Рішення

від 15.05.2013 по справі 910/4413/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4413/13 15.05.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Дистриб'юшн"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція"

про стягнення 37 844,82 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Лімонтов В.Б. - за дов.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрус-кондитер" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Дистриб'юшн", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція" про стягнення 37 844,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань по дистриб'юторському договору від 08.12.11 р. № 08/12-В.

Ухвалою від 12.03.13 р. суддею Мельником С.М. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.04.13 р.

09.04.13р. через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано клопотання в якому просить розглядати справу без участі представника, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

09.04.13р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові пояснення по справі.

15.05.13р. через відділ діловодства суду позивачем подані додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 15.05.13 р. представник позивача позов підтримав повністю.

Представники відповідача 1 у судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідачів не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України".

Враховуючи те, що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15.05.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.12.13 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвесткомпанія" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Дистрибюшн" (надалі - відповідач-1, Дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір № 08/12-В (надалі - Основний договір).

Відповідно до п. 2.1. Основного договору, Постачальник на умовах, передбачених Основним договором, передає товар Дистриб'ютору в розмірі необхідному для підтримання товарного запасу, а Дистриб'ютор виконує дії, необхідні для підтримання товарного запасу товару на своєму складі, а також здійснює його продаж клієнтам за цінами, зазначеними у прас-листах Постачальника і здійснює своєчасну оплату отриманого від Постачальника товару.

Відповідно до п. 3.1. Основного договору, розмір товарного запасу товару визначається сторонами у СПРД.

Відповідно до п. 4.1. Основного договору, суму договору складає сума всіх видаткових накладних, на підставі яких здійснювалось постачання товару на виконання даного договору.

Відповідно до п. 6.2. Основного договору, оплата кожної отриманої партії товару здійснюється Дистриб'ютором в безготівковій формі протягом 21 днів з моменту відвантаження товару зі складу Постачальника.

На виконання умов Основного договору Постачальником було поставлено відповідачу-1 товар на загальну суму 131 843,61 грн., що підтверджується видатковими накладними № I-КФ06338 від 16.12.11 р. та № I-КФ06484 від 23.12.11 р., завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач-1 свої зобов'язання за Основним договором щодо оплати відвантаженого товару виконав лише частково, сплативши 15 000,00 грн. та повернувши товар на загальну суму 87 830,27 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 28 613,34 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи розмір заборгованості відповідача-1 не змінився.

Відповідач жодних заперечень не надав, контррозрахунок суми позову не здійснив.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю природою вищезазначений договір є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 12.1. Договору поставки сторони встановили, що у випадку, якщо Дистриб'ютор у термін, зазначений у п. 6.2. даного договору не оплатив або оплатив не в повному обсязі отриманий товар, він зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної на момент виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення оплати.

Згідно із п. 12.3. за прострочення виконання грошового зобов'язання, Дистриб'ютор на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також три відсотки річних від простроченої суми.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано Відповідачем-1, останньому за порушення виконання зобов'язань за договором правомірно нараховано суму пені у розмірі 7 692,90 грн., а також три відсотки річних розміром 1 538,58 грн.

05.02.13 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвесткомпанія" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція" (Поручитель) було укладено договір поруки № 05/02-13, за яким, згідно із пп. 1.1., у відповідності до умов цього договору Поручитель частково поручається перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Дистриб'юшн" (Боржник), обов'язку щодо сплати Боржником на користь Кредитора грошових коштів за отриманий за Основним договором, передбаченим п. 2.1. договору поруки, товар.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки, у разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, при цьому Поручитель відповідає перед Кредитором грошовими коштами в розмірі, встановленому цим договором.

Пунктом 3.1. договору поруки визначено, що розмір грошового зобов'язання (відповідальності) Поручителя за цим договором поруки складає 500,00 (п'ятсот) гривень.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 цього ж Кодексу передбачено, зокрема, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно розрахунку наданого позивачем та що не заперчується Відповідачем-2, з врахуванням його зобов'язання передбачено договором поруки № 05/02-13 від 05.02.13 р., Відповідач-2 має сплатити суму боргу у розмірі 500,00 грн. від основного боргу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 - 28 113,34 грн. заборгованості, 7 692,90 грн. пені, 1 538,58 грн. 3 % річних, з відповідача 2 - 500,00 грн. заборгованості, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Дистриб'юшн" (61039, м. Харків, просп. Постишева, 45; код ЄДРПОУ 37763933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-кондитер" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32; код ЄДРПОУ 34999908) 28 113 (двадцять вісім тисяч сто тринадцять) грн. 34 коп. заборгованості, 7 692 (сім тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 90 коп. пені, 1 538 (одну тисячу п'ятсот тридцять вісім) грн. 58 коп. 3 % річних, та 1 697 (одну тисячу шістсот дев'яносто сім) грн. 77 коп. судового збору.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32; код ЄДРПОУ 33943979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-кондитер" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32; код ЄДРПОУ 34999908) 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. заборгованості, та 22 (двадцять дві) грн. 73 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.05.13 р.

Суддя С.М. Мельник