Постанова

від 14.05.2013 по справі 816/1760/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/1760/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Сировні Я.А.,

за участю:

представників позивача - Бражника Є.М., Зінов'євої Я.Є.,

представника відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Меркурій-С" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2013 року Приватне підприємство "Меркурій-С" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2012 року №0001332308, №0001342308.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств.

Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 10 грудня 2012 року №4514/22-6/32174578, складений на підставі проведеної Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Меркурій-С" з питань правомірності здійснення фінансово-господарських відносин по взаєморозрахункам з ПП "Екосвіт Ю" за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки податкові органи не наділені повноваженнями щодо встановлення вини особи. Зазначав, що правові взаємовідносини позивача з ПП "Екосвіт Ю" мали реальний характер, підтверджені документами бухгалтерського обліку. Зміст договорів, укладених з ПП "Екосвіт Ю" не суперечить актам цивільного законодавства України, фактичне виконання умов договору підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки. Контрагент позивача ПП "Екосвіт Ю" на момент укладення договорів та складання податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано. Також, позивач зауважував, що на запит податкового органу позивачем були надані пояснення та документальні підтвердження щодо фінансово-господарських відносин з постачальником - ПП "Екосвіт Ю" за травень-червень 2011 року, тому, документальна позапланова невиїзна перевірка здійснена за відсутності правових підстав для її проведення. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі Акту перевірки від 10 грудня 2012 року №4514/22-6/32174578, підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач у ході проведення перевірки.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що до ДПІ у м. Полтаві від ДПІ Ленінського району м. Дніпропетровська надійшов Акт перевірки від 02 липня 2012 року №840 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Екосвіт Ю" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2011 року", відповідно до якого, місцезнаходження контрагента позивача ПП "Екосвіт Ю" не було встановлено, у контрагента позивача ПП "Екосвіт Ю" відсутні технічні та технологічні можливості для вчинення задекларованих господарських операцій, відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб, відсутні основні фонди, транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів. Крім того, встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, у тому числі з ПП "Меркурій-С". Зауважував, що позивачем надано до перевірки копії товарно-транспортних накладних від 23 травня 2011 року №0000000297 на перевезення конденсату газового, від 09 червня 2011 року №90601 на перевезення нафти, від 08 червня 2011 року №080601 на перевезення газового конденсату, виписаних на бланках типової форми №1-ТН, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України 29 грудня 2012 року №1995 року №488/346, що, на думку відповідача, свідчить про невідповідність оформлення супровідних документів по перевезенню нафти і нафтопродуктів відповідно до Інструкції №281/171/578/155. Також, не надано підтверджуючих документів, згідно яких можливо встановити якість, походження придбаних нафтопродуктів. У зв'язку з цим, за результатами перевірки, позивачу збільшено суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 133073,00 грн., у тому числі 125241,00 грн. за основним платежем, 7832,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 144027,00 грн., у тому числі 144027,00 грн. за основним платежем.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Меркурій-С" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 11 серпня 2004 року, код ЄДРПОУ 32174578, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №081101 /а.с. 30/.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16 вересня 2004 року №23471448 серії НБ №289548, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 31/, позивач є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що 10 грудня 2012 року посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Меркурій-С" (код ЄДРПОУ 32174578) з питань правомірності здійснення фінансово-господарських відносин по взаєморозрахункам з ПП "Екосвіт Ю" (код ЄДРПОУ 37069906) за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 10 грудня 2012 року №4514/22-6/32174578 /а.с. 19-27/, у якому зафіксовано, порушення:

- пункту 44.1. статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.4 статті 138 та підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, за період з ІІ-ІІІ кварталу 2011 року встановлено завищення валових витрат на загальну суму 626205,00 грн., у тому числі по періодах: за ІІ квартал 2011 року - 619905,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року 6300,00 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 144027,00 грн., у тому числі по періодах ІІ квартал 2011 року - 142578,00 грн., ІІІ квартал 2011 року №1449,00 грн.;

- пункту 44.1. статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за травень 2011 року на 43272,00 грн., червень 2011 року на 80709,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення на суму 30064,00 грн., за липень 2011 року на 1260,00 грн.; та занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 125241,00 грн., у тому числі за травень 2011 року на 43272,00 грн., за червень 2011 року на 50645,00 грн., за липень 2011 року на 31324,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що до ДПІ у м. Полтаві від ДПІ Ленінського району м. Дніпропетровська надійшов акт перевірки від 02 липня 2012 року №840 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Екосвіт Ю" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2011 року /а.с. 24/, згідно якого, місцезнаходження контрагента позивача ПП "Екосвіт Ю" не було встановлено, у контрагента позивача ПП "Екосвіт Ю" відсутні технічні та технологічні можливості для вчинення задекларованих господарських операцій, відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб, відсутні основні фонди, транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів. Крім того, встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, у тому числі з ПП "Меркурій-С" /а.с. 26, зворотній бік/.

Для проведення перевірки не надано підтверджуючих документів, згідно яких можливо встановити якість, походження придбаних нафтопродуктів, а також подорожніх листів /а.с. 26/.

На підставі зазначеного, податковим органом зроблено висновок про завищення валових витрат на загальну суму 626205,00 грн., заниження податку на прибуток на суму 144027,00 грн., та заниження податку на додану вартість на загальну суму 125241,00 грн. /а.с. 27, зворотній бік/.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року №0001342308, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 133073,00 грн., у тому числі 125241,00 грн. за основним платежем, 7832,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 29, зворотній бік/, та податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року №0001332308, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 144027,00 грн., у тому числі 144027,00 грн. за основним платежем. /а.с. 29/.

За результатом процедури адміністративного узгодження, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення /а.с. 47-49/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку правомірності проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, у випадку, передбаченому підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, виключними передумовами для прийняття органом державної податкової служби рішення (наказу) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків і здійснення перевірки, є: виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства та факт ненадання цим платником пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 зазначеного Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78, статті 79 та підпункту 82.2 статті 83 Податкового кодексу України відповідачем прийнято наказ від 05 грудня 2012 року №24120 "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "Меркурій С", код ЄДРПОУ 32174578" /а.с. 36/.

Однак, під час судового розгляду справи відповідач, на якого Кодекс адміністративного судочинства України покладає обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не представив суду належних доказів існування всіх необхідних обставин, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на час прийняття наказу від 05 грудня 2012 року №24120, що вбачається з наступного.

Зазначені у підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України обставини є юридичними фактами, з настанням яких законодавець пов'язує реалізацію органом державної податкової служби свого права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Позивач надав до суду копії письмових запитів ДПІ у м. Полтаві від 29 лютого 2012 року №2922/10/23-641 /а.с. 33/ та від 13 листопада 2012 року №13235/10/22-6 /а.с. 34/ про надання документів, які складено в порушення пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України без зазначення підстави направлення цього запиту.

Із змісту зазначених запитів вбачається, що у порушення вимог абзацу другого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу, запити не містять посилання на підстави виявлення можливих порушень платника податків податкового, валютного та іншого законодавства, а також, не вказано які було встановлено факти, що стали підставою для висновку щодо можливих порушень законодавства з боку позивача.

Також, позивач надав до суду копії листа від 15 березня 2012 року, одержаного ДПІ у м. Полтава 15 березня 2012 року /а.с. 32/ від 19 листопада 2012 року, одержаного ДПІ у м. Полтава 11 листопада 2012 року /а.с. 35/, якими ПП "Меркурій С" надав податковому органу витребовувану інформацію та документальне підтвердження.

Враховуючи той факт, що зазначені письмові запити ДПІ у м. Полтаві не конкретизують підстави для його надіслання, а саме - не визначено за наслідком отримання якої податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, а також, не вказано, які саме факти стали підставою для такого висновку, надання позивачем у законодавчо визначені строки пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити відповідача, свідчить про відсутність у податкового органу підстав для призначення перевірки з посиланням на вимоги підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Виходячи з вищевикладеного, суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем порушено вимоги чинного податкового законодавства щодо підстав для проведення документальної позапланової перевірки, а саме підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 26 грудня 2012 року №0001332308, №0001342308 суд виходить з наступного.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За приписами пункту 138.2. статті 138 цього ж Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до підпункту 138.4 статті 138 зазначеного Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включається до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або псування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

На підставі вищезазначених положень Податкового кодексу України ДПІ у м. Полтаві фактично стверджує про те, що платник неправомірно включив до складу валових витрат суму понесених ПП "Меркурій-С" витрат у зв'язку з придбанням у ПП "Екосвіт Ю" товарів. Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Згідно пункту 201.1. статті 201 платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Господарські відносини позивача (Покупець) з ПП "Екосвіт Ю" (Продавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з постачання нафтопродуктів.

Так, судом встановлено, що 10 січня 2011 року між ПП "Меркурій-С" та ПП "Екосвіт Ю" укладено договір постачання нафтопродуктів №02/11 /а.с. 54/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує на умовах, викладених у Договорі, нафтопродукти та паливно-мастильні матеріали (Продукцію).

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що асортимент, ціна та кількість Продукції, що поставляється, узгоджуються сторонами та зазначаються в накладних, що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 2.5. Договору поставка Продукції здійснюється самовивозом, транспортом Покупця. У разі поставки Продукції Продавцем, Покупець сплачує транспортні витрати по розцінкам, діючим у Продавця.

