Рішення

від 20.05.2013 по справі 910/4553/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/4553/13 20.05.13 За позовом:    Товариства з обмеженою   відповідальністю "Карго Партнер", м.Київ до:                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Форс", м.Київ                       про:                  стягнення 33422,51 грн.                Суддя:  Капцова Т.П.   Представники : від позивача:         не з'явився від відповідача:     не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ : Товариство з обмеженою відповідальністю "Карго Партнер" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форс"  33 422,51 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору організації транспортно-експедиторських послуг №СРК-А 371/08 від 19.03.2008р. (далі – Договір) та заявки №6 від 05.12.2011р. до Договору, відповідачем не було сплачено позивачу в повному обсязі вартість наданих послуг по організації перевезення вантажу авіаційним транспортом, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 30  000,00 грн. Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 2277,33 грн. – суми пені та 1145,18 грн. – 3 % річних, нарахованих позивачем за невиконання грошового зобов'язання по оплаті послуг по перевезенню вантажів. Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 13.03.2013р. порушено провадження у справі №910/4553/13 та призначено розгляд справи на 08.04.13р. У судове засідання 08.04.13р. з'явився представник позивача. У судовому засіданні представником позивача надано пояснення по справі, заявлено клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи та клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів. Частиною 3 ст.69 ГПК України, передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більше як на п'ятнадцять днів. Враховуючи вищевикладене, суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Представник відповідача у судове засідання 08.04.2013р. не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомив. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.13р. продовжено  строк розгляду спору у справі № 910/4553/13  на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 20.05.2013р. 08.05.13р. через канцелярію суду від позивача надійшов розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого позивач здійснив розрахунок пені за період з 30.12.2011р. по 29.06.2012р. з суми боргу 30  000,00 грн. та розрахунок 3 % річних. У судове засідання 20.05.13р. представники сторін не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили. В матеріалах справи міститься протокол судового засідання від 08.04.13р. та розписка представника позивача, які свідчать про те, що позивач був повідомлений та обізнаний  про дату та час  розгляду справи судом. Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. Крім того, в матеріалах справи містяться листи суду, якими на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка збігається з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялися ухвала суду про порушення провадження у справі від 13.03.13р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 08.04.13р.,  які повернулися  на адресу суду з відмітками "за зазначеною адресою не проживає". Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття)  адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом. З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 13.03.13 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи  були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи  (ст.64 ГПК України). Оскільки відповідач  та  позивач не з'явилися у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення  про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе  розглядати справу  за  відсутності їх представників.   У судовому засіданні 20.05.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті. Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК  України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,- ВСТАНОВИВ: 19.03.2008р. між відповідачем (клієнт) та позивачем (експедитор) укладено Договір організації транспортно-експедиторських послуг №СРК-А 371/08 від 19.03.2008р. (далі – Договір), за умовами якого позивач зобов'язався надати  відповідачу транспортно-експедиторські послуги, а відповідач  взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги позивача в порядку та на умовах викладених у Договорі. Відповідно до п.1.4. Договору, умови виконання окремих перевезень, а також перелік операцій, які є необхідними для виконання перевезень, обумовлюються сторонами в заявках. Заявка є невід'ємною частиною даного Договору. У випадку виникнення розходжень в тлумаченні умов по даному договору пріоритетними є умови, зазначені в заявці. Допускається отримання заявки за допомогою  факсимільного зв'язку або по електронній пошті. Заявка вважається  прийнятою, якщо вона підписана сторонами і скріплена печатками останніх. Згідно з  п.2.1. Договору, клієнт зобов'язався  своєчасно в порядку, передбаченому даним Договором, оплатити належну винагороду експедитору, згідно виставленого рахунку-фактури суму перевезень (в т.ч. при необхідності провести передоплату в обумовлених розмірах), а також відшкодувати документально підтверджені додаткові затрати, понесені експедитором в інтересах клієнта з метою виконання даного Договору. Відповідно до п.4.4. Договору, форма оплати – по акту виконаних  робіт. Згідно з п.7.1. Договору, договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2009р. або до повного виконання сторонами своїх обов'язків. Матеріали справи свідчать про те, що 05.12.2011 року між сторонами Договору було підписано Заявку №6 від 05.12.2011р. до Договору організації транспортно-експедиторських послуг №СРК-А 371/08 від 19.03.2008р. Згідно з Заявкою №6 від 05.12.2011р., позивач зобов'язався надати послуги  по перевезення  вантажу (автомобільні запчастини,  вага 2072 кг.) авіаційним транспортом за маршрутом  а/п Нью-Йорк – а/п Бориспіль, узгоджена вартість послуг 8250 долл. США, еквівалент у гривні на момент виставлення рахунку за курсом НБУ, термін оплати – 10 днів з дня виставлення рахунку. Судом встановлено, що на виконання умов Договору та Заявки №6 від 05.12.2011р., позивачем було надано послуги по перевезенню вантажу, що підтверджується  авіанакладною №870  ATL 01406952, копія якої долучена до матеріалів справи. Вказані послуги з перевезення було виконано позивачем в повному обсязі та без будь-яких зауважень з боку відповідача, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін Актом  здачі-прийняття робіт (надання послуг)  №ОУ/С-2076 від 13.12.2011р. на суму 66  715,67 грн. з ПДВ. У зв'язку з наданням позивачем послуг по перевезенню вантажу згідно умов Договору та Заявки №6 від 05.12.2011р., останнім було виставлено рахунок-фактури №СФ/С-2076 від 13.12.2011р. на суму 66  715,67  грн. Однак, як зазначає позивач, оплата за надані позивачем  послуги перевезення  за Договором  та Заявкою №6 від 05.12.2011р. здійснена відповідачем в повному обсязі не була, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 30 000,00 грн., що стало підставою звернення позивача з позовом до суду. Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було частково сплачено вартість наданих відповідачем послуг на суму 36  715,67 грн.,  а саме: 18.01.2012р. відповідачем сплачено 10  000,00 грн., 03.02.2012р. відповідачем сплачено 10  000,00 грн., 16.02.2012р. відповідачем сплачено 6715,67 грн., 01.03.2012р. відповідачем сплачено 10  000,00 грн., що підтверджуються Довідкою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» №004-2/3173 від 05.04.2013р. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем. Отже, враховуючи те, що позивачем було надано послуги   згідно умов Договору та Заявки №6 від 05.12.2011р. на суму 66  715,67   грн., відповідачем оплачено 36  715,67  грн., на час розгляду спору вартість  неоплачених відповідачем послуг  склала 30  000,00  грн. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та  ст. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 ст. 11 ЦК  України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема,  є договір. Дослідивши Договір укладений сторонами суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою Договір організації транспортно-експедиторських послуг №СРК-А 371/08 від 19.03.2008р. є договором транспортного експедирування. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України  зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовами Заявки №6 від 05.12.2011р. визначено, що оплата наданих позивачем послуг перевезення здійснюється  на протязі 10 днів з дня виставлення рахунку. Судом встановлено, що позивачем відповідачу було виставлено рахунок-фактури №СФ/С-2076 від 13.12.2011р. на суму 66  715,67  грн., відповідачем факт отримання рахунку від позивача не заперечувався та на підставі рахунку-фактури №СФ/С-2076 від 13.12.2011р. відповідачем частково оплачені надані позивачем послуги, згідно умов Договору та Заявки №6 від  05.12.2011р. Виставлений позивачем рахунок-фактури №СФ/С-2076 від 13.12.2011р. на суму 66  715,67  грн. відповідачем отримано 19.12.2011р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у зв'язку з чим, з врахуванням умов Заявки №6 від 05.12.2011р., відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги в термін до 30.12.11р. Судом встановлено, що відповідачем зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг згідно умов Договору та Заявки №6 від 05.12.2011р.  виконано в повному обсязі не було. Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги підтверджується вищезазначеними авіанакладною №870  ATL 01406952 та Актом  здачі-прийняття робіт (надання послуг)  №ОУ/С-2076 від 13.12.2011р. та  приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає, що  позовні вимоги в частині  стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги у розмірі 13  300,00  грн. підлягають задоволенню. У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором та Заявкою, позивач, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 2277,33 грн. – суми пені та 1145,18 грн. – суми 3 % річних. Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частинами 1 та 2 ст. 612   Цивільного кодексу України визначено, що боржник   вважається   таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування  утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Суд перевірив надані Позивачем  08.05.13р. розрахунки трьох процентів річних  та пені враховуючи  наступне. З огляду на те, що відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 30.12.11р., позивач має право на нарахування 3 % річних та пені з 30.12.11р. Таким чином, суд здійснює перерахунок  3 % річних з урахуванням часткової оплати відповідачем заборгованості: 66  715,67  грн.  (сума заборгованості)  * 3 % /365*  19 (за період з 30.12.11 р. по 17.01.12 р.) =   104,19 грн. 56  715,67 грн.  (66  715,67 грн. – 10  000,00 грн.)  * 3 % /365* 16   (за період з 18.01.12 р. по 02.02.12 р.) = 74,58   грн. 46  715,67  грн.  (сума заборгованості)  * 3 % /365* 13  (за період з 03.02.12 р. по 15.02.12 р.) =  49,92  грн. 40  000,00 грн. (46  715,67  грн.  – 10  000,00 грн.) * 3 % /365* 14  (за період з 16.02.12 р. по 29.02.12 р.) =  46,03  грн. 30  000,00 грн. (40  000,00 грн. – 10  000,00 грн.) * 3 % /365* 348  (за період з 01.03.12 р. по 12.02.13 р.) =  860,55  грн. Таким чином, загальний розмір 3 % склав  1135,27 грн. З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 3 % річних  склав 1135,27 грн.,  позивачем заявлено про стягнення 3 % річних в розмірі 1139,70 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 1135,27 грн. Крім того, позивач просить стягнути пеню  у сумі  2277,33 грн. Розрахунок розміру  пені, наданий  08.05.13р., проведено за період з 30.12.2011р. по 29.06.12р. з суми боргу 30  000,00 грн. Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України). Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до п. 5.3. Договору, у випадку  затримки платежу сторона винна у такій затримці сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України  за кожен день прострочення платежу. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, нарахування пені здійснюється за перші шість місяців з наступного дня, коли зобов'язання мало б бути виконано. За перерахунком суду розмір пені з суми боргу 30  000,00 грн. за період  з 30.12.2011р. по 29.06.12р.  становить  2287,35  грн.,  у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 2277,33  грн. підлягають задоволенню. Відповідно до ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається  на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити частково.            2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форс" (03045, м.Київ, вул.Новопирогівська, буд.62А, код ЄДРПОУ 30312466)  на користь Товариства з обмеженою   відповідальністю "Карго Партнер" (02660, м.Київ, вул.Автопаркова, будинок 7, код ЄДРПОУ 33693358)  30  000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. - суми основного боргу, 2277 (дві тисячі двісті сімдесят сім) грн. 33 коп. – пені, 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 27 коп. – 3 % річних та 1719 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять) грн. 99 коп. – суми судового збору. 3. В іншій частині позову відмовити. 4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.                                                                           Повне рішення складено:   22.05.2013 р. Суддя                                                                                                               Капцова Т. П.