Рішення

від 07.05.2013 по справі 911/893/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2013 р. Справа № 911/893/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАГА-РЕЄСТР",

04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 24

до Відкритого акціонерного товариства "Сквирський райагропостач",

09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Київська, 38

про стягнення 5 145, 38 грн.

за участю представників:

позивача - Невечера С. І. (довіреність від 02.04.2013 № б/н);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАГА-РЕЄСТР" (далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства "Сквирський райагропостач" (далі - відповідач) про стягнення 5 145, 38 грн., з яких: 4 800,00 грн. - основний борг, 263,13 грн. - пеня, 82,25 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги згідно договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів від 22.11.2011 № 65.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2013 справу прийнято до провадження, її розгляд призначено на 04.04.2013.

У судове засідання 04.04.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.03.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 23.04.2013.

22.04.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10137 від 22.04.2013) позивачем подано додаткові пояснення до позовної заяви. Пояснення долучені до матеріалів справи.

У судове засідання 23.04.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.03.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 07.05.2013.

07.05.2013 через канцелярію господарського суду Київської області

(вх. № 10832 від 07.05.2013) позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої заявлено до стягнення 5 149,04 грн., з яких: 4 800,00 грн. - основний борг, 266,79 грн. - пеня, 82,25 грн. - 3% річних.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, збільшення розміру позовних вимог прийнято судом.

За таких обставин, у даному провадженні суд розглядає остаточні позовні вимоги про стягнення 5 149,04 грн., з яких: 4 800,00 грн. - основний борг, 266,79 грн. - пеня, 82,25 грн. - 3% річних.

У судовому засіданні 07.05.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.05.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАГА-РЕЄСТР" (далі - реєстратор) та Відкритим акціонерним товариством "Сквирський райагропостач" (далі - емітент) укладено договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів від 22.11.2011 № 65 (далі - Договір), відповідно до умов якого реєстратор зобов'язується надавати емітенту послуги щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів: обліку та зберігання інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів на підставі законодавства, а емітент зобов'язується здійснювати оплату наданих послуг (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.4.12. Договору, емітент зобов'язаний оплачувати послуги реєстратора згідно з тарифами на умовах та у строки, передбачені Договором і протоколом погодження цін на послуги (роботи) реєстратора (Додаток №1 до Договору).

Пунктом 5.2. Договору визначено порядок внесення платежів емітентом, а саме: плата за ведення та зберігання реєстру вноситься щомісячно шляхом передплати протягом 3-х банківських днів з дати виставлення відповідного рахунку; за кожний день прострочення платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми.

Умовами пункту 5.3. Договору передбачено, що факт надання послуг (виконання робіт) реєстратором і прийняття та оплата їх емітентом підтверджується актом надання послуг (виконання робіт).

Відповідно до пункту 5.5.3 Договору тарифи на послуги (роботи) реєстратора після укладення Договору можуть бути змінені лише за згодою сторін. Про зміну тарифів реєстратор повідомляє емітента не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати введення в дію нових тарифів. Повідомлення про зміну тарифів реєстратор надсилає емітенту рекомендованим листом, при цьому датою повідомлення є дата вручення письмового повідомлення емітенту. Вважається, що емітент погодився з новими тарифами реєстратора, якщо він до дати введення в дію нових тарифів не надав реєстратору своїх заперечень одним із способів, передбачених пунктом 9.5. Договору. При цьому додаткова угода не укладається, а сторони домовляються вважати таке повідомлення невід'ємною частиною Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору поточна плата за ведення та зберігання системи реєстру становить 400,00 грн. щомісячно.

Позивачем, відповідно до умов пункту 5.2. Договору, виставлено рахунки-фактури за ведення реєстру власників іменних цінних паперів (Т.1, а.с. №№ 20-25) на загальну суму 4 800,00 грн.

Також до матеріалів справи залучено копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з грудня 2011 року по лютий 2013 року.

Крім того, до матеріалів справи надано копії списків згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та фіскальних чеків УДППЗ «Укрпошта» як доказів надіслання на адресу відповідача вищевказаних рахунків-фактур та актів здачі-прийняття робіт за період з грудня 2011 року по лютий 2013 року.

На підтвердження факту надання послуг за Договором позивачем надано в матеріали справи копії акту приймання - передавання документів системи реєстру відповідача від 01.12.2011, що підписаний у трьохсторонньому порядку уповноваженими особами, підписи яких скріплено відбитками печаток та виписки з реєстру власників іменних цінних паперів від 01.12.2011 № 1 про стан особового рахунку емітента.

Про належне виконання позивачем зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач, в порушення своїх грошових зобов'язань, не оплатив послуги, що надані позивачем за Договором у спірний період.

Таким чином, на час подання позову вартість неоплачених послуг за Договором за період з грудня 2011 року по лютий 2013 року становить 4 800,00 грн., у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми.

На підтвердження наявності заборгованості відповідача, позивачем надано в матеріали справи оригінал банківської довідки від 19.04.2013 № 11/502/479, яка підписана уповноваженою особою банківської установи та скріплена відбитком її печатки, про те, що за період з 22.11.2011 по 18.04.2013 кошти від відповідача на рахунки позивача не надходили.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, яке відповідачем не виконане.

З огляду на матеріали справи, доводи представників сторін та аналіз норм чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Частиною статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд встановив доведеним право позивача на стягнення з відповідача 4 800,00 грн. боргу з оплати послуг, що надані, а, відтак, позовна вимога про стягнення основної заборгованості є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач на підставі пункту 4.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача складає 266,79 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 266,79 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 82,25 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 82,25 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 800,00 грн. основного боргу, 266,79 грн. пені та 82,25 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Сквирський райагропостач" (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Київська, 38, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00904411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАГА-РЕЄСТР" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 24, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31901786) 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. основної заборгованості, 82 (вісімдесят дві) грн. 25 коп. 3% річних, 266 (двісті шістдесят шість) грн. 79 коп. пені та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 13.05.2013.

Суддя С.О. Саванчук