встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви за місцем розгляду справи справляється судовий збір, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Статтею 5 вказаного Закону також встановлено перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", останній справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Пунктом 2.1 вказаної статті передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою - 2 відсотки ціни позову , але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати ( 1720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68820 грн.).

Приймаючи до уваги, що відповідачем повністю сплачено суму боргу після звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою, тобто після 05 квітня 2013р., а саме 10.04.2013р., оцінивши докази представлені в матеріалах справи, суд вважає, що справу доведено до судового розгляду з вини відповідача.

Враховуючи зазначене, суд судовий збір в сумі 1720,50 грн. покладає на відповідача у справі та він стягується в доход Державного бюджету України, на підставі ст.ст.44, 49 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. 4 2 - 4 7 , 22, 33, 43, 44, 47,49, п. 1-1 ст. 80, ст. 86, 116 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ

1. Припинити провадження у справі.

2. Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Бучацький інститут менеджменту і аудиту", вул. Б.Хмельницького, 8, м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області, 48400, (код ЄДРПОУ 14043214) - 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору у дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

3. Видати наказ.

Суддя В.Л. Гевко