Рішення

від 20.05.2013 по справі 910/6632/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6632/13 20.05.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека-С»

До Комунального підприємства «КИЇВПАСТРАНС» Служба утримання об'єктів соціального призначення

Про стягнення 7 994,02 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Ганжа А.М. - за дов. №б/н від 16.04.2013р.

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Безпека-С» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства «КИЇВПАСТРАНС» Служби утримання об'єктів соціального призначення про стягнення з останнього заборгованості за договором про охорону об'єкту № 217/1 від 01.06.2010 у розмірі 7 994,02 грн., з яких 7 330,66 грн. - основного боргу, 663,36 грн. - штрафних санкцій

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності повернення позики згідно умов Договору про охорону об'єкту №217/1від 01.06.2010р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2013 порушено провадження у справі №910/6632/13 та призначено розгляд справи на 22.04.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2013 розгляд справи відкладався на 20.05.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 20.05.2013 з'явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судові засідання 22.04.2013 та 20.05.2013 не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 08.04.2013 про порушення провадження у справі №910/6632/13 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/6632/13.

У судовому засіданні 20.05.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЗПЕКА-С» (далі - Охорона) та Комунальним підприємством «Київпастранс» Службою утримання об'єктів соціального призначення (далі - Замовник) було укладено договір про охорону об'єкту №217/1 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1, розділу 1) Замовник передає. а Охорона приймає на себе обов'язки щодо охорони об'єкту (об'єктів), які зазначені у дислокації (додаток 1 до Договору).

Оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та фактичного часу охорони здійснюється щомісячно, шляхом перерахування Замовником коштів на поточний рахунок Охорони до 25 числа поточного місяця (п . 2 розділу 2 Договору).

Пунктом З розділу 2 Договору сторони погодили, що акт виконаних робіт підписується Сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії Договору.

На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачу послуги у вересні 2012 року на загальну суму 13 147,33 грн.

Факт виконання позивачем умов Договору підтверджується підписаними повноважними представниками сторін актом здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000335 від 30.09.2012р. на загальну суму 13 147,33 грн. (копія містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором у розмірі 7 330,66 грн., що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом звірки розрахунків за 2012 рік від 13.12.2012 (копія якого міститься в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору Відповідачу 12.02.2012 була направлена претензія №16 з вимогою погасити заборгованість. Однак, Відповідач залишив зазначену претензію без належної відповіді та реагування.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем підтверджений.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань за Договором просить суд стягнути з відповідача 663,36 грн. - штрафних санкцій.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Відповідно до ст. 623 Цивільного Кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 224 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру штрафних санкцій, який підлягає стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначена сума є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 648,94 грн., за уточненим розрахунком суду за вказаний позивачем період.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» Службою утримання об'єктів соціального призначення (04075, м. Київ, вул. Юнкерова, буд. 9/13, п/р №26001210131290 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЗПЕКА-С» (04201, м. Київ, вул. Петра Панча, буд. 4, офіс 15. п/р 260074127025 в Оболонському районному відділенні КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 31611888) заборгованості за договором про договором про охорону об'єкту №217/1від 01.06.2010р. у розмірі 7 979,60 грн., з яких 7 330,66 грн. - основного боргу, 648,94 грн. - штрафних санкцій.

3. Стягнути з Комунального підприємства «КИЇВПАСТРАНС» Служба по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33, п/р 2600900013220 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, код ЄДРПОУ 26188099), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЗПЕКА-С» (04201, м. Київ, вул. Петра Панча, буд. 4, офіс 15. п/р 260074127025 в Оболонському районному відділенні КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 31611888) 1 703,30 грн. - судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складення повного рішення 24.05.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна