Рішення

від 14.03.2013 по справі 122/8675/2012

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/8675/2012

14.03.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя, у складі:

Головуючого судді - Малухіна В.В.,

При секретарі - Клец К.А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Кримська автотранспортна компанія», третя особа - ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненого ДТП

В С Т А Н О В И В:

Позивач 19.12.2012р. звернувся до Центрального районного суду м. Сімферополя із вказаними позовними вимогами, мотивуючи тим, що 28.04.2012 року о 13-58 годині, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «RENAULT», д/н НОМЕР_1, по вул.. Севастопольська у м. Сімферополі, буксирував авто причеп SAMRO д/н НОМЕР_2, перед зміною та початком руху, повертаючи ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеку іншим учасникам руху, з урахуванням швидкості та дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки KIAд/н НОМЕР_3 що призвело до пошкодження транспортних засобів. Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 29.05.2012 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП. Автомобіль «RENAULT», д/н НОМЕР_1 та авто причеп SAMRO д/н НОМЕР_2 належать відповідачу на праві приватної власності, ОСОБА_2 є працівником ПАТ «Кримська автотранспортна компанія». Після звернення позивача в страхову компанію «Глобус», в якої застрахований автомобіль «RENAULT», йому було відмовлено на підставі несвоєчасного звернення Страховика про настання страхового випадку. В страхової компанії «Оранта», страхувальником якої є позивач, йому також було відмовлено, тому що страхові виплати провадяться за умови вини страхувальника та заподіяння шкоди третім особам, а так як винним у вказаному ДТП визнаний ОСОБА_2, правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування у компанії «Оранта» не має. У зв`язку з чим позивач самостійно відремонтував свій автомобіль, витрати на ремонт автомобілю склали 29710, 12 грн. Крім того, вважає, що діями відповідача та ОСОБА_2 йому було заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 25 000 грн., мотивуючи тим, що він є інвалідом 2-ї групи, страждає на цукровий діабет, в результаті нервових напружень в нього підвищується цукор крови. В наслідок ДТП він був госпитальований до лікарні № 9 м. Маріуполя, де 21.06.2012 року йому ампутували 5-й палець на нозі, також із-за несправного стану його автомобілю він не міг їм користуватися протягом 2-х місяців, йому необхідно було позичати грошові кошти на ремонт автомобілю. Просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 29710, 12 грн. та моральну шкоду у розмірі 25000грн.

Позивач, представник позивача за договором ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги уточнили, просили стягнути матеріальну шкоду, відповідно до висновку експертизи, а також витрати на поїздки в судові засідання у розмірі 1049, 86 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 850грн. та 2500 грн. витрат на послуги адвоката. Не заперечували проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи сповіщався належним чином неодноразово.

26.11.2012 року відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву, мотивуючи тим, що ДТП сталось в період дії страхового полісу страхової компанії «Глобус», тому позивач має право вимоги з відповідача тільки різницю між розміром шкоди та страховим відшкодуванням, крім того, вважає, що позивачем не доведена сума матеріальної шкоди у розмірі 29710, 12 грн., та не доведено причинний зв`язок між ДТП та хворобами позивача, у зв`язку з чим вважає розмір моральної шкоди необґрунтованим. Просить у позові відмовити в повному обсязі.

Відповідно ст. ст.169 ч. 4, 224 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі даних та доказів, що є в матеріалах справи.

Представник третьої особи за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала заперечення відповідача. Доповіла, що суми заявлені позивачем необґрунтовані та не доказані. Просила в позові відмовити.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 28.04.2012 року о 13-58 годині, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «RENAULT», д/н НОМЕР_1, по вул.. Севастопольська у м. Сімферополі, буксирував авто причеп SAMRO д/н НОМЕР_2, перед зміною та початком руху, повертаючи ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеку іншим учасникам руху, з урахуванням швидкості та дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки KIA д/н НОМЕР_3 що призвело до пошкодження транспортних засобів. Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 29.05.2012 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП (а.с.24).

Автомобіль «RENAULT», д/н НОМЕР_1 та авто причеп SAMRO д/н НОМЕР_2 належать ПАТ «Кримська автотранспортна компанія» на праві приватної власності, ОСОБА_2 працює водієм - експедитором на вказаному підприємстві (а.с.24). ДТП відбулось під час виконання ОСОБА_2 своїх службових обов`язків.

В результаті ДТП автомобілю позивача - KIA д/н НОМЕР_3 завдано ряд пошкоджень, про що складений Акт огляду предмета оцінки від 12.05.2012 року (а.с. 26-27).

Після звернення позивача в страхову компанію «Глобус», в якої застрахований автомобіль «RENAULT», йому було відмовлено на підставі несвоєчасного звернення Страхувальника про настання страхового випадку (а.с.18-19).

В страхової компанії «Оранта», страхувальником якої є позивач, йому було відмовлено, тому що страхові виплати провадяться за умови вини страхувальника та заподіяння шкоди третім особам, а так як винним у вказаному ДТП визнаний ОСОБА_2 , правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування у компанії «Оранта» не має (а.с. 21-22).

27.01.2013 року по справі була проведена автотоварозначна експертиза. Згідно висновку № 617 СПД «ОСОБА_6» сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля KIA д/н НОМЕР_3 на час проведення експертизи складає 25 476, 60коп.(а.с.63-89).

