Рішення

від 23.05.2013 по справі 903/389/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 травня 2013 р. Справа №903/389/13

за позовом приватного підприємства "Спека", м. Луцьк

до відповідача: приватного підприємства "Селді-Трек", м. Луцьк

про стягнення 40 870 грн. 58 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Цехош А.М. - представник (дов. №8 від 18.04.2013р.)

від відповідача: Селіванов Ю.Ю. - директор

Суть спору: приватне підприємство "Спека" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Селді-Трек" 40 870,58 грн., в тому числі 14 420 грн. заборгованості по оплаті відпущеного на виконання умов укладеного між сторонами договору №025 від 06.07.2012р. впродовж 2012 року дизельного палива, 23 907,98 грн. відсотків за користування товарним кредитом (за період з 02.10.2012р. по 04.04.2013р.), 740,75 грн. пені, нарахованої за прострочку платежів (за період з 01.12.2012р. по 04.04.2013р.), 59,60 грн. збитків, завданих інфляцією за період з 01.12.2012р. по 31.01.2013р., а також 1 742,25 грн. тридцяти відсотків річних, нарахованих з 09.11.2012р. по 04.04.2013р.

Ухвалою суду від 10.04.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні. В судовому засіданні 22.04.2013р. з метою проведення між сторонами звірки взаємних розрахунків та подання суду додаткових документів було оголошено перерву до 10 год. 20 хв. 23 травня 2013 року.

В судовому засіданні представником позивача було надано підписане директором ПП "Спека" клопотання від 18.04.2013р. №37 (а.с. 22-23), в котрому позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, збільшує пред'явлені до відповідача позовні вимоги та просить суд стягнути з ПП "Селді-Трек" 27 423,72 грн. збільшеної суми відсотків за користування товарним кредитом (за період з 29.09.2012р. по 22.04.2013р.)

За результатами виступу в судовому засіданні представником позивача ініціюється питання стосовно стягнення з відповідача 5 620 грн. суми основної заборгованості, 27 423,72 грн. збільшеної суми відсотків за користування товарним кредитом, 740,75 грн. пені, 59,60 грн. збитків від інфляції та 1 742,25 грн. тридцяти процентів річних, а всього 35 586,32 грн., а також віднесення на відповідача обов'язку відшкодування ПП "Спека" понесених у зв'язку з поданням позову до суду витрат.

При цьому представник позивача повідомив, що 22.05.2013р. відповідачем в рахунок часткового погашення суми заборгованості на рахунок ПП "Спека" було перераховано кошти в розмірі 8 800 грн., що виступає підставою для припинення провадження в цій частині у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В обгрунтування пред'явленого позову представник посилається на укладення між сторонами договору поставки, відпуск позивачем згідно умов угоди відповідачу дизельного палива, його отримання підприємством "Селді-Трек", проведення часткової оплати відпущеного пального та існування на даний час заборгованості по його оплаті в розмірі 5 620 грн., нарахування у зв'язку з цим відсотків за користування товарним кредитом, пені, інфляційних, процентів річних.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача щодо збільшення пред'явлених позовних вимог, господарський суд вважає, що відповідна заява сторони є підставною та підлягає до задоволення, у зв'язку з чим спір вирішується виходячи із нової ціни позову, котра становить 44 386,32 грн.

При цьому судом було враховано, що передбачені ст. 22 ГПК України права позивача збільшити розмір позовних вимог можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом, збільшенням розміру позовних вимог є збільшення кількісних показників за тією ж вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Присутній в судовому засіданні директор ПП "Селді-Трек" (пояснення від 19.04.2013р. а.с. 33) засвідчив, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки №025 від 06.07.2012р. ПП "Селді-Трек" отримувало від ПП "Спека" дизельне паливо. За надане пальне відповідач не мав змоги розрахуватись своєчасно та в повному об'ємі у зв'язку із проведенням ремонтів автомобілів та припиненням перевезень, що було викликане несприятливими погодними умовами. Посилаючись на відновлення роботи підприємства, представник відповідача засвідчує на можливостях останнього здійснити всі належні розрахунки з позивачем, а також врахувати викладені обставини при стягненні сум пені та відсотків за користування товарним кредитом.

Крім цього директором підприємства було надано для долучення до матеріалів справи платіжні доручення від 22.05.2013р. №№1, 2 в підтвердження проведення з позивачем розрахунків на суму 8 800 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2012 року між приватним підприємством "Спека" та приватним підприємством "Селді-Трек" було укладено договір поставки №025 (а.с. 13-14) згідно з умовами котрого ПП "Спека" було взято на себе зобов'язання щодо поставки (передачі у власність) відповідачу товарів (нафтопродуктів) у визначених між сторонами асортименті та кількості, а підприємством "Селді-Трек", в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття товарів та здійснення їх оплати у визначеному угодою порядку.

