Рішення

від 21.05.2013 по справі 906/537/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "21" травня 2013 р. Справа № 906/537/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Самойленко О.В., довіреність від 14.01.2013р. №14/01-01;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортранскомпані" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" (смт. Лугини)

про стягнення 66029,50грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 66029,50грн. попередньої оплати за недопоставлену продукцію. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що на підставі усних домовленостей він здійснив попередню оплату за щебеневу продукцію, яку відповідач поставив лише частково, внаслідок чого позивач просить повернути зайво сплачену попередню оплату.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, надав письмове пояснення від 21.05.2013р., в якому зазначив, що між сторонами відсутні інші господарські відносини, крім тих, які склались в липні-серпні 2011р. на підставі усної домовленості щодо поставки щебеневої продукції (а.с.57).

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка відповідача у повідомленнях про вручення поштових відправлень, а.с.45,55).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості щодо поставки товару ТОВ "Дортранскомпані" (позивач) здійснило ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр" (відповідач) попередню оплату за щебеневу продукцію на загальну суму 1359561,20грн.

Факт здійснення попередньої оплати підтверджується банківськими виписками за період з 12.07.2011р. по 19.08.2011р. (а.с.8-15), з яких вбачається, що позивач перерахував відповідачу 1359561,20грн., зазначивши в графі "призначення платежу" оплата за гранпродукцію.

ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр" в свою чергу здійснило поставку продукції на суму 943531,70грн., що підтверджується видатковими накладними №45 від 13.07.2011р., №46 від 14.07.2011р., №47 від 16.07.2011р., №49 від 18.07.2011р., №51 від 20.07.2011р., №52 від 21.07.2011р., №53, 54 від 22.07.2011р., №55 від 25.07.2011р., №59 від 26.07.2011р., №61 від 27.07.2011р., №66 від 29.07.2011р., №67 від 30.07.2011р., №73 від 03.08.2011р., №74 від 04.08.2011р., №94 від 08.08.2011р., №96, 97 від 11.08.2011р., №98 від 12.08.2011р. (а.с.17-35).

Залишок попередньої оплати за недопоставлений відповідачем товар склав 416029,95грн. (1359561,20грн. - 943531,70грн.).

Також згідно банківської виписки від 31.08.2011р. відповідач здійснив часткове повернення суми попередньої оплати у розмірі 350000,00грн., зазначивши в призначенні платежу: повернення передплати за непоставлений товар (а.с.16).

Таким чином, залишок попередньої оплати за непоставлену щебеневу продукцію становить суму 66029,50грн. (1359561,20грн. - 943531,70грн. - 350000,00грн.).

Оскільки відповідач не повернув повну суму попередньої оплати, позивач направив на адресу ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр" вимогу за №44 від 14.03.2013р. (а.с.36-37), в якій фактично відмовився від поставки та просив повернути не пізніше 25 березня 2013 року попередню оплату за непоставлену щебеневу продукцію у розмірі 66029,50грн.

Відповідач відповіді на вищевказану вимогу не надав, суму попередньої оплати не повернув, що в свою чергу стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Приписами статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ст.181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Беручи до уваги, що відповідач виставив позивачу для оплати рахунки, а останній, в свою чергу, оплатив (підтверджується відповідними банківськими виписками), суд дійшов висновку, що між сторонами укладений договір у спрощений спосіб.

На підставі вчиненого правочину між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Частиною 1 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив відповідачу передплату у розмірі 1359561,20грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.8-15).

Таким чином у відповідача, внаслідок оплати позивачем товару, виник кореспондуючий обов'язок поставити його.

Проте, відповідач здійснив часткову поставку товару.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Керуючись наведеним позивач направив вимогу, в якій просив повернути не пізніше 25 березня 2013 року суму попередньої оплати у розмірі 66029,50грн. (а.с.36-37).

Приписами ч.2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Порушення продавцем строку передання покупцеві попередньо оплачених товарів породжує