Сума Договору визначається загальною вартістю поставленої Продукції згідно накладних Продавця за весь період дії Договору /пункт 3.1 договору/.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Екосвіт Ю", позивачу виписано:

- податкову накладну від 23 травня 2011 року №230511 (номенклатура поставки товарів/послуг продавця - газовий конденсат) на загальну суму 255850,00 грн., у тому числі ПДВ 42641,67 грн. /а.с. 55, зворотній бік/; накладну від 23 травня 2011 року №230511 (найменування продукції - газовий конденсат) на загальну суму 255850,00 грн., у тому числі ПДВ 42641,67 грн. /а.с. 55/;

- податкову накладну від 08 червня 2011 року №080611 (номенклатура поставки товарів/послуг продавця - газовий конденсат) на загальну суму 234400,00 грн., у тому числі ПДВ 39066,67 грн. /а.с. 56, зворотній бік/; видаткову накладну від 08 червня 2011 року №080611 (товар - газовий конденсат) на загальну суму 234400,00 грн., у тому числі ПДВ 39066,67 грн. /а.с. 56/;

- податкову накладну від 09 червня 2011 року №090611 (номенклатура поставки товарів/послуг продавця - нафта) на загальну суму 249853,20 грн., у тому числі ПДВ 41642,20 грн. /а.с. 57, зворотній бік/; видаткову накладну від 09 червня 2011 року №090611 (товар - нафта) на загальну суму 249853,20 грн., у тому числі ПДВ 41642,20 грн. /а.с. 57/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ПП "Екосвіт Ю" (код ЄДРПОУ 37069906), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /а.с. 182/, що не заперечується відповідачем; із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 31 травня 2011 року №200, від 01 червня 2011 року №203, від 15 червня 2011 року №238, від 17 червня 2011 року №242, від 01 липня 2011 року №268, копії яких наявні в матеріалах справи /а.с. 58-61/.

Транспортування придбаного товару здійснювалося контрагентом позивача ПП "Екосвіт Ю" на підставі договору від 01 червня 2010 року №Т01 /а.с. 66/, згідно пункту 1.1. умов якого, Виконавець (ПП "Екосвіт Ю") зобов'язується надати у розпорядження Замовника (ПП "Меркурій-С") транспорт для перевезення паливно-мастильних матеріалів та інших товарів по попереднім заявкам Замовника.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що оплата автотранспортних послуг проводиться Замовником у відповідності до фактично наданих послуг на підставі Актів здачі-приймання робіт (наданих послуг).

Відповідно до Додаткової угоди від 01 січня 2011 року №1 до Договору від 01 червня 2010 року №Т01, строк дії Договору від 01 червня 2010 року №Т01 продовжено до 31 грудня 2011 року /а.с. 66, зворотній бік/.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Екосвіт Ю", позивачу виписано:

- податкову накладну від 31 травня 2011 року №310511 (номенклатура поставки товарів/послуг продавця - транспортні послуги) на загальну суму 3780,00 грн., у тому числі ПДВ 630,00 грн. /а.с.70, зворотній бік/;

- податкову накладну від 30 червня 2011 року №300611 (номенклатура поставки товарів/послуг продавця - транспортні послуги) на загальну суму 7560,00 грн., у тому числі ПДВ 1260,00 грн. /а.с.71, зворотній бік/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ПП "Екосвіт Ю" (код ЄДРПОУ 37069906), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /а.с. 182/, що не заперечується відповідачем; із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

На виконання пункту 2.2. Договору від 01 червня 2010 року №Т01 сторонами Договору складено та підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- від 31 травня 2011 року №31-05/11 на загальну суму 3780,00 грн., у тому числі ПДВ 630,00 грн. /а.с.70/;

- від 30 червня 2011 року №30-06/11 на загальну суму 7560,00 грн., у тому числі ПДВ 1260,00 грн. /а.с.71/.

Із досліджених у судовому засіданні актів здачі-прийняття робіт судом встановлено, що вони містять інформацію про зміст виконаних робіт - надання послуг транспортуванню та їх вартість.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 06 червня 2011 року №216 на загальну суму 3780,00 грн., /а.с. 68/, від 01 липня 2011 року №267 на загальну суму 7560,00 грн. /а.с. 69/.

Крім того, факт надання позивачу транспортних послуг та переміщення товару підтверджується також залученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними:

- від 23 травня 2011 року №0000000297 (назва продукції, товару (вантажу) або № контейнера - конденсат газовий стабільний) /а.с. 72/;

- від 08 червня 2011 року №080601 (назва продукції, товару (вантажу) або № контейнера - газовий конденсат) /а.с. 73/;

- від 09 червня 2011 року №90601 (назва продукції, товару (вантажу) або № контейнера - нафта сира) /а.с. 74/.

