Рішення

від 14.05.2013 по справі 910/6526/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6526/13 14.05.13

За позовом Приватного підприємства «Оберіг 2005»

До Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ

«ДАК «Автомобільні дороги України» в особі філії «Київське ДЕУ»

Про стягнення 92 592,24 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Роєнко Є.В. - по дов. № 15/3 від 15.03.2013

Від відповідача Свистун Ю.Я. - по дов. № 556-д від 27.12.2012

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Оберіг 2005» про стягнення з Філії «Київське дорожньо-експлуатаційне управління» ДП «Київський облдорупр» 90 741,93 грн. основного боргу, 390,48 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1 459,83 грн. - 3% річних внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору на надання послуг по охороні об'єкта № 01/01-10-о від 01.01.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2013 порушено провадження у справі № 910/6526/13 та призначено її до розгляду на 23.04.2013.

Відповідач у поданому 23.04.2013 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву просить провадження у справі припинити, посилаючись на те, що відповідно до ст. 3 Положення про філію «Київське дорожньо-експлуатаційне управління» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» вказана філія є відособленим підрозділом підприємства та не є юридичною особою. За відсутності документів (довіреностей) на підтвердження повноважень філії здійснювати в господарському суді повноваження сторони у справі, згідно з вимогами ст.ст. 18, 21 Господарського процесуального кодексу України, філія не може бути стороною у господарському процесі.

Позивачем в судовому засіданні 23.04.2013 було заявлено усне клопотання про заміну, в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, неналежного відповідача Філії «Київське ДЕУ» ДП «Київський облдорупр» на належного відповідача - Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в особі філії «Київське ДЕУ».

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6526/13 від 23.04.2013 здійснено заміну відповідача Філію «Київське ДЕУ» ДП «Київський облдорупр» належним відповідачем - Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в особі філії «Київське ДЕУ» та відкладено розгляд справи на 14.05.2013.

Даною ухвалою суду позивача було зобов'язано в строк до 30.04.2013 надіслати копію позовної заяви та додані до неї документи заміненому відповідачу Дочірньому підприємству «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в особі філії «Київське ДЕУ», докази надіслання подати в засідання суду.

Позивачем 13.05.2013 до відділу діловодства суду подано належні докази в підтвердження надіслання копії позовної заяви і додані до неї документи заміненому відповідачу (поштову квитанцію № 2124 та опис вкладення у цінний лист від 25.04.2013.

Позивач в судовому засіданні 14.05.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засідання 14.05.2013 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засідання 14.05.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.01.2010 між Приватним підприємством «Оберіг 2005» (виконавець) та Філією «Київське дорожньо-експлуатаційне управління» (замовник) було укладено договір на надання послуг по охороні об'єкта № 01/01-20-о (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає й оплачує, а виконавець приймає і виконує обов'язки по забезпеченню охорони об'єкта на умовах, визначених цим договором і додатками, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.2. договору назва і місце розташування об'єкту: адміністративний будинок за адресою: м. Київ, вул. Світла, 3.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 90 741,93,00 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховані збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 390,48 грн. та 3% річних в сумі 1 459,83 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 7.1. договору договір набуває сили з моменту підписання і діє до 31.12.2010. Якщо за 15 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір розірвати договорі, його дія припиняється на наступний рік.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення небажання продовжувати договірні відносини не подано.

За умовами п.п. 2.1., 2.2. договору охорона об'єкта забезпечується силами виконавця в складі: двох інспекторів охорони, позмінно, цілодобово. Охорона здійснюється шляхом виставлення постів; здійснення пропускного режиму робітників, клієнтів, транспортних засобів, речового догляду робітників, транспортних засобів виїжджаючих з об'єкта, здійснення патрулювання внутрішньої території об'єкту, огляд закритих та опечатаних приміщень і матеріальних цінностей зданих під охорону.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що вартість наданих послуг по охороні об'єкта складає 14 000,00 грн. без ПДВ за календарний місяць.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата здійснюється в гривнях згідно акта виконаних робіт за звітний місяць в період з 1 по 5 число наступного місяця.

Оплата може проводитися готівкою або безготівковим розрахунком, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 4.3. договору).

Позивачем до позовної заяви подано наступні акти прийому-передачі послуг, що підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ 18 від 31.05.2012 на суму 14 000,00 грн.,

№ 24 від 30.06.2012 на суму 14 000,00 грн.

№ 28 від 31.07.2012 на суму 14 000,00 грн.,

№ 32 від 31.08.2012 на суму 14 000,00 грн.,

№ 39 від 30.09.2012 на суму 14 000,00 грн.,

№ 43 від 31.10.2012 на суму 14 000,00 грн.,

№ 48 від 30.11.2012 на суму 14 000,00 грн.,

№ 56 від 26.12.2012 на суму 11 741,93 грн.

Отже, за вищевказаний період відповідачем було отримано послуги охорони в загальному розмірі 109 741,93 грн.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Згідно з п. 3.1.8. договору відповідач зобов'язався оплатити послуги охорони відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договором строк в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад та грудень 2012 року, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача складає 90 741,93 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 90 741,93 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті за надані послуги охорони, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 390,48 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 1 459,83 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами в договорі не було визначено інший розмір процентів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 390,48 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3 % річних в сумі 1 459,83 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного підприємства «Оберіг 2005» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в особі філії «Київське ДЕУ» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 33096517) на користь Приватного підприємства «Оберіг 2005» (08700, Київська область, м. Обухів, мікрорайон Петровський, 24, код ЄДРПОУ 33428114) 90 741 (дев'яносто тисяч сімсот сорок одну) грн. 93 коп. основного боргу, 390 (триста дев'яносто) грн. 48 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 1 459 (одну тисячу чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 83 коп. - 3% річних, 1 851 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят одну) грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 18.05.2013.

СуддяВ.В. Сівакова