Рішення

від 13.05.2013 по справі 911/1163/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2013 р. Справа № 911/1163/13

Господарський суд Київської області у складі судді Наріжного С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроджувелері"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБО ІНВЕСТ"

про стягнення 389484,54 грн.,

за участю представників:

позивача: Ніценко А.С. (довіреність б/н від 20.03.2013),

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроджувелері" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБО ІНВЕСТ" (далі - відповідач) про стягнення 389484,54 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № СВ-011112 від 28.11.2012 з оплати отриманого товару, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 389484,54 грн., з яких: 28200 грн. - основного боргу та 361284 грн. - штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2013 порушено провадження у справі 911/1163/13 та призначено її до розгляду на 13.05.2013.

У судовому засіданні 13.05.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання 13.05.2013 не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні, відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, після виходу з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд,-

встановив:

28.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроджувелері" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАБО ІНВЕСТ" (далі - покупець) було укладено договір поставки № СВ-011112 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) позивач зобов'язувався протягом дії договору поставити відповідачу товар в кількості, номенклатурі та ціні у відповідності до погоджених сторонами специфікацій, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його по ціні і в строк, на встановлених договором умовах.

Загальна сума договору складає 113719,20 грн., в тому числі сума товару без ПДВ - 94766 грн., крім того ПДВ 20 % - 18 953,20 грн. і остаточно визначається виходячи з цін на товар та загальної кількості товару, проданого згідно даного договору (п. 2.2. договору).

Умови щодо оплати за товар визначено у статті 3 договору:

5% передплати від ціни товару, зазначеної в специфікації, протягом 1 банківського дня з моменту підписання сторонами специфікації (п. 3.1.1. договору);

45% від ціни товару, зазначеної в специфікації, протягом 20 банківських днів з моменту поставки товару згідно підписаної сторонами специфікації (п. 3.1.2. договору);

50% від ціни товару, зазначеної в специфікації, протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару згідно підписаної сторонами специфікації (п. 3.1.2. договору).

Строк дії договору сторонами викладено у статті 9 договору.

Так, на виконання умов договору постачальник передав, а покупець отримав за довіреністю № 01/06 від 06.12.2012 товар (ювелірні вироби) на загальну суму разом з ПДВ 113719,20 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № ЕВ-0000001 від 06.12.2012 (належним чином засвідчена копія в матеріалах справи).

Зі змісту наданої до позовної заяви видаткової накладної вбачається, що вона оформлена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 за № 996-XIV та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів.

Наявна в матеріалах справи копія довіреності № 01/06 від 06.12.2012 підтверджує зразок підпису особи, яка отримала товар за видатковою накладною.

Отже, факт передання відповідачеві матеріальних цінностей підтверджується видатковою накладною, доданою до позовної заяви, яку надав позивач на підтвердження факту передачі товару, підписана та засвідчена печатками, як з боку позивача так і відповідача та довіреністю № 01/06 від 06.12.2012, тобто, за документами оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства та за відсутності у відповідача заперечень щодо найменування (номенклатури), кількості, якості та щодо ціни отриманої продукції при її прийнятті.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення свого грошового зобов'язання вартість отриманого товару сплатив частково на суму 85518,96 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Доказів з приводу проведеної відповідачем повної оплати вартості отриманого товару за спірною видатковою накладною, якою позивач обґрунтовує позов, в матеріалах справи не міститься та сторонами подано не було.

Строк оплати товару настав у відповідності до умов п. 3 договору.

Таким чином, враховуючи наведене господарський суд дійшов висновку, що на час вирішення спору вартість неоплаченого товару відповідачем за договором по видатковій накладній № ЕВ-0000001 від 06.12.2012 становить 28200,24 грн. (113719,20 грн. - 85518,96 грн.), а відтак заявлена позовна вимога про його стягнення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За змістом положень частини першої та частини сьомої ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На підставі п. 7.3. договору у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем нарахований штраф у розмірі 354803,90 грн.

Так, відповідно до п. 7.3. договору покупець при порушенні строку оплати, зазначених в п. 3.1 договору, сплачує постачальнику штраф в розмірі 3% (трьох) за кожний день прострочення від суми вартості товару, що поставлений. При цьому фактом наявності заборгованості за поставлений товар перед постачальником і підставою для нарахуванні штрафа постачальником вважається наявність заборгованості за товар у будь-якому розмірі на 31 (тридцять один) банківський день з моменту поставки товару покупцю.

Водночас, стаття 549 ЦК України дає визначення правової природи, як пені, так і штрафу. Отже, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що суму, яку він заявив до стягнення у розмірі 354803,90 грн. в якості штрафу, фактично за своєю правовою природою є пенею у відповідності до ч. 3 ст. 549 ЦК України та у розрізі самого формулювання відповідальності сторін за п. 7.3. договору.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати отриманого товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

За таких обставин суд здійснив власний розрахунок пені, враховуючи строки виникнення зобов'язання за договором, період заявлений позивачем, ч. 6 ст. 232 ГК України, п. 7.3. договору та вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за наступною формулою:

При цьому, судом враховано часткові оплати суми боргу.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 108033.24 07.12.2012 - 10.01.2013 35 7.5000 % 0.041 %* 1549.66 63200.24 11.01.2013 - 10.02.2013 31 7.5000 % 0.041 %* 805.15 38200.24 11.02.2013 - 28.02.2013 18 7.5000 % 0.041 %* 282.58 28200.24 01.03.2013 - 20.03.2013 20 7.5000 % 0.041 %* 231.78 Разом 2869,17 Таким чином, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 2869,17 грн.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача 6480,44 грн. штрафу, згідно з п. 7.4. договору, то суд вважає що дана вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 28200,24 грн. основного боргу, 2869,17 грн. пені та 6480,44 грн. штрафу є правомірними, обґрунтованим та документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе майно та грошові кошти суд зазначає, що дана заява не підлягає задоволенню, оскільки, позивачем сформована вимога альтернативно "або" … "або", що не відповідає вимогам ст. 66 Господарського кодексу України , а також не надано доказів в чому саме не вжиття зазначеного заходу по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Судові витрати відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБО ІНВЕСТ" (07425, Київська обл., Броварський район, с. Мокрець, вул. Нова, 1, код ЄДРПОУ 3471973131656227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроджувелері" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 38346382) 28200 (двадцять вісім тисяч двісті) грн. 24 коп. основного боргу, 2869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 17 коп. пені, 6480 (шість тисяч чотириста вісімдесят) грн. 44 коп. штрафу та 751 (сімсот п'ятдесят одну) грн. судового збору.

3. В частині стягнення 351934,73 грн. пені відмовити.

4. У задоволені заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Наріжний С.Ю.

Дата виготовлення та підписання рішення 18.05.2013 р.