Постанова

від 15.05.2013 по справі 805/6201/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 р. Справа №805/6201/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Дворникова М.С.

за участю секретаря судового засідання: Воловик Ю.В.

представника позивача: Камардінової Ю.О.,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 30046888 від 21.01.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції (ВДВС Димитровського МУЮ) про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 30046888 від 21.01.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно виніс постанову від 21.01.2013 про закінчення виконавчого провадження № 30046888 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/11804/2011, виданого 09.08.2011 Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з державного відкритого акціонерного товариства Гірничо-монтажне управління "Монтажник" (ідентифікаційний код - 05427565, далі - боржник) на його користь 3604,34 грн. на підставі пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (ліквідація юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва), оскільки зазначене підприємство не є таким, що ліквідовано.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач у судове засідання не з'явився, направив заперечення на позовну заяву в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки згідно з постановою арбітражного суду Донецької області від 27.09.2000 боржник визнаний банкрутом, відрита ліквідаційна процедура. Також відповідач просив розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

09.08.2011 Донецьким окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 2а/0570/11804/2011 про стягнення з боржника на користь позивача заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 3604,34 грн (а.с. 8), який був направлений на примусове виконання до ВДВС Димитровського МУЮ, відкрито виконавче провадження № 30046888.

За наслідками проведення виконавчих дій відповідачем встановлено, що боржник був ліквідований, у зв'язку з чим ВДВС Димитровського МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 вказаного Закону (а.с. 11).

Не погодившись з даною постановою позивач звернувся до суду з цим позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з статтею 1 вказаного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ст. 2 вказаного Закону).

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про державну виконавчу службу" державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Правовою основою діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Згідно з статтею 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 096607 згідно з яким в Реєстрі не знайдено записів відносно боржника, не може бути прийнятий судом в якості доказу припинення державного відкритого акціонерного товариства Гірничо-монтажне управління "Монтажник", оскільки, як зазначено в цьому витязі, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців знаходиться у стані формування. Інформація про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрованих до 01.07.2004 та не включений до цього Реєстру отримуються в органі виконавчої влади, в якому проводилась державна реєстрація (а.с. 12).

В той же час за інформацією відділу статистики у м. Димитрові (лист від 25.04.2013 № 05-04/105) в Єдиного державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ ) станом на 25 квітня 2013 року значиться державне відкрите акціонерне товариство Гірничо-монтажне управління "Монтажник" (ідентифікаційний код - 05427565), яке зареєстровано 02.04.1992 (а.с. 13).

Згідно з вимогами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, у відповідача не було підстав для закінчення виконавчого провадження № 30046888 21 січня 2013 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону у зв'язку з ліквідацією боржника.

Судом встановлено, що постановою арбітражного суду Донецької області від 27.09.2000 р. за справою N 5-65 Врт, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ДВАТ гірничномонтажне управління "Монтажник" (юридична адреса: 85322, Донецька обл., м. Димитров, вул. Ватутіна, 51, р/р 26002301600118 в Димитровському ПІБ України, МФО 334806, код за ЄДРПОУ 05427565).

Постановою арбітражного суду Донецької обл. від 27.09.2000 р. ліквідатором боржника призначено Несвіт Людмилу Пилипівну (ліцензія НОМЕР_1 від 15.09.2000 р. (АДРЕСА_1, тел.: НОМЕР_2).

Відповідна інформація опублікована у газеті Урядовий кур'єр", N 201, 31 жовтня 2000 року.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.

Таким чином, державний виконавець мав винести постанову про закінчення виконавчого провадження саме на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону у зв'язку з визнанням боржника банкрутом.

Винесення відповідачем постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону є неправомірним, у зв'язку з чим позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова відповідача - скасуванню.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 94, 105, 158-163, 167, 181 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 30046888 від 21.01.2013 року - задовольнити.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження № 30046888 від 21.01.2013 року.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15 травня 2013 року.

Повний текст постанови складено та підписано 20 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дворников М.С.