Рішення

від 16.05.2013 по справі 397/405/13-ц

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/405/13-ц

н/п : 2/397/170/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2013 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області в складі : головуючого судді КОМЛАЧ О.Ф.,

при секретарі ІВАНЕНКО Н.Л.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Князя Потьомкіна» про визнання договору оренди землі недійсним

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсним договір оренди землі від 05 листопада 2009 року, як такий, що не відповідає вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Позивач в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 32), подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 21).

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, який було зареєстровано у відділі Держкомзему Олександрівського району, договір відповідає вимогам законодавства. Відповідно до умов договру позивач передав земельну ділянку відповідачу, відповідачем своєчасно проводилася сплата орендної плати. Позивач був ознайомлений з текстом договору, про що поставив свій підпис, ніяких заперечень щодо умов укладеного договору він не мав, а також не звертався з проханням внести зміни до договору. А тому відсутні пістави для задоволення позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи надав до суду повідомлення, в якому просить розглядати справу за їх відсутності, вирішення питання щодо задоволення позовних вимог позивача залишає на розсуд суду (а.с. 28).

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є власником земельної ділянки за №475, площею - 4,97 га, розташованої на території Розумівської сільської ради, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії VІ-КР №021351, кадастровий номер 3520585500:02:000:0475 (а.с.9).

Згідно Договору оренди землі від 05 листопада 2009 року, зареєстрованого в Державному реєстрі земель від 22 березня 2010 року, між сторонами укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки строком на 10 років (а.с. 5-6).

Земельна ділянка передана відповідачу, згідно акту прийому-передачі земельної ділянки( а.с. 7).

Згідно висновку відділу Держкомзему у Олександрівському районі Кіровоградської області №113/9 від 10.12.2009 року договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем, відповідає чинному законодавсту та підлягає державній реєстрації в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі в Олександрівському офісі КРФ ДП "ЦДЗК" (а.с.29).

Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин, що виникають внаслідок укладання правочинів, у тому числі договору оренди земельної ділянки, та вважає за необхідне керуватися главою 16 ЦК України "Правочини", Законом України "Про оренду землі".

Згідно ч.ч.1, 3 ст.203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.792 ЦК України - за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У судовому засіданні було встановлено, що позивач звернувся з позовом про визнання договору оренди землі недійсним, оскільки він суперечить вимогам ст.15 Закону України "Про оренду землі", а саме - відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

На момент укладання договору позивача задовольняли його умови, про що свідчить його підпис у договорі.

Також реєстратор провів реєстрації договору як такого, що відповідає чинному законодавству, що ніким не оспорювалось.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки є істотною умовою договору оренди землі і відсутність в договорі цієї істотної умови є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання такого договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.637 ЦК України у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст.213 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.14 ЗУ "Про оренду землі" типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі вбачається, що він відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2004 року №220 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ №1724 від 13.12.2006 року, №780 від 03.09.2008 року).

Частиною 1 ст.15 ЗУ "Про оренду землі" умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки є окремими істотними умовами.

Однак, типовий договір оренди землі, як і договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем, не містить окремої істотної умови договору оренди землі, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

При укладенні договору сторони не виявили бажання конкретизувати дані умови.

Договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем, передбачає п.26, згідно якого орендодавець гарантує, що вищевказана земельна ділянка є вільною від будь-яких обтяжень та обмежень, а також інших прав третіх осіб, які впливають на її використання для сільськогосподарського виробництва (а.с.5).

Позивач згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі" та пункту 33 Договору оренди землі має право запропонувати відповідачу внести будь-які зміни до чинного договору, але цим правом він не скористався, що вказує на те, що він не вважав за потрібним вносити таку умову до договору.

Таким чином, договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем відповідає чинному законодавству, оскільки на момент його укладення між сторонами було досягнуто згоди по всих істотних умовах договору, що підтверджується підписами сторін та даний договір зареєстровано в Державному реєстрі земель.

Відповідно до ст.3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Посилання позивача у позові на відсутність у договорі оренди землі умов щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки та відсутність конкретних пропозицій щодо внесення змін до Договору, направлених на урегулювання цього питання, свідчить про те, що позивач недобросовісно використовує своє право.

Враховуючи викладене, суд вважає, що права позивача не є порушеними.

Частиною 3 ст.13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання договору недійсним слід розцінювати як формальний привід для припинення договірних відносин з відповідачем.

Таким чином, суд не вбачає порушення суб'єктивного права, що є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. А тому, вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відсутні законні підстави для цього.

Згідно ст.88 ЦПК України - понесені позивачем судові витрати необхідно покласти на його рахунок.

Керуючись ст.ст.10, ст.11, ст.60, ст. 214, ст.215, ст.218 ЦПК України суд ,-

в и р і ш и в :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди землі від 05 листопада 2009 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Імені Князя Потьомкіна» та зареєстрованого відділом Держкомзему в Олександрівському районі Кіровоградської області 22 березня 2010 року за №041037900062.

На рішення суду може бути подана через Олександрівський районний суд в Кіровоградський апеляційний суд апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровогродської області О.Ф.КОМЛАЧ

Рішення набрало законної сили

Оригінал рішення знаходиться в справі №397/405/13-ц (н/п 2/397/170/13).

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області О.Ф. КОМЛАЧ