Рішення

від 21.05.2013 по справі 904/2884/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.13р. Справа № 904/2884/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група", м. Сімферополь

до Приватного підприємства "Техпромінвест Плюс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 38 376 грн. 81 коп.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Сиротинін О.Г., представник за довіреністю № 07 від 08.01.13р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Техпромінвест Плюс" (далі-відповідач) про стягнення 38 376 грн. 81 коп.

Сума позову складається з: 30 000 грн. - попередня оплата за невиконані роботи, 93,70грн. - 3 % річних, 8 283,11 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 07 від 13.06.12р., в частині повного виконання робіт.

Ухвалою господарського суду від 10.04.13р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду в судовому засіданні на 21.05.13р.

21.05.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про зменшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 38 331,64 грн., з них: 30 000 грн. - попередня оплата за невиконані роботи, 93,70 грн. - 3 % річних, 8237,94 грн. - пеня. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для доручення до матеріалів справи: документи, що посвідчують правовий статус позивача; обґрунтований розрахунок суми пені; витяг з ЄДРПОУ щодо державної реєстрації відповідача; докази направлення на адресу відповідача повідомлення про день, час та місце розгляду справи; заяву про зменшення розміру позовних вимог.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.12р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.31, 32).

В матеріалах справи знаходиться витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.51-52), відповідно якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом та позивачем направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.05.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.12р. між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 07 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, відповідач зобов'язується по завданню позивача, за плату у відповідності до умов даного Договору, власними силами, матеріалами, інструментами виконати роботи, а позивач зобов'язується прийняти ці роботи у відповідності до умов Договору та оплатити їх.

В п. 2.1. Договору зазначено про те, що попередня вартість робіт по даному Договору складає 386 748 грн.

Як зазначено в Додатку № 1 до Договору сторони узгодили Договірну ціну на роботи по укладанню плитки, яка складає 233 748 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що кінцева вартість робіт по даному Договору визначається згідно актів виконаних робіт.

Розрахунок за виконані роботи, передбачені п. 1.1. даного Договору здійснюються поетапно, відповідно умов п. 2.5. Договору (п. 2.3. Договору).

Так, в п. 2.5. Договору зазначено про те, що позивач здійснює платежі по даному Договору в наступному порядку:

- 1-й етап: на протязі 5 банківських днів з моменту підписання Договору відповідач виставляє позивачу рахунок на суму вартості необхідних для виконання етапу робіт матеріалів. Позивач після отримання рахунку на протязі 5 банківських днів перераховує відповідачу аванс на придбання матеріалів (п. 2.5.1.);

- 2-й етап: на протязі 5 банківських днів з моменту сдачі-приймання відповідачем етапу виконаних робіт. Позивач проводить розрахунок з відповідачем за виконані роботи, згідно актів виконаних робіт за вирахуванням вартості придбання матеріалів (п. 2.5.2.).

Як зазначено в п. 3.1 Договору, відповідач повинен виконати роботи, згідно з Графіком виробництва робіт (Додаток № 3), зазначених та затверджених сторонами.

Так, згідно Додатку № 3 було узгоджено графік укладання плитки, а саме з 13 по 31 червня 2012р. (а.с.17).

По закінченню виконання робіт відповідач зобов'язаний у письмовому вигляді повідомити позивача про готовність до здачі робіт шляхом надання відповідного акту виконаних робіт (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1.1. Договору, відповідач зобов'язаний своїми силами, за рахунок коштів позивача, виконати та здати усі роботи по Договору в строки, передбачені п. 3 даного Договору.

В свою чергу, позивач відповідно до п. 5.3.3. Договору повинен оплатити відповідачу прийняту у відповідності до умов Договору роботу в розмірі та в строки, передбачені Договором.

Згідно п. 6.4. Договору, у випадку порушення строку виконання робіт відповідач зобов'язується виплатити позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від вартості невиконаних робіт.

Договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків по Договору (п. 8.1. Договору).

Як зазначає позивач в серпні 2012р. відповідачем було надано позивачу довідку про вартість виконаних робіт (а.с.20) та акт виконаних робіт (а.с.21-23). Зазначені документи підтверджують те, що відповідач приступив до виконання робіт передбачених Договором тільки в серпні 2012р., тобто після закінчення затверджених сторонами в Договорі строків. При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що згідно вищевказаних документів вартість виконаних робіт склала лише 15 244,17 грн., що є підтвердженням часткового виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору.

Позивачем платіжним дорученням № 776 від 29.08.12р. виконані відповідачем роботи на суму 15 244,17 грн. були сплачені (а.с.18).

06.09.12р. позивачем були перераховані на рахунок відповідача платіжним дорученням № 814 30 000 грн. (а.с.19) за будівельні роботи, які відповідачем так виконані і не були.

05.02.13р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 51 від 31.01.13р. (а.с.24-25, 26), відповідно якої позивач заявив про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по Договору та вимагав на протязі 10 днів з моменту отримання претензії повернути позивачу 30 000 грн. в добровільному порядку, шляхом перерахування зазначених грошових коштів на рахунок позивача. Зазначена претензія 09.02.13р. була отримана відповідачем, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 27).

Як зазначає позивач, вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача суму утриману останнім без достатніх правових підстав у розмірі 30 000 грн., пеню в розмірі 8 237,94 грн., 3% річних в розмірі 93,70 грн.

Доказів виконання зобов`язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, а саме невиконання відповідачем зобов'язань щодо повного виконання робіт передбачених Договором та ненадання ним належних та допустимих доказів, які б спростовували таке невиконання, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В матеріалах справи знаходяться документи, які підтверджують виконані відповідачем роботи лише на суму 15 244,17 грн., а саме: довідка про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012р. (а.с.20), Акт прийому виконаних підрядних робіт за серпень 2012р. (а.с.21-23). Вищезазначені документи підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, а отже дана обставина свідчить про те, що відповідач виконав свої зобов'язання по Договору лише частково, а саме на суму 15 244,17 грн. Крім того, позивач за виконані відповідачем в серпні 2012р. роботи на суму 15244,17 грн. розрахувався в повному обсязі (а.с.18).

Оскільки, на день розгляду справи по суті Договір підряду № 07 від 13.06.12р. є розірваним, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлені позовні вимоги щодо стягнення 30 000 грн., які були перераховані позивачем відповідачу (а.с.19) за роботи котрі останнім так виконані не були.

Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.4. Договору передбачено, у випадку порушення строку виконання робіт відповідач зобов'язується виплатити позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від вартості невиконаних робіт.

Відповідно до п. 6.4 Договору, позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня в розмірі 8 237,94 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу 3% річних в розмірі 93,70 грн., розрахунок яких господарським судом також був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 837, 843, 846, 853, 854, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 22, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Техпромінвест Плюс" (49068, м.Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, будинок 4, корпус 2, квартира 181, код ЄДРПОУ 31944730) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" (95000, м. Сімферополь, вул. Куйбешева/Київська, буд. 2/79, оф. 902, код ЄДРПОУ 32177846) суму основного боргу в розмірі 30 000 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.), пеню в розмірі 8 237,94 грн. (вісім тисяч двісті тридцять сім грн. 9 4 коп.),3 % річних в розмірі 93,70 грн. (дев'яносто три грн. 70 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 22.05.13р.