Матеріальна шкода позивачу на час розгляду справи у суді відповідачем не відшкодована.

Згідно ст..15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, якій не суперечить загальним засадам цивільного законодавства в судовому порядку.

У відповідності до ст.. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, яки беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, забаную їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків(ст.. 1172 ЦК України).

Відповідно до ст.. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд може зобов`язати особу, яка завдала шкоду відшкодувати збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

П.2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевных стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п.п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодуванняморальної (немайнової) шкоди", у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується та відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У відповідності до вимог ст.. 22 ЗУ «про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.. 1194 ЦК України при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, позивачу в результаті ДТП, яке відбулось 28.04.2012 року завдано матеріальну шкоду, яка відповідно висновку експертизи складає 25 476, 60 грн. Позивач неодноразово звертався до страхових компаній про виплату страхового відшкодування, де йому відмовляли на підставі несвоєчасного звернення Страхувальника - відповідача, про настання страхового випадку, тобто з вини ПАТ «Кримська автотранспортна компанія».

Суд враховує, що позивач є інвалідом 2-ї групи, страждає на цукровий діабет(а.с. 28), , але суд не вбачає прямого зв`язку між ДТП, яке відбулося 28.04.2012 року та госпіталізацією позивача 20.06.2012 року до міської лікарні № 9 м. Маріуполя, де 21.06.2012 року йому ампутували п`ятий палець правої стопи (а.с.29), тому що на цукровий діабет позивач страждав до ДТП. Однак суд враховує інвалідність позивача, нервові напруження внаслідок ДТП, крім того, позивач не міг користуватися автомобілем, що йому, як інваліду потрібно для підтримання нормального життя, його матеріальне становище було погіршено витратами на ремонт автомобілю. Таким чином, позивачу діями відповідача завдана моральна шкода, яка як вважає суд, доведена позивачем та його представником в розмірі 5000грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 25 476, 60 грн. та моральної шкоди у розмірі 5000грн.

Статтею 84 ЦПК України передбачено відшкодування витрат пов`язаних з оплатою правової допомоги адвоката. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

У зв`язку з тим, що позивач є інвалідом 2-ї групи, проживає у м. Маріуполь, не є людиною з юридичною освітою, його інтереси в суді та до судового розгляду справи представляв адвокат, яка зробила запити до страхових компаній, запит до ДАЇ та Центрального районного суду м. Сімферополя, підготувала позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог, надавала правову допомогу ОСОБА_1 в судових засіданнях та при проведенні експертизи. Позивачем надана квитанція про сплату витрат на послуги адвоката на суму 2500грн. (а.с.100). На підставі викладеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача документально підтверджених витрат на правову допомогу у розмірі 2500 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 85 ЦПК України, у зв`язку з тим, що позивач є інвалідом 2-ї групи, мешканцем м. Маріуполя, використання автомобілю для явки до Центрального районного суду м. Сімферополя в судові засідання є необхідністю, що потягло за собою понесення витрат на пальне, про що ним надані квитанції на суму 2612, 28 грн. (а.с.99, 101, 113), вимоги, щодо стягнення з відповідача на його користь витрат, пов`язних із явкою до суду у розмірі 2612, 28 підлягають задоволенню.

Згідно ст.. 86 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 107, 30 грн.(а.с.46) та 850 грн. (а.с.98).

Таким чином, загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 6069, 58грн. (2500грн.+2612, 28грн.+107,3грн.+850грн. = 6069,58грн.)

Відповідно ч.2 ст.. 88 ЦПК України з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 305 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

На підставі ст.ст. 15, 22, 23, 1167, 1172, 1187, 1192, 1194ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодуванняморальної (немайнової) шкоди", ст.. 22 ЗУ «про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 27, 30, 31, 60, 84, 85, 86, 88, 169, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кримська автотранспортна компанія» (ідентифікаційний код 30731120, юридична адреса: м. Сімферополь, вул.. Балаклавська, 12) на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_4, виданий Приморським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецької області 19.08.1997 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1) матеріальну шкоду у розмірі 25 476 (Двадцять п`ять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 60 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кримська автотранспортна компанія» (ідентифікаційний код 30731120, юридична адреса: м. Сімферополь, вул.. Балаклавська, 12) на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_4, виданий Приморським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецької області 19.08.1997 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1) моральну шкоду у розмірі 5000(П`ять тисяч) грн..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кримська автотранспортна компанія» (ідентифікаційний код 30731120, юридична адреса: м. Сімферополь, вул.. Балаклавська, 12) на користь ОСОБА_5(ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_4, виданий Приморським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецької області 19.08.1997 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1) сплачені судові витрати у розмірі 6069(Шість тисяч шістдесят дев`ять) грн.. 58 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кримська автотранспортна компанія» (ідентифікаційний код 30731120, юридична адреса: м. Сімферополь, вул.. Балаклавська, 12) на користь держави (номер рахунку 31213206700005, отримувач - УК у м. Сімферополі/Центральний район/22030001, код отримувача коштів - 38040558, банк отримувача - ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку отримувача - 824026) судовий збір у розмірі 305 (триста п`ять) грн..

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіці Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В. В. Малухін