Рішення

від 20.05.2013 по справі 910/5780/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5780/13 20.05.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МІСЬКЕ БУДІВНИЦТВО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ексклюзивбуд» простягнення заборгованості, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився, від відповідача:не з'явився, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЬКЕ БУДІВНИЦТВО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ексклюзивбуд» про розірвання договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору підряду № 0211/1 від 02.11.2009 відповідач не виконав у повному обсязі та у встановлені строки свої зобов'язання з виконання робіт, за які позивач здійснив оплату відповідачу в сумі 8.150.650,00 грн., а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 188 ГК України, просить розірвати Договір підряду № 0211/1 від 02.11.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2013 порушено провадження у справі № 910/5780/13 та призначено до розгляду на 09.04.2013.

У судовому засіданні 09.04.2013 представник позивача подав заяву про зміну предмету позову вих. № 207 від 04.04.2013, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 623.515,78 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Заява позивача про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В судове засідання 20.05.2013 представник позивача не з'явився, однак через канцелярію суду 20.05.2013 від позивача надійшли документи на вимогу ухвали суду.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13), за якою було надіслано ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 13.05.2013, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією списку рекомендованих поштових відправлень від 15.05.2013, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.05.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами спрви, 02.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСЬКЕ БУДІВНИЦТВО» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ексклюзивбуд» (далі - підрядник, відповідач) було укладено договір підряду № 0211/11 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач доручив відповідачу, а відповідач зобов'язався в строк та на умовах, встановлених Договором, виконати роботи з підготовки технічної документації, виготовлення та здійснення установлення керамогранитної плитки, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити роботи у відповідності з умовами Договору.

Відповідно до п.1.4. Договору відповідач після повного виконання всіх робіт, передбачених даним Договором, зобов'язаний здати роботи в стані, придатному до експлуатації, та погодженими з органами контролю за здійсненням робіт у будівництві.

Умовами п.2.1. Договору встановлено, що загальна сума даного Договору розрахована на підставі проекту та склала 8.358.000,00 грн. з ПДВ.

Розділом 3 Договору встановлено, що початок робіт має бути 02.11.2009, а закінчення - 04.07.2010. Строки виконання робіт можуть бути змінені сторонами шляхом підписання відповідної Додаткової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було укладено додаткові угоди до договору, якими сторони погоджували строки виконання додаткових робіт та їх обсяги. Так, зокрема Додатковою угодою № 4 від 27.08.2010 до Договору сторони передбачили обов'язок відповідача виконати додаткові будівельно-монтажні роботи у строк до 10.10.2010. При цьому, загальна вартість робіт за Договором та додатковим угодам склала 8.800.107,00 грн.

Згідно з умовами п.5.1.1. Договору відповідач зобов'язався виконати роботи за даним Договором на умовах та у строки, передбачені цим Договором.

Положеннями пп.4.1. Договору передбачено порядок оплати позивачем вартості робіт відповідача.

Судом установлено, що на виконання своїх зобов'язань щодо оплати робіт позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти всього у розмірі 8.150.650,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом також установлено, що згідно з відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаних та скріплених печатками сторін без зауважень, згідно з відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт, а також згідно з актами взаємозаліку, вартість виконаних відповідачем підрядних робіт склала всього 7.527.134,22 грн.

Крім того, суд враховує, що між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 30.09.2012 заборгованість останнього склала 623.515,78 грн.

Умовами пп. пп. 5.4.6., 5.4.7. Договору передбачено, що позивач має право відмовитись від даного Договору, якщо відповідач виконує роботи настільки повільно, що закінчити їх у строк, встановлений Договором, є неможливим; вимагати розірвання даного Договору в разі суттєвого порушення відповідачем його умов.

Судом установлено, що 10.11.2012 позивачем було скеровано на адресу відповідача (яка є офіційною адресою згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) у відповідності до умов пп. пп. 5.4.6., 5.4.7. Договору повідомлення від 09.11.2012 вих. №910 про розірвання Договору № 0211/1 від 02.11.2009 з підстав виконання робіт відповідачем не в повному обсязі та з порушенням строків їх виконання, з доданою Угодою про розірвання спірного Договору. В підтвердження того, що такий лист було скеровано на адресу відповідача в матеріалах справи наявний опис вкладення у цінний лист від 10.11.2012 та фіскальний чек поштової установи від 10.11.2012 № 9504. Доказів зворотнього відповідачем суду не надано.

Позивач, звернувшись з даним позовом до суду, послався на те, що спірний Договір є розірваним з ініціативи позивача в порядку пп. пп. 5.4.6., 5.4.7. Договору, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти в сумі 623.515,78 грн. у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки підстава, на якій вони були здобуті відповідачем, відпала.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Сторони досягли згоди за усіма суттєвими умовами договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийому виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з частиною другою статті 849 ЦК України визначено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено вище судом, у підпункті 5.4.7. Договору сторони погодили наявність права у позивача в односторонньому порядку розірвати Договір. Позивач, скориставшись своїм правом, 10.11.2012 надіслав відповідачу повідомлення про розірвання Договору, обґрунтовуючи тим, що станом на 09.11.2012 відповідачем не виконано у повному обсязі роботи та порушено строки їх виконання, передбачені умовами Договору та Додатковою угодою № 4 до Договору.

При цьому, заперечень щодо обставин, викладених у вказаному повідомленні, від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що нормами чинного законодавства передбачено можливість сторін договору погоджувати умови розірвання Договору та те, що згідно пп.5.4.7. Договору сторони передбачили право позивача на односторонню відмову від Договору, суд вважає, що Договір №0211/1 від 02.11.2009 є розірваним позивачем в односторонньому порядку.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 623.515,78 грн. безпідставно отриманих грошових коштів суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач у позовній заяві, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідачу суму грошових коштів у розмірі 8.150.650,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

Натомість, згідно актів виконаних будівельних робіт та актів взаємозаліку, копії яких знаходяться в матеріалах справи, вартість виконаних відповідачем будівельних робіт за спірним Договором склала загалом 7.527.134,22 грн.

Відтак, різниця між сплаченою позивачем сумою та вартістю виконаних робіт складає 623.515,78 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом установлено, що перерахування коштів, повернення яких вимагає позивач, відбулося в межах та на підставі укладеного між сторонами Договору підряду, який в односторонньому порядку (у відповідності до пп.5.4.7. Договору) був розірваний.

Судом також враховано, що у відповідності до вимог статті 1212 ЦК України повернення виконаного раніше однією із сторін у зобов'язанні (передача майна, сплата коштів тощо) може мати місце тоді, коли підстава, за якою таке виконання було проведено, згодом відпала, зокрема, розірвання договору. Такої ж позиції дотримується Виший господарський суд України у постанові від 16.05.2012 у справі № 32/88.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування норм статті 1212 ЦК України та стягнення з відповідача безпідставно отриманих ним коштів в розмірі 623.515,78 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ексклюзивбуд» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 33832421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЬКЕ БУДІВНИЦТВО» (83122, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 240, код ЄДРПОУ 23979469) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 623.515 (шістсот двадцять три тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 78 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 12.470 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 32 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.05.2013.

Суддя Ониськів О.М.