Пунктом 4.3 договору поставки від 06.07.2012р. №025 сторонами було визначено, що поставка кожної партії товару здійснюється на підставі накладної, згідно замовлення покупця.

На виконання умов договору позивачем згідно накладних на відвантаження палива №000352 від 31.07.2012р. на суму 23 220 грн., №000434 від 31.08.2012р. на суму 23 130 грн., №000435 від 31.08.2012р. на суму 210 грн., №000514 від 28.09.2012р. на суму 11 271,60 грн., №000606 від 31.10.2012р. на суму 16 150 грн. було відпущено ПП "Селді-Трек" нафтопродуктів загальною вартістю 73 981,60 грн.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом встановлено, що зазначені вище накладні на відпуск підприємством "Спека" відповідачу нафтопродуктів та їх отримання ПП "Селді-Трек" підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих суб'єктів, містять всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на підставі останніх, згідно умов підписаного договору поставки №025 від 06.07.2012р. в липні-жовтні місяцях 2012 року господарських операцій.

Пунктом 5.1 договору від 06.07.2012р. №025 сторонами було передбачено, що покупець має право здійснити повну або часткову оплату отриманого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом трьох календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних.

Проте, ПП "Селді-Трек" взяті на себе згідно договору №025 від 06.07.2012р. зобов'язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті відпущених нафтопродуктів не виконало, їх вартість в повному об'ємі не оплатило у зв'язку з чим на момент звернення до суду з відповідним позовом та на час порушення судом провадження у справі заборгувало підприємству "Спека" 14 420 грн.

Судом встановлено, що відповідні розрахунки (на суму платежів 59 561,60 грн.) відповідачем здійснювались нерегулярно, з порушенням встановлених угодою термінів, у зв'язку з чим покупцем у певні періоди допускалось прострочення платежів на той чи інший час. Сума боргу 14 420 грн. включала в себе загальну вартість відпущеного пального 73 981,60 грн., за мінусом попередньої оплати 4 950 грн. здійсненої 25.07.2012р., та за мінусом часткових оплат 54 611,60 грн., здійснених у період з 10 серпня по 08 листопада 2012 року (докази оплати - банківські виписки про рух коштів та картка рахунку 361 - а.с. 32, 25, 38-50).

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючого боргу 14 420 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що в даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки №025 від 06.07.2012р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу нафтопродуктів, їх отримання ПП "Селді-Трек" та непроведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність (на момент звернення до суду з відповідним позовом) пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 14 420 грн. Сума боргу повністю підтверджувалась наявними в матеріалах справи документами, визнавалась відповідачем.

Поруч з цим враховуючи те, що під час провадження у судовій справі відповідачем було частково сплачено існуючу заборгованість (в розмірі 8 800 грн., в тому числі згідно платіжного доручення №1 від 22.05.2013р. на суму 6 900 грн. та №2 від 22.05.2013р. на суму 1 900 грн. - а.с. 51-52) суд вважає за необхідне провадження у справі в цій частині вимог припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору та задовольнити позовні вимоги підприємства "Спека" в частині стягнення залишку боргу в розмірі 5 620 грн.

Пунктами 5.2.-5.4 договору №025 від 06.07.2012р. сторонами було передбачено, що у випадку неоплати покупцем відвантаженої партії товару у строки, зазначені в п.5.1. договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 1% за кожен день використання товарного кредиту. Покупець зобов'язаний оплатити суми товарного кредиту і відсотків за його використання, в терміни вказані в п. 5.3 даного договору.

Покупець зобов'язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його використання на 31-й день від дати відвантаження, вказаної в накладній. Покупець має право на дострокове погашення товарного кредиту і відсотків за його використання. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості.

Якщо після закінчення 30 календарних днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених договором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах, передбачених в п.8.1. даного договору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Товарний кредит - це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент (підпункт 1.11.2 пункту 1.11 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (№283/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами і доповненнями, який діяв на момент укладення між сторонами договору поставки №025 від 06.07.2012р. та отримання товару відповідачем).

Відповідно до п. 1.10 ст. 1 цього Закону проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. При цьому проценти, який сплачує покупець продавцеві (постачальникові), - це плата за наданий товарний кредит, а не спосіб забезпечення зобов'язання, які покупець має сплатити у разі невиконання грошового зобов'язання у визначений договором строк.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ч.5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В даному випадку, беручи до уваги те, що відповідач своєчасно не оплачував передані у його власність нафтопродукти, допускав у зв'язку з цим прострочення платежів понад терміни, встановлені у п. 5.1 договору поставки від 06.07.2012р., суд вважає, що товарно-матеріальні цінності, відпущені згідно накладних №000514 від 28.09.2012р. та №000606 від 31.10.2012р., були передані відповідачу на умовах товарного кредиту із сплатою відсотків за користування товарним кредитом, а тому вимога позивача про стягнення з ПП "Селді-Трек" уточненої (збільшеної) згідно клопотання від 18.04.2013р. №37 суми 27 423,72 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування товарним кредитом є обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення (розгорнуті розрахунки нарахування відсотків - а.с. 9, 24).

Зазначена позиція суду узгоджується із матеріалами численної судової практики, зокрема, постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2011р. у справі №5004/1810/11, від 03.12.2012р. у справі №5004/1248/12, від 11.12.2012р. у справі №5019/1263/12, постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2011р. у справі №12/23 та ін.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку пунктом 8.1 договору №025 від 06.07.2012р. сторонами було визначено, що у випадку невиконання умов даної угоди винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5% за кожен день прострочення від неоплаченої суми.

Отже, сторони у п. 8.1 договору №025 визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання покупцем умов договору щодо строків оплати вартості товару. Зазначений договір недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 8.1 не визнавався. Відповідач зобов'язання щодо оплати товару в повному обсязі не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов'язанням.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми основної заборгованості 14 420 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з ПП "Селді-Трек" пені в розмірі 740,75 грн., нарахованої з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умов п. 8.1 договору №025 від 06.07.2012р. за період прострочки платежів з 01.12.2012р. по 04.04.2013р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 740,75 грн., перевіривши методику та періоди нарахування позивачем цієї суми, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що положеннями п. 8.2 договору поставки №025 від 06.07.2012р. сторонами був визначений обов'язок покупця, у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання, сплатити постачальнику суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та з врахуванням положень п. 8.2 угоди від 06.07.2012р. було нараховано відповідачу 1 742,25 грн. тридцяти процентів річних за період прострочки платежів з 09.11.2012р. по 04.04.2013р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми тридцяти процентів річних, господарський суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, а відтак підлягають до задоволення в повному об'ємі.

Крім цього відповідачу у відповідності до ст. 625 ЦК України було нараховано 59,60 грн. суми збитків, завданих інфляційними процесами (за період прострочки платежів з 01.12.2012р. по 31.01.2013р.)

Розглянувши позовні вимоги в цій частині, перевіривши методику нарахування збитків, суд вважає, що останні підставні на суму 57,68 грн. При цьому судом було здійснено перерахування суми збитків та встановлено завищення позивачем їх розміру при підготовці та поданні відповідного позову до суду.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, а часткове погашення суми основної заборгованості було здійснено боржником лише після звернення кредитора до суду з позовом та після порушення судом провадження у справі, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок ПП "Селді-Трек" (пропорційно розміру підставних позовних вимог).

Поруч з цим, у відповідності до п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За наслідками розгляду в судовому засіданні даної справи суд прийшов до висновку про можливість зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача на 90 відсотків, та стягнення з приватного підприємства "Селді-Трек" пені в розмірі 10 відсотків від загальної нарахованої суми, а саме 74,08 грн., а також відстрочення виконання рішення суду на один місяць до 23 червня 2013 року.

Приймаючи зазначене рішення в цій частині судом було взято до уваги повне визнання відповідачем існуючої перед позивачем заборгованості, зобов'язання сплатити її найближчим часом, вжиття заходів до зменшення суми боргу, важке фінансове становище підприємства "Селді-Трек".

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 509, 525-527, 536, 546, 599, 625-629, 692, 694, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Селді-Трек" (юридична адреса: м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, 20/29, фактична адреса: м. Луцьк, вул. Ковельська, 97/1, код ЄДРПОУ 33559605) на користь приватного підприємства "Спека" (м. Луцьк, вул. Вахтангова, 16, код ЄДРПОУ 20134464) 5 620 грн. заборгованості, 27 423,72 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 74,08 грн. пені, 57,68 грн. збитків від інфляції, 1 742,25 грн. тридцяти процентів річних, а всього 34 917,73 грн., 1 720,43 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Виконання пункту 2 резолютивної частини рішення суду відстрочити до 23 червня 2013 року.

4. Провадження у справі в частині стягнення 8 800 грн. заборгованості припинити.

5. В частині стягнення 666,67 грн. пені та 1,92 грн. збитків від інфляції в позові відмовити.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

23.05.2013р.