ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Р І Ш Е Н Н Я 20 травня 2013 року Справа № 919/49/13-г Провадження №11/913/848/13 За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, м. Севастополь до
Приватного підприємства «Север», с. Валуйське Станично-Луганського району Луганської області про стягнення 65575 грн. 54 коп. суддя Москаленко М.О. в присутності представників сторін: від позивача - не прибув; від відповідача - не прибув; в с т а н о в и в: Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання останнім умов укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № 65-09 від 11.08.2009 в сумі 7205 грн. 23 коп., пені у розмірі 130 грн. 41 коп., 30% річних у розмірі 2268 грн. 18 коп. та штрафу у розмірі 55971 грн. 72 коп. Сторони явки своїх повноважних представників у засідання суду не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином шляхом надсилання за їх належними юридичними адресами процесуальних документів суду. Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем не надані, у зв'язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами. Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини. 11.08.2009 між сторонами у справі укладено договір оренди нерухомого майна № 65-09 (далі за текстом – договір оренди) (а.с. 12-13), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Орендодавець (позивач у справі) передав, а Орендар (відповідач у справі) прийняв у строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху окремо розташованого п'ятиповерхового житлового будинку загальною площею 101,50 м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Кулакова, 59 та перебувають на балансі КП СГС «РЕП № 17». На виконання умов пункту 2.5 договору оренди сторонами 11.08.2009 було складено та підписано повноважними представниками сторін акт приймання – передачі нежитлового приміщення яке є предметом даного договору. Відповідно пункту 7.1. договору оренди сторони встановили строк дії договору з 11.08.2009 по 22.07.2014. Рішенням господарського суду м. Севастополя від 13.10.2011 у справі № 5020-1300/2011 договір оренди нерухомого майна № 65-09 від 11.08.2009 було розірвано. У відповідності з умовами пункту 3.2 договору орендна плата становить 1554,77 грн. за перший місяць оренди без урахування ПДВ та перераховується Орендарем Орендодавцеві щомісяця не пізніше 20-го числа поточного місяця. Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру щомісячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Згідно з пунктом 4.4.3 договору оренди відповідач зобов'язаний вчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з об'єктом оренди, у тому числі здійснювати оплату комунальних та експлуатаційних послуг. Вказані умови договору відповідачем своєчасно та у повному обсязі виконані не були, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати, яка за період з 01.08.2011 по 28.11.2011 становить 7205 грн. 23 коп. У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно пункту 8.5 договору оренди передбачено відповідальність Орендаря за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожний день прострочення платежу. З урахуванням викладеного вище позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 21.11.2011 по 20.05.2012 у розмірі 130 грн. 41 коп., що підтверджено відповідним розрахунком (а.с. 10). Пунктами 8.6-8.7 договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати орендних платежів на 30 і більше календарних днів Орендар сплачує Орендодавцеві 30 % річних від простроченої суми за весь період прострочення, а у випадку порушення строків більше 60 календарних днів Орендар сплачує Орендодавцеві штраф у сумі трьохкратного розміру річної орендної плати за даним договором. На підставі викладеного до стягнення з відповідача позивачем заявлено 30 % річних у розмірі 2268 грн. 18 коп. за період прострочення з 21.08.2011 по 22.10.2012 та штраф у розмірі 55971 грн. 72 коп., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи (а.с. 10). Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу за договором оренди відповідачем надано не було. Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі свого повноважного представника. Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав. У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, право особи вимагати припинення дії, яка порушує право. Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Як встановлено ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма наведена у ст. 759 Цивільного кодексу України. У відповідності з приписами ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним з позивачем договором оренди нерухомого майна № 65-09 від 11.08.2009 та наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в суму 7205 грн. 23 коп. У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору. Згідно з приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 130 грн. 41 коп., 30 % річних у сумі 2268 грн. 18 коп. та штраф у розмірі 55971 грн. 72 коп., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи. З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд - в и р і ш и в : 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з Приватного підприємства «Север», кв. Молодіжний, буд. 10, с. Валуйське Станично-Луганського району Луганської області, код 13788975, на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, код 33320270, заборгованість в сумі 7205 грн. 23 коп., пеню у розмірі 130 грн. 41 коп., 30 % річних у сумі 2268 грн. 18 коп., штраф у розмірі 55971 грн. 72 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. В судовому засіданні 20.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Дата складення та підписання повного рішення – 23.05.2013. Суддя М.О. Москаленко