Постанова

від 14.05.2013 по справі 823/265/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/265/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Раченку Д.Г.

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, приватного підприємства «Хладсервіс» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Хладсервіс» до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Хладсервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2012 року № 0005382301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби № 0005382301 від 19.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основних платежем в розмірі 17 562 грн. 73 коп. та за штрафними санкціями в розмірі 4 391 грн.

- стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Хладсервіс» 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 43 коп. судового збору.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову від 27.02.2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову від 27.02.2013 року та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Державної податкової служби - задовольнити частково, а апеляційну скаргу приватного підприємства «Хладсервіс» - задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство «Хладсервіс» зареєстроване як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Черкаської міської ради 21.10.1994 року,і ідентифікаційний код 21387457; свідоцтво платника податку на додану вартість № 32047034 від 04.07.1997 року.

08 листопада 2012 року інспекторами державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Хладсервіс» щодо господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Реал-Агро», ідентифікаційний код 32180356, за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 рік (акт № 300/22-21/21387457).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з.01.07.2012 року по 31.07.2012 року, на загальну суму 77 190 грн.

На підставі, зазначеного акту перевірки державна податкова інспекція у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби прийняла податкове повідомлення-рішення № 0005382301 від 19.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в розмірі 77 190 грн. за основним платежем та в розмірі 19 297 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

В періоді, що перевірявся ПП «Хладсервіс» мало господарські взаємозв'язки з ТОВ «Реал-Агро».

У ПП «Хладсервіс» наявні та були надані для перевірки господарські договори, укладені з вказаним вище суб'єктом господарювання, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортна накладна, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та документи, що засвідчують оплату придбаних товарів, робіт (послуг), які засвідчують факт придбання позивачем у TOB «Реал-Агро» товарів, робіт (послуг), проведення розрахунків за придбані товари, роботи (послуги) грошовими коштами, а отже, є всі підстави щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат у відповідних звітних періодах.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом не заперечується факт укладення між ПП «Хладсервіс» та TOB «Реал-Агро» вказаних вище договорів та правильність оформлення документів по господарських операціях, що випливають з цих договорів.

Податкові накладні, що були оформлені та виписані TOB «Реал-Агро» при здійсненні господарських операцій з ПП «Хладсервіс», оформлені ним згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та відповідають вимогам щодо їх оформлення

Відповідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п.201.8ст.201 ПКУ).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ПКУ).

Таким чином, наявні у ПП «Хладсервіс» договори, видаткові накладні, акти приймання-передачі робіт (послуг) та товарно-транспортна накладна відповідають вимогам, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», мають необхідні обов'язкові реквізити, зміст та обсяг господарських операції.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесені відповідні зміни. На момент укладення та виконання укладених договорів TOB «Реал-Агро» з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України виключене не було, запис про відсутність його за місцезнаходженням відсутній.

Крім цього, TOB «Реал-Агро» на момент виконання господарських договорів було в установленому порядку зареєстроване платником ПДВ.

Разом з цим, висновок викладений в акті перевірки, зроблений податковим органом на підставі податкової звітності та реєстраційних документів TOB «Реал-Агро», про неможливість останнім здійснення господарської діяльності у зв'язку з відсутністю основних засобів та трудових ресурсів є необґрунтованим, а тому, не може враховуватися як доказ про здійснення ПП «Хладсервіс» удаваних операцій та визнання укладених угод між даними суб'єктами нікчемними.

Відповідно до статті 198 ПК України - право на формування валових витрат та податкового кредиту виникає у платників податків лише за умови фактичного здійснення господарських операцій.

Згідно з п. 44.1 статті 44 Кодексу - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В свою чергу, первинні документи для набуття ними юридичної сили і доказовості повинні бути складені належним чином, у відповідності із нормами чинних в України нормативно-правових актів.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом. 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі реквізити: назву документу (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем копії договорів, видаткових та податкових накладних, актів, підписані відповідальними посадовими особами та скріплені печатками юридичних осіб, крім того, містять інші відомості та реквізити, наявність яких визнана обов'язковою для первинного документу в розумінні ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача.

Також, судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій позивача із зазначеним вище контрагентом, останнього не було визнано банкрутом, знаходилось в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та було зареєстровано платниками податку на додану вартість, здавало податкову звітність до податкового органу, установчі документи наведеного вище контрагенту не були визнані недійсними, та не було анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Відповідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Хладсервіс» - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов приватного підприємства «Хладсервіс» до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2012 року № 0005382301 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 19.11.2012 року № 0005382301 в частині збільшеної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 77 190,00 грн. за основним платежем, та 19 297,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.