Рішення

від 15.05.2013 по справі 910/4321/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4321/13 15.05.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Полімерагро»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Амарант»

про стягнення 149 440,19 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Білоус О.В. - за довіреністю;

від відповідача: Матвієнко Е.П. - директор.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Полімерагро» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Амарант» про стягнення 152 393,69 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.04.13 р.

09.04.13 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов.

10.04.13 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 136 237,50 грн. основного боргу, 3 285,24 грн. 3% річних та 9 917,45 грн. пені.

В судовому засіданні 10.04.13 р. було оголошено перерву до 26.04.13 р.

В судовому засіданні 26.04.13 р. було оголошено перерву до 15.05.13 р.

В судовому засіданні 15.05.13 р. представник позивача позов підтримала повністю. Представник відповідача позов визнав.

В судовому засіданні від 15.05.13 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.13 р. між Приватним акціонерним товариством «Полімерагро» (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Амарант» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 33, відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені договором, передати вироби з ПВХ у власність покупця, у визначеній кількості, відповідної якості і по узгодженій ціні, а останній прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в даному договорі.

Відповідно до п. 3.2. договору, у випадку не повернення товару покупцем на склад постачальника, в порядку та строки визначені п. п. 8.1., 8.2. договору покупець зобов'язаний провести оплату в повному розмірі за поставлений товар в безготівковій або в готівковій формі, шляхом перерахування грошей на поточний рахунок постачальника або внесенням грошей в касу постачальника або ж іншим способом, не забороненим діючим законодавством України на протязі 90 календарних днів з дня поставки. Сума оплати рівна сумі поставленого товару.

Виконуючи умови договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 298 300,66 грн., що підтверджується наявними в справі копіями видаткових накладних та не заперечується відповідачем.

Відповідач, в порушення умов договору, здійснив лише часткову оплату поставленого товару у сумі 162 063,16 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 136 237,50 грн. (298 300,66 грн. - 162 063,16 грн. = 136 237,50 грн.).

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що, відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 9 917,45 грн. пені (подвійна облікова ставка НБУ) та 3 285,24 грн. 3% річних.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 136 237,50 грн. основного боргу, 9 917,45 грн. пені та 3 285,24 грн. 3% річних законними, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 8082-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Амарант» (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3; код ЄДРПОУ 35635813) на користь Приватного акціонерного товариства «Полімеагро» (62442, Харківська обл., Харківський р-н., с. Циркуни, вул. Кірова, 1; код ЄДРПОУ 22652909) 136 237 (сто тридцять шість тисяч двісті тридцять сім) грн. 50 коп. основного боргу, 9 917 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 45 коп. пені, 3 285 (три тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. 24 коп. 3 % річних та 2 988 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 80 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.05.13 р.

Суддя С.М. Мельник