Рішення

від 21.05.2013 по справі 914/1175/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.13 Справа № 914/1175/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю « 50x50», м. Миколаїв

до відповідача: Дочірнього підприємства «Цемекс-Бетон», м. Львів

про стягнення 9 836, 96 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Н.Кривка

Представники:

Від позивача: Борачок В. М.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано товариством з обмеженою відповідальністю « 50x50», м. Миколаїв до дочірнього підприємства «Цемекс-Бетон», м. Львів про стягнення 9 836,96 грн.

Ухвалою суду від 26.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 09.04.2013р.

Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 09.04.2013р. та 23.04.2013р. з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання з»явився, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 21.05.2013р. вх.№17760/13, згідно якої просить стягнути з відповідача 7000 грн. - основного боргу, 465,48 грн. - 3% річних та 517,81 грн. - пені. Позовні вимоги підтримав відповідно до поданої заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвал суду від 26.03.2013р., 09.04.2013р. та від 23.04.2013р. не виконав, відзиву на позов не подав, тому суд вважає за доцільне розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення повноважного представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Між ТзОВ « 50x50» (позивач, за договором - продавець) та ДП «Цемекс - Бетон» (відповідач, за договором - покупець) було укладено договір купівлі - продажу № П-10 від 01.02.2011р. за умовами якого, а саме п.1.1., продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити цемент та інші будівельні матеріали та послуги у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов договору та додатково погоджених специфікацій.

На виконання умов зазначеного договору продавець (позивач по справі) відвантажив та доставив цемент марки портланд ПЦ II/А -Ш-400 Н, портланд ПЦ I - 500 Н. Доставка проводилась по цінах обумовлених сторонами в специфікації №2 від 03.06.2011р. Всього відвантажено 50 тон цементу на загальну суму 42 252 грн., що підтверджується видатковими накладними № 0810/115 від 08.10.2011р. та №0710/112 від 07.10.2011р. (в матеріалах справи).

Згідно п. 4.2. договору, оплата покупцем за товар проводиться коштами на умовах 100% попередньої оплати на поточний рахунок продавця. До окремих поставок за умови попереднього погодження з продавцем можливе відтермінування оплати товару до 15-ти календарних днів з моменту відвантаження.

Як зазначено позивачем і доказів зворотнього суду не надано, за домовленістю сторін термін оплати за кожну партію поставленої продукції встановлено протягом 15 днів з моменту відвантаження.

У відповідності до п. 7.1. договору, позивач вживав заходи врегулювання спору в досудовому порядку, шляхом направлення на адресу відповідача претензії від 14.09.2012р. з вимогою в семиденний термін оплатити заборгованість, проте відповідачем відповіді на заявлену претензію не надано.

Всупереч умовам договору, відповідач відмовився від взятих на себе зобов'язань, провівши часткову оплату за поставлену продукцію. Згідно поданого позивачем розрахунку, сума заборгованості станом на 25.01.2013р. становить 7000 грн. Станом на день подання позову борг відповідачем не погашено.

Крім того, дана сума боргу підтверджується поданою позивачем довідкою про стан заборгованостівідповідача від 23.04.2013р. вих. №11.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 договору, у випадку порушення покупцем термінів оплати, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день протермінування.

Відповідно до поданого розрахунку позивачем правомірно нараховано відповідачеві пеню в розмірі - 517, 81 грн. та 3% річних в розмірі - 465,48 грн.

Відтак, заборгованість відповідача, згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог становить 7000 грн. - основного боргу, 3% річних - в розмірі 465, 48 грн., та 517, 81 грн. - пені та підлягає стягненню. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Судові витрати покласти на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.179, 193, 216 ГК України, ст.ст. 526, 625, 638, 639 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Цемекс - Бетон» м. Львів, вул. Левандівська, 3 (код ЄДРПОУ 36078490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 50x50», м. Миколаїв, Львівська область, вул. Болоня, 25 (р/р 26008298003100 в АТ Укрсиббанк м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32991624) - 7000 грн. - основного боргу, 3% річних в розмірі - 465, 48 грн., 517, 81 грн. - пені, 1720, 50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 24.05.2013 р.