Рішення

від 20.05.2013 по справі 910/6707/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6707/13 20.05.13 За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До Комунального позашкільного навчального закладу «Київська мала

академія наук учнівської молоді»

Про стягнення 26 137, 23 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Кашканова Н.В. - по дов. №155/1/23- 640 від 07.02.2013р.

Мазурок Я.В. - по дов. №155/1/23-5743 від 21.12.2012р.

Від відповідача Петрик М.В. - по дов. №176 від 17.05.2013р.

Баценко С.В. - по дов. №177 від 17.05.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Комунального позашкільного навчального закладу «Київська мала академія наук учнівської молоді» 26 137, 23 грн., із яких: 24 263, 22 грн. основного боргу 1397, 55 грн. пені за прострочку плату же, 476, 46 грн., - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2013р. порушено провадження у справі №910/6707/13 та призначено її до розгляду на 20.05.2013р.

Представник позивача 17.05.2013р. подав до канцелярії суду за яву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 9 666, 81 грн. основного боргу, 486, 68 грн. - 3 % річних, 1395, 02 грн. - пені.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.05.2013р. позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав частково в сумі 8 434,88 грн. В іншій частині позову в частині стягнення основного боргу провадження по справі просив припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.05.2013р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

06 червня 2011 року між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (надалі позивач) та Комунальним позашкільним навчальним закладом «Київська мала академія наук учнівської молоді» (надалі відповідач) було укладено договір №12839 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних мереж систем ЦО, ГВП та абонентських уводів нежилого приміщення в будинку №31А по вул.. Дегтярівській в м. Києві.

Відповідно до умов договору відповідач зобов»язався своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати позивачу вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування тепло системи. Сплату за надані послуги відповідач повинен сплачувати не пізніше 23 числа поточного місяця.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 9 666, 81 грн., з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представником позивача в судовому засіданні надана виписка пр. рух коштів, відповідно до якої відповідач перерахував позивачу в рахунок погашення боргу 1 231, 93 грн. , а тому провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно умов договору а відповідач зобов'язаний сплачувати на отримані послуги не пізніше 23 числа поточного місяця.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за надані послуги, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 8 434, 88 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати основного боргу у розмірі 8 434, 88 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі. В іншій частині стягнення основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі та 1395, 02 грн. - пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору №1839 від 06.06.2011р. (п. 3.4 додатку №2 до договору) сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати за користування послугами в розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше, обумовленої чинним законодавством.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити на ткорсить позивача, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.4 додатку №2 до договору №1839 від 06.06.2011р. та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 1 39, 02 грн.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 486, 68 грн. обгрунтовані.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80 ст. ст.. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального позашкільного навчального закладу «Київська мала академія наук учнівської молоді» (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 13, код ЄДРПОУ 37318438 ) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"(м. Київ, вул. Володимирська, 51А, код ЄДРПОУ 03366500) 8 434 грн. 88 коп. основного боргу, 486 грн. 68 коп. -3% річних, 1395 грн. 02 коп. пені за прострочку платежу, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Після набрання рішенням в законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.05.2013р.

СуддяТрофименко Т.Ю.