Рішення

від 20.05.2013 по справі 910/6666/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/6666/13 20.05.13 За позовом             Публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтіс Інвест» про                  стягнення заборгованості                                                                                                                               суддя Самсін Р.І. Представники сторін: від позивача:                   не з'явились; від відповідача:               не з'явились; ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство «Волиньобленерго» (надалі ПАТ «Волиньобленерго», позивач) звернулось до суду в особі Володимир-Волинської філії з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтіс Інвест» (надалі ТОВ «Елтіс Інвест», відповідач) суми боргу за спожиту активну електроенергію в розмірі 416, 96 грн., пені в сумі 110, 53 грн., інфляційних – 6, 08 грн., 3% річних – 15, 94 грн.. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору про постачання електричної енергії № 521-0657 від 14.03.2008р. рахується заборгованість, що утворилась внаслідок несплати за використану електричну енергію. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Господарського та Цивільного кодексу України, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних. Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 09.04.2013р. наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Ухвала суду про порушення провадження у справі, яка надсилалась за юридичною адресою товариства повернута поштовим відділенням, що свідчить про належне повідомлення відповідача щодо розгляду справи в судовому порядку, при врахуванні, також, вимог вміщених у п.  3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.. Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В судове засідання призначене згідно ухвали суду від 08.04.2013р. представник позивача не з'явився, однак враховуючи виконання вимог суду викладених в ухвалі, отримання судом від позивача підтвердження та довідки, докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Інформації щодо відмови від позову чи виплати спірної суми відповідачем, станом на час розгляду справи в судовому порядку не повідомлено. Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, - ВСТАНОВИВ:            14 березня 2008р. Володимир-Волинською філією від імені ВАТ «Волиньобленерго»  з ТОВ «Елтіс Інвест» укладено договір № 521-0657 на постачання електричної енергії, згідно з яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами… (п. 1 договору). Згідно з п. 2.2.3договору споживач зобов'язувався: - оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 «Порядок розрахунків» та № 3 «Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії». Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2008 року; договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов …(п. 10.5 договору). Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано. Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору згідно нарахувань  за період споживання квітень 2008р. – березень 2013р. та при врахуванні отриманих оплат стверджується факт наявності заборгованості відповідача  перед позивачем за спожиту активну електричну енергію в сумі 416, 96 грн., з яких при виставленому рахунку № 521-0657/11-АЕ від 21.11.2011р. на суму 272, 94 грн. несплаченим залишком рахується 122, 55 грн. та повністю несплаченим по сумі 294, 41 грн. є рахунок № 521-0657/12-АЕ від 21.12.2011р.. Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію. У п. 8.1 договору № 521-0657 від 14.03.2008р. сторони визначили, що оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника електричної енергії в терміни визначені додатком № 2 «Порядок розрахунків». Згідно з погодженим у додатку № 2 порядком розрахунків (п. 2), споживач за 15 днів до початку календарного місяця здійснює платіж на наступний календарний місяць у сумі 100% вартості очікуваного обсягу постачання електричної енергії, який передбачений додатком № 1; розмір платежу розраховується як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифу відповідного класу на очікувані обсяги споживання електричної енергії у розрахунковому періоді на відповідному класі; у разі відсутності про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді; якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти враховуються при здійсненні платежів у наступному розрахунковому періоді… Остаточний розрахунок по всім платежам згідно договору проводиться протягом трьох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків (п. 8.5 договору від 14.03.2008р.). У зв'язку з тим, що за відповідачем згідно виставлених 21.11.2011р., 21.12.2011р. рахунків, утворилась заборгованість, сплата якої довгий час не проводилась, позивачем було направлено претензійну заяву на ім'я директора ТОВ «Елтіс Інвест» (вих. 02-11/519) у якій повідомлялось про наявність заборгованості в сумі 416, 96 грн. та необхідність її сплати разом із нарахованою пенею (заява в копії з поштовим чеком підтверджуючим її відправлення рекомендованим листом, залучені до матеріалів справи). З урахуванням умов договору (розділ 8 договору, додаток № 2) строки сплати вартості спожитої електричної енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу за спожиту активну електричну енергію у розмірі 416, 96 грн.. