Постанова

від 15.05.2013 по справі 812/3605/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2013 року Справа № 812/3605/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Величко Л.М.

та

представників сторін:

від позивача - Морозов П.В.

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №032802 УЖКГ» про стягнення коштів на суму податкового боргу у розмірі 128214,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №032802 УЖКГ» про стягнення коштів на суму податкового боргу у розмірі 128214,00 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що дочірнє підприємство «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 08.11.2006 року, номер запису про державну реєстрацію 1 379 102 0000 000507 та перебуває на обліку в Антрацитівській ОДШ з 16.11.2006.

ДП «Сервіс» КП «КАТП №032802 УЖКГ» самостійно було подано до Антрацитівської ОДПІ податкові декларації з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього містах чи на об'єктах №9061368622 від 09.10.2012 та №9084090899 від 10.01.2013, якими платником податків було самостійно узгоджено суму грошового зобов'язання у розмірі 128214,00 грн. Раніше, з метою погашення податкового боргу, на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога №1/76 від 31.01.2007, яка в той же день була отримана головним бухгалтером підприємства, та друга податкова вимога №2/164 від 05.03.2008, яка була отримана представником підприємства 05.03.2008.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини не явки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач - дочірнє підприємство «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №032802 УЖКГ» зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 08.11.2006 за №1 379 102 0000 000507 (а.с.21).

Дочірнім підприємством «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №032802 УЖКГ» допущено заборгованість перед бюджетом з екологічного податку в розмірі 128214,00 грн.

Вищевказана сума заборгованості підтверджується податковими деклараціями за №9084090899 від 10.01.2013 року за 4 квартал 2012 року, за №9061368622 від 08.10.2012 за 3 квартал 2012 року які самостійно були надані позивачем до Антрацитівської ОДПІ в Луганській області(а.с.6-11)..

Сума заборгованості також підтверджується розрахунком заборгованості до бюджету та карткою особового рахунку. (а.с.12.).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 250.2 статті 250 Податкового кодексу України платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України відповідач самостійно суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 128214,00 грн.

Відповідно до п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", (який був чинним до 01.01.2011) Антрацитівською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області було винесено першу податкову вимогу від 31 січня 2007 року № 1/76 з повідомленням про податковий борг в сумі 7540,00 грн. та другу податкову вимогу від 05 березня 2008 року № 2/164 з повідомленням про податковий борг в сумі 28845,54 грн. Зазначені вимоги були отримані уповноваженою особою підприємства: перша податкова вимога №1/176 від 31 січня 2007 року - 31.01.2007 , друга податкова вимога №2/164 від 05 березня 2008 року - 06.03.2008, що підтверджується її особистим підписом на корінціх вимог. (а.с. 17).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Приймаючи до уваги те, що дочірнє підприємство «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №032802 УЖКГ» станом на дату розгляду та вирішення позову у добровільному порядку податковий борг з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 128214,00 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення зазанченої суми податкового боргу, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №032802 УЖКГ» про стягнення коштів на суму податкового боргу у розмірі 128214,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти на суму податкового боргу у розмірі 128214,00 грн. (сто двадцять вісім тисяч двісті чотирнадцять гривень 00 копійок) з рахунків дочірнього підприємства «Сервіс» коммунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №032802 УЖКГ» (ідентифікаційний код 34720090) відкритих у банках, обслуговуючих такого платника .

Суму податкового боргу з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 128214,00 грн. (сто двадцять вісім тисяч двісті чотирнадцять гривень 00 копійок) перерахувати Державного бюджету на р/р 33112364700010, код платежу 19010300, отримувач Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код отримувача: 37983403, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 травня 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова