Ухвала

від 21.05.2013 по справі 2-2544/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Кулигін Є.В.

Доповідач - Коротенко Є.В.

Справа № 2-2544/12

Провадження № 22ц/782/1432/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Коротенка Є.В.,

суддів - Околота Г.М., Гаврилюка В.К.

при секретарі - Дьяковській О.Л., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області в м.Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ровенківського міського суду Луганської області від 28 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_2 про стягнення несплаченої вартості необлікової електроенергії за актом про порушення правил користування електроенергією,

встановила:

У грудні 2012 року ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення несплаченої вартості необлікової електроенергії за актом про порушення правил користування електроенергією.

Рішенням Ровенківського міського суду Луганської області від 28 лютого 2013 року вказані позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" заборгованість за актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення у розмірі 7071 грн. та на відшкодування судових витрат - 214 грн. 60 коп.

Не погодившись із вказаним рішенням місцевого суду, ОСОБА_2. звернувся з апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" до нього відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При апеляційному розгляді вказаної цивільної справи колегія суддів приймає до уваги положення ч.1 ст.303 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, встановлено, що акт № 813006 про порушення ОСОБА_2 Правил користування електричною енергією для населення був складений 19 серпня 2012 року у повній відповідності до діючого законодавства України повноважними представниками енергопостачальника.

Факт виявлення порушення ОСОБА_2 Правил користування електричною енергією для населення у повній мірі підтверджується наданими ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" доказами: актом № 813006 від 19 серпня 2012 року, поясненнями контролерів, фотознімками з місця виявлення порушення, схемою підключення електроустановки.

Разом із тим ОСОБА_2 на обгрунтування своїх доводів суду не надано жодних доказів.

При цьому судова колегія зауважує, що посилання ОСОБА_2 на пред'явлення позову до неналежного відповідача є безпідставним, оскільки ОСОБА_2 є єдиним власником будинку АДРЕСА_1, де зареєстрований та постійно проживає (а.с.54-55, 73).

Крім того, відповідно до ч.4 ст.319 Цивільного кодексу України, власність зобов'язує.

Апелянт при цьому не заперечує, що він є споживачем електричної енергії за вказаною адресою.

Також колегія суддів приймає до уваги, що розрахунок обсягу та вартості недонарахованої електроенергії за актом № 813006 від 19 серпня 2012 року здійснено у повній відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування елекричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року № 562.

Належних обгрунтованих заперечень проти зазначеного розрахунку ОСОБА_2 не надав.

Колегія суддів приймає до уваги, що апелянт сам факт наявності порушення Правил користування електричною енергією для населення не заперечує, про що вказує у самій апеляційній скарзі (а.с.47). При цьому його посилання на те, що ані він, ані його дружина про підключення електричної розетки поза приладом обліку електроенергії не знали не може бути взятий до уваги з огляду на положення ч.4 ст.319 Цивільного кодексу України.

При розгляді цивільної справи суд першої інстанції розподілив судові витрати між сторонами у повній відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів апелянт суду не надав, тому судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.304, п.1 ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ровенківського міського суду Луганської області від 28 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: