Рішення

від 22.05.2013 по справі 922/1509/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р.Справа № 922/1509/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" ( м. Дніпродзержинськ) до Приватного підприємства "Бастєт" (м. Харків) про стягнення 476 333,35 грн. за участю представників сторін:

позивача - Грудського І.М., довіреність б/н від 01.02.2013 р.;

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Бастєт" 476333,35 грн. заборгованості та судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору про надання послуг з організації перевезень вантажів у залізничному рухомому складі № 230712 від 05.09.2012 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23 квітня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2013 року було відкладено розгляд справи на 15 травня 2013 року.

15 травня 2013 року позивач надав уточнення до позовної заяви, в яких просив суд стягнути з відповідача 465546,18 грн. заборгованості, 8992,96 грн. пені, 1794,21 грн. 3% річних та судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 травня 2013 року було відкладено розгляд справи на 22 травня 2013 року.

22 травня 2013 року представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 465546,12 грн. заборгованості, 17208,04 грн. пені, 3433,24 грн. 3% річних та судового збору.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про збільшення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.

22 травня 2013 року позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що особою, яка підписала акт приймання - передачі документів від 15.02.2013 р. з боку Приватного підприємства "Бастєт" є Попов Денис Віталійович, який працює заступником директора підприємства ПП "Бастєт".

22 травня 2013 року представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом встановлено, що до господарського суду Харківської області з адреси відповідача повернулась ухвала про відкладення розгляду справи від 23.04.2013 р. з відміткою:"скінчився термін зберігання".

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 07 вересня 2007 року юридична адреса відповідача -61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 18, кімн. 29, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

05 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" (позивач) та Приватним підприємством "Бастєт" (відповідач) був укладений договір № 230712, у відповідності до умов якого позивач приймає на себе зобов"язання за плату та за рахунок відповідача надавати послуги з організації перевезення вантажів у власних (орендованих) вагонах позивача, а також у вагонах інвентарного парку УЗ, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити надані послуги у відповідності з розділом 3 цього договору, в тому числі винагороду. Пунктом 3.2. договору сторони домовились про те, що плата за користування рухомим складом виконавця, договірні і додаткові збори сплачуються замовником протягом 5-ти робочих днів з моменту надання замовнику Акту приймання-передачі наданих послуг. Пунктом 3.5 договору передбачений порядок розрахунку, який здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку, актів приймання - передачі наданих послуг. Пунктом 4.1 договору передбачено, що документом, що засвідчує факт надання послуг є акт приймання - передачі наданих послуг. Пунктом 9.1 договору передбачений строк дії договору, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року.

Сторони до договору уклали додаткові угоди № 1 від 05.09.2012 р. та № 2 від 01.10.2012 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було надано відповідачу послуги на суму 469142,26 грн., що підтверджується актами здачі - приймання робіт № 349 від 30.09.2012 р., № 375 від 31.10.2012 р., № 435 від 30.11.2012 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Крім того, позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 186403,92 грн. та позивач передав відповідачу акти здачі - приймання робіт на вказану суму № 391 від 31.10.2012 р., 463 від 31.12.2012 р., № 477 від 31.12.2012 р.. Факт передачі вказаних актів, а також рахунків на оплату на суму 186403,92 грн. підтверджується актом приймання - передачі документів від 15 лютого 2013 року.

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що особою, яка прийняла від позивача та підписала акт приймання - передачі документів від 15.02.2013 р. з боку Приватного підприємства "Бастєт" є Попов Денис Віталійович, який працює заступником директора підприємства ПП "Бастєт".

Ніяких заперечень стосовно підписання вказаного акту від відповідача не надійшло.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що позивач не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, направляє на адресу відповідача акт приймання - передачі наданих послуг і відповідний рахунок. Замовник протягом 3 робочих днів має право розглянути й затвердити або висловити свої заперечення по акту. У випадку, якщо замовник не підписує акт і не пред"являє письмових заперечень по його змісту протягом зазначеного строку, акт вважається погодженим і підписаним з боку відповідача.

Таким чином, відповідач вказані акти здачі - приймання робіт та рахунки отримав, про що свідчать належні докази, проте, як було встановлено умовами договору, протягом 3 робочих днів не затвердив та не висловив свої заперечення стосовно наданих актів, у зв"язку з чим відповідно до п. 4.2 договору, вказані акти здачі - приймання робіт на вказану суму № 391 від 31.10.2012 р., 463 від 31.12.2012 р., № 477 від 31.12.2012 р. вважаються погодженими і підписаними з боку відповідача.

Як було вище зазначено, сторони узгодили строк оплати послуг - шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку, актів приймання - передачі наданих послуг.

Позивачем було також направлено на адресу відповідача рахунки на оплату № № 424 від 16.11.2012 р., 428 від 21.11.2012 р., 459 від 05.12.2012 р., 499 від 26.12.2012 р., 502 від 27.12.2012 р., що підтверджується поштовим описом вкладення з відміткою про відправку та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання з боку відповідача за довіреністю Поповим.

Таким чином, відповідач послуги отримав на загальну суму 655546,18 грн., проте розрахувався за них частково на суму 190000 грн., що підтверджується витягами банку, належним чином засвідченні копії яких додані до матеріалів справи (арк. справи 31-35).

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 465 546,18 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Судом з*ясовано, що позивач 15 лютого 2013 року вручив відповідачу актом приймання - передачі документів акти здачі - приймання виконаних робіт № 391 від 31.10.2012 р., 463 від 31.12.2012 р., № 477 від 31.12.2012 р., проте з того часу і по сьогоднішній день до позивача не надходили підписані акти здачі - приймання робіт, мотивованої відмови від підписання даних актів відповідач також не пред'являв, та не надавав жодних зауважень чи претензій відносно наданих послуг, а також не сплатив борг за надані послуги.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В даному випадку вказані акти здачі - приймання робіт є актами ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто є такими, що породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані, а також являються доказами на підтвердження певних обставин, в даному випадку, надання послуг позивачем і прийняття їх відповідачем, що може бути враховано в сукупності з іншими доказами по справі з наданням йому відповідної оцінки.

Таким чином, вищевказані акти за своєю правовою природою є внутрішньою документацією і підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову, та є доказом у справі.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не виконано зобов"язання щодо прийняття послуг на загальну суму 186403,92 грн. (прийняття послуг, або мотивована відмова під підписання актів та інш.), стосовно інших послуг на суму 469142,26 грн., то факт їх виконання та прийняття з боку відповідача підтверджено належними доказами, а саме підписаними актами здачі - приймання робіт , тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу за організацію перевезення вантажів у розмірі 465546,18 грн. є правомірною та обґрунтованою, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Зважаючи на вищевикладене, позовна вимога позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 3433,24 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідає діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В розумінні частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору передбачена відповідальність сторін, а саме у разі несвоєчасного перерахування відповідачем плати за послуги та інших платежів позивачу відповідно до закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 17208,04 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Бастєт" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 18, кімн. 29, код 33898807, п/р № 26007060736790 у філії ПАТ "Приватбанк" в м.Харкові, МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" (51938, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Матросова, 19, код 33442626, п/р № 26004010186542 в Дніпродзежинському відділені ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 465 546,12 грн. заборгованості, 17 208,04 грн. пені, 3433,24 грн. 3% річних та 9723,75 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.05.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.