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором. У п. 4.2.1 договору № 521-0657 від 14.03.2008р. сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених п. 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Розрахунок пені здійснений позивачем не відповідає вимогам ЦК України та ГК України, оскільки діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) ст. 258 ЦК України Таким чином, строк позовної давності в один рік для стягнення пені встановлений ст. 258 ЦК України є строком в межах якого позивач мав право звернутись до суду з відповідною вимогою, а не строком протягом якого здійснюється нарахування пені до звернення з позовом в суд. Зазначений висновок вміщений у постанові Верховного Суду України у справі № 17/034-11, яка розглянута 04.12.2012р. щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та частини другої статті 260 Цивільного кодексу України. У постанові зокрема викладено наступне: Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування. Відповідно до частини першої статті 223 ГК України при реалізації в судовому    порядку    відповідальності    за    правопорушення    у    сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші  строки не встановлено ГК України. За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої статті 260 ЦК України не може бути змінений за домовленістю сторін. Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України. В силу положень ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Умовами договору, зокрема п. 4.2.1 визначено розмір пені, який за кожний день прострочення платежу включаючи день фактичної оплати становить подвійну облікову ставку НБУ, від простроченої суми, та жодним чином не встановлено строку її нарахування. Таким чином, виходячи з наведених положень закону та договору, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені за період з 25.11.2011р. у відношенні боргу в сумі 122, 55 грн., що утворився внаслідок несплати рахунку № 521-0657/11-АЕ від 21.11.2011р. (від дня коли зобов'язання мало бути виконано – п. 8.5 договору) по 25.05.2012р. (протягом встановленого законом строку – шість місяців) та з  27.12.2011р. по 27.06.2012р. у відношенні боргу в розмірі 294, 41 грн., що виник внаслідок несплати рахунку № 521-0657/12-АЕ від 21.12.2011р.. Оскільки при прийнятті рішення суд обмежений заявленими позовними вимогами, вимоги про стягнення пені згідно здійсненого позивачем розрахунку задовольняються по сумі її нарахування за період з 01.04.2012р. по 27.06.2012р., оскільки по іншому періоду, за який позивач нарахував пеню, строк її нарахування припинився. Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно розрахунку, що проведений за подвійною обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 21.03.2012р. № 102 (7,5%)  та складає 13, 37 грн.: 122, 50 грн. х (2х7,5%) : 366 (кількість днів у 2012р.) х 55 (кількість днів прострочення за період з 01.04.2012р. (початок здійснення нарахування пені в межах заявлених позовних вимог по 25.05.2012р. (дата на яку нарахування пені припиняється в силу закону) = 2, 76 грн.;   294, 41 грн. х (2х7,5%) : 366 х 88 (кількість днів прострочення за період з 01.04.2012р. по 27.06.2012р.) = 10, 61 грн.. Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на вищевикладене, через наявність прострочення по сплаті вартості електричної енергії за договором, суд погоджується з розрахунком інфляційних збитків у загальному розмірі в сумі 6, 08 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 15, 94 грн. здійсненими позивачем і вважає такі обгрунтованими. З урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги визнаються судом обгрунтованими та підлягають задоволенню частково. Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1720, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1410, 81 грн.. Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, - В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтіс інвест» (04208, м. Київ, пр-т. Радянської України, б. 18Д, кв. 104, ідент. код 33787416) на користь Публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» (ідент. код юрид. особи 00131512) в особі Володимир-Волинської філії (44700, Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Цинкаловського 26) 416, 96 грн. (чотириста шістнадцять гривень 96 копійок) боргу за спожиту активну електричну енергію,  13, 37 грн. (тринадцять гривень 37 копійок) пені, 6, 08 грн. (шість гривень 08 копійок) інфляційних втрат, 15, 94 грн. (п'ятнадцять гривень 94 копійки) 3% річних, 1410, 81 грн. (одну тисячу чотириста десять гривень 81 копійку) витрат по сплаті судового збору. 3. В іншій частині в позові відмовити. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.                                                                                              дата підписання рішення 22.05.2013 Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін