Рішення

від 14.05.2013 по справі 910/6010/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6010/13 14.05.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чіпіта Україна Збут»

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ларікс» ЛТД

про стягнення 48 957,69 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Буренок Р.О. (представник за довіреністю від 28.03.2013р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чіпіта Україна Збут» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ларікс» ЛТД (надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару в розмірі 48 957,69 грн., в тому числі 46 754,46 грн. основного боргу, 1 463,10 грн. пені, 252,44 грн. інфляційних втрат та 487,69 грн. 5% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором в повному обсязі не виконав, повну вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участі повноважних представників в судових засіданнях не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою від 02.04.2013р. прийнята до розгляду справа, їй присвоєно №910/6010/13 та розгляд справи призначений на 16.04.2013р. В судове засідання 16.04.2013р. представники відповідача не з'явились, розгляд справи у зв'язку з цим було відкладено до 14.05.2013р.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 14 травня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2012 року між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) було укладено Договір постачання товару №108 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі поставляти відповідачу товари, ціна та асортимент, яких визначений в специфікації і/або прас-листі, а відповідач зобов'язався своєчасно приймати товар та оплачувати його у відповідності до умов, визначених цим Договором.

Передача товару відповідачу здійснюється на підставі видаткових накладних. Підтвердженням передачі товару від позивача відповідачу є відповідні підписи та печатки уповноважених представників сторін у видатковій накладній про прийняття товару. (п. 2.7. Договору).

Право власності на поставлений товар переходить до відповідача з моменту прийняття ним товару та підписання відповідачем видаткової накладної, яка засвідчує момент прийняття товару. (п. 2.9. Договору).

Позивачем у відповідності до умов Договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 47 892,48 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:

- №РН-0007380 від 02.11.2012р. на суму 7 328,76 грн.,

- №РН-0007540 від 13.11.2012р. на суму 8 459,16 грн.,

- №РН-0007739 від 21.11.2012р. на суму 16 919,52 грн.,

- №РН-0008031 від 05.12.2012р. на суму 15 185,04 грн.

Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представників та відповідними відбитками штампу відповідача.

Пунктом 4.1. Договору ціна цього Договору визначаються кількістю отриманого та/або оплаченого товару відповідачем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається позивачем у видатковій накладній.

Оплата за поставлений товар відповідачем проводиться в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача, визначений в реквізитах цього Договору (п. 4.2. Договору).

Відповідач зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати приймання товару відповідачем, що вказана у відповідній видатковій накладній. (п. 4.3. Договору).

Як зазначено позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідачем було здійснено часткове повернення товару позивачу на загальну суму 1 138,02 грн., що підтверджується накладною на повернення №ВН-0000697 від 10.12.2012р. на суму 161,28 грн. та накладною на повернення №ВН-0000715 від 26.12.2012р. на суму 976,74 грн.

В подальшому, як зазначено позивачем, відповідачем не було здійснено розрахунок за отриманий згідно Договору товар.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, з урахуванням викладеного, з огляду на невиконання відповідачем своїх зобов'язання за Договором щодо повної оплати вартості товару, заборгованість останнього перед позивачем по оплаті вартості отриманого товару складає 46 754,46 грн. = 47 892,48 грн. (вартість поставленого позивачем товару) - 1 138,02 грн. (часткове повернення товару відповідачем).

А тому, з урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 46 754,46 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 1 463,10 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.2. Договору сторони встановили, що у випадку невиконання договірного зобов'язання щодо оплати товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення оплати.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми пені, судом визнано його обґрунтованим, а тому до стягнення з відповідача підлягає стягненню сума пені в розмірі 1 463,10 грн., нарахована за розрахунками наведеними позивачем в позовних матеріалах.

Таким чином, з огляду на все вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені підлягають задоволенню в розмірі 1 463,10 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 5% річних в розмірі 487,69 грн. та інфляційних втрат в сумі 252,44 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони домовились, що відповідач, який прострочив термін оплати поставленого йому товару постачальником, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також сплатити 5% річних від простроченої суми. (п. 6.4. Договору).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 5% річних та інфляційних втрат, судом визнаного його обґрунтованим, а тому, за розрахунками позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 6.4. Договору, на користь позивача підлягає стягненню сума 5% річних в розмірі 487,69 грн. та інфляційні втрати в розмірі 252,44 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в справі №910/6010/13 підлягають задоволенню в повному обсязі, а отже, на з відповідача користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 46 754,46 грн., пеня в розмірі 1 463,10 грн., інфляційні втрати в розмірі 252,44 грн. та 5% річних в розмірі 487,69 грн.

Судовий збір позивача у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ларікс» ЛТД (код ЄДРПОУ 21491019, адреса: 03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 1720, корпус 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чіпіта Україна Збут» (код ЄДРПОУ 32955832, адреса: 03150, м. Київ, вул. Боженко, 86) основний борг в розмірі 46 754,46 грн. (сорок шість тисяч сімсот п'ятдесят чотири гривни 46 копійок), пеню в розмірі 1 463,10 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят три гривни 10 копійок), 5% річних в розмірі 487,69 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 69 копійок), інфляційні втрати в розмірі 252,44 грн. (двісті п'ятдесят дві гривни 44 копійки) та судовий збір у сумі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.05.2013р.

Суддя С.М. Морозов