Рішення

від 21.05.2013 по справі 905/2223/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.2013р. Справа № 905/2223/13

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Бокової Ю.В., при секретері судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кландайк ЛТД», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 25340,25 грн., пені в сумі 1885,82 грн., інфляційних в сумі 153,12 грн., 3 % річних в сумі 377,16 грн.

за участю представників :

від позивача: Андріянова Н.В. - за довір. від 01.04.2013 р. № б/н

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандартойл», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кландайк ЛТД», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 38240,25 грн., пені в сумі 1885,82 грн., інфляційних в сумі 153,12 грн., 3 % річних в сумі 377,16 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір поставки № б/н від 01.11.2012 р., видаткову накладну № СО-0000103 від 05.11.2012 р., рахунок-фактуру № СО-0000334 від 05.11.2012 р., товарно-транспортну накладну № СО-0000103 від 05.11.2012 р., правовстановлюючі документи тощо.

18.05.2012 р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості в розмірі 25340,25 грн., пеню в сумі 1885,82 грн., інфляційні в сумі 153,12 грн., 3 % річних в сумі 377,16 грн. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає зменшені позовні вимоги.

Остаточно позивач визначив свої позовні вимоги в наступному розмірі: заборгованість в сумі 25340,25 грн., пеня в сумі 1885,82 грн., інфляційні в сумі 153,12 грн., 3 % річних в сумі 377,16 грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 18.05.2013 р., оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог. Суд приймає таке зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав наполягав на їх задоволенні.

Відповідач жодного разу у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином відповідними ухвалами суду, які направлялися за його місцезнаходженням.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

01.11.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандартойл»,

м. Донецьк (постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кландайк ЛТД», м. Донецьк (покупець) було укладено договір поставки № б/н, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати товар в узгоджені строки, а покупець (відповідач по справі) зобов'язався прийняти й оплатити цей товар.

Строк дії Договору встановлено з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2012 р.

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умови та строки поставки товару визначені у розділі 2 Договору.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами у розділі 3 Договору.

Згідно п. 3.1 Договору Покупець зобов'язується оплатити повну вартість товару, у строки та на умовах, визначених у відповідному Додатку до Договору. Згідно Додатку

№ 1 до Договору, відповідач повинен сплатити вартість товару протягом 10 банківських днів з моменту поставки за договором.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості партії товару за поставкою від 05.11.2012 р., позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 38240,25 грн., пеню в сумі 1885,82 грн., інфляційні в сумі 153,12 грн., 3 % річних в сумі 377,16 грн..

Факт поставки товару в спірний період позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема видатковою накладною № СО-0000103 від 05.11.2012 р., товарно-транспортною накладною № СО-0000103 від 05.11.2012 р. Одночасно з поставкою товару позивачем були виставлені Відповідачу рахунки-фактури для оплати вартості отриманого товару. З наданої позивачем та долученої до матеріалів справи податкової накладної від 05.11.2012 р. № 6 вбачається, що спірна поставка відбулась саме на виконання договору поставки від 01.11.2012 р. № б/н.

Відповідно до пояснень позивача, наданих 18.05.2013 р. до господарського суду Донецької області, між сторонами не існує та ніколи не існувало інших договорів, окрім спірного.

В ході розгляду спору судом з'ясовано, що відповідач після подачі позову до суду сплатив суму основного боргу в сумі 12900,00 грн. на користь позивача, що підтверджується матеріалами справи, а саме банківськими виписками долученими позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, предмет спору в частині вимог про стягнення боргу в сумі 12900,00 грн. відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 25340,25 грн. в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеного, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 20.11.2012 р. по 19.03.2013 р. в сумі 377,16 грн. та інфляційні за період з 20.11.2012 р. по 19.03.2013 р. в сумі 153,12 грн.

Розрахунок 3% річних перевірено судом. Вказана сума нарахована позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства, проте арифметично невірно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 376,80 грн. за період з 20.11.2012 р. по 19.03.2013 р.

Розрахунок інфляційних перевірено судом. Вказана сума нарахована позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства, проте арифметично невірно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 114,72 грн. за період з 20.11.2012 р. по 19.03.2013 р.

Відповідно до ст. ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1

ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.1 Договору у випадку порушення Покупцем строку оплати товару, Покупець несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент сплати пені, від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1885,82 грн. за період з 20.11.2012 р. по 19.03.2013 р.

Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, умов Договору, проте арифметично невірно.

Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 1885,82 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 1884,02 грн. за період з 20.11.2012 р. по

19.03.2013 р.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 526, 527, 530, 549, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кландайк ЛТД», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 25340,25 грн., пені в сумі 1885,82 грн., інфляційних в сумі 153,12 грн., 3 % річних в сумі 377,16 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кландайк ЛТД» (83117,

м. Донецьк, вул. Текстильщиків, 17, ЄДРПОУ 38144842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» (83001, м. Донецьк, пр. 25-річчя РККА, 1-в, офіс № 403, ЄДРПОУ 36695538) заборгованість в сумі 25340,25 грн., 3 % річних в сумі 376,80 грн., пеню в сумі 1884,02 грн., інфляційні в сумі 114,72 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кландайк ЛТД» (83117,

м. Донецьк, вул. Текстильщиків, 17, ЄДРПОУ 38144842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» (83001, м. Донецьк, пр. 25-річчя РККА, 1-в, офіс № 403, ЄДРПОУ 36695538) судовий збір в сумі 1717,99 грн.

В залишковій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 27.05.2013 р.

Суддя Ю.В. Бокова