Рішення

від 22.05.2013 по справі 904/2968/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.13р. Справа № 904/2968/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний двір "Господарочка", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Горві", м. Дніпропетровськ

про стягнення 21 853,35 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Орловський Б.М., довір. від 13.05.13р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний двір "Господарочка" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.05.13р., просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Горві" (далі - відповідач) суму 21 530, 40 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки № 263 від 24.07.12р.

Позивач наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи на вимоги суду не надав. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, оскільки в матеріалах справи наявне поштове повідомлення, що свідчить про отримання відповідачем ухвали про виклик у судове засідання.

Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

24.07.2012 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 263 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник поставляє, а покупець купує на умовах даного договору такі товари виробничого призначення (далі - Товар):

- банка бляшана №2 в комплекті (з кришкою);

- банка бляшана №3 в комплекті (з кришкою) (п.1.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив товар на загальну суму, що підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми видатковими накладними з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін (а.с. 14, 15).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України вказує, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

За умовами п.2.4 Договору оплата товару здійснюється шляхом авансового платежу (передплати) в розмірі 100% ціни Товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначає, що взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару відповідачем виконані частково, у зв'язку із чим у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем в розмірі 21 530,40 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№63 від 11.03.13р., яка була залишена останнім без відповіді та без задоволення.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

З урахуванням встановлених обставин, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення уточнених позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Корпорація Горві" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 46, кв. 39; ЄДРПОУ 13424475) на користь Приватного акціонерного товариства "Торговельний двір "Господарочка" (65031, м.Одеса, вул. Грушевського, 41; ЄДРПОУ 32727100) суму 21 530,00 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять грн. 00 коп.) основного боргу, 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 21.05.2013р.