У досліджених судом товарно-транспортних накладних заповнено графи автопідприємство, замовник, вантажовідправник, вантажоодержувач, пункт завантаження, пункт розвантаження, водія та автомобільний транспорт, який здійснює перевезення товару.

На противагу доводів відповідача щодо невідповідності оформлення супровідних документів по перевезенню нафти і нафтопродуктів відповідно до Інструкції №281/171/578/155, суд зауважує, що виявлення факту невідповідності деяких бланків товарно-транспортних накладних вимогам інструкції, не впливає на реальність та фактичність наданих послуг з перевезення товарів.

Крім того, суд зауважує, що товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Суд звертає увагу, що незначні недоліки в заповненні бухгалтерських документів, одержаних від виконавця, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, вони не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до валових витрат та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування податкового зобов'язання.

Також, суд не приймає і до уваги посилання відповідача на відсутність у позивача подорожніх листів під час здійснення перевезення товару /а.с. 26/, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що перевезення товару здійснювалося водіями та автомобільним транспортом від ПП "Екосвіт Ю". Наявність у водія подорожнього листа є необхідним документом при здійсненні перевезення товару та підтвердження по бухгалтерському обліку кількість витраченого пального водієм для валових витрат. Оскільки водії не перебувають у трудових відносинах з позивачем та автомобільний транспорт, яким здійснювалося перевезення товару не належить ПП "Меркурій-С", твердження представника відповідача про те, що у позивача повинні бути в наявності подорожні листи є безпідставним.

Суд звертає увагу, що контрагент позивача ПП "Екосвіт Ю" має ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України серії АВ №543098 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "про автомобільний транспорт"; дозволений вид робіт: внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. Строк дії ліцензії з 16 червня 2010 року - необмежений /а.с. 67/.

Представник позивача зазначив у судовому засіданні, що перед укладення угоди з ПП "Екосвіт Ю", позивач перевіряв у базі даних ДПА відомості щодо державної реєстрації контрагента та наявності свідоцтва платника ПДВ, та через інтернет-ресурс переконався у наявності запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про підтвердження відомостей про юридичну особу ПП "Екосвіт Ю".

Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено документи, що підтверджують факт реалізації придбаного у ПП "Екосвіт Ю" товару, а саме: копії договорів купівлі-продажу, поставки, накладних, довіреностей на отримання товару, актів, платіжних доручень /а.с. 75-165/.

Із пояснень представників позивача у судовому засіданні встановлено, що документи, які підтверджують якість, походження та сертифікацію придбаних товарів були у наявності у ПП "Меркурій-С", однак, враховуючи факт придбання паливно-мастильних матеріалів у першому півріччі 2011 року та їх використання протягом 2011 року, необхідності зберігати паспорти та сертифікати якості на товар, який було реалізовано протягом 2011 року, до 2013 року не було.

Поставлений товар від ПП "Екосвіт Ю" зберігався за адресою м. Полтава, вул. Ливарна, 4 на підставі Договору про надання послуг зі зберігання від 01 січня 2011 року №02/01 та договору оренди від 01 січня 2011 року №0501 про надання в тимчасове користування резервуарів, кладених між ПП "Меркурій-С" та ТОВ "Інтер-Агро" /а.с. 61-63/.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем валові витрати за ІІ квартал 2011 року, ІІІ квартал 2011 року та податковий кредит за травень-липень 2011 року по фінансово-господарським операціям з ПП "Екосвіт Ю" сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Відповідач не заперечує той факт, що спірні господарські операції відображено у бухгалтерському обліку ПП "Меркурій-С" та деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абзац 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, обидві сторони угоди володіють належною праводієздатністю, будучи зареєстрованими у встановленому порядку як платники ПДВ.

Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, визначальним при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень було прийняття до уваги відповідачем даних Акту перевірки від 02 липня 2012 року №840 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Екосвіт Ю", що на думку представника відповідача, є підставою для збільшення суми податкового зобов'язання за платежами по податку на прибуток та податку на додану вартість.

Посилання відповідача в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтверджені будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення ДПІ у м. Полтава як докази. Натомість реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Екосвіт Ю" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою у судовому засіданні.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, тощо, ці факти відповідачем у жодний спосіб не перевірені.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Фактичність поставки товарів від ПП "Екосвіт Ю" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом у ході судового розгляду /а.с. 54-74/.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованим висновки перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту, заниження податку на додану вартість, завищення валових витрат та заниження податку на прибуток, у зв'язку з віднесенням до їх складу сум з отриманих товарів/послуг від ПП "Екосвіт Ю".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

У даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року №0001332308, №0001342308 є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 26 грудня 2012 року №0001332308, №0001342308.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а згідно частини третьої цієї ж статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Меркурій-С" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 26 грудня 2012 року №0001332308, №0001342308.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Меркурій-С" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. /дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 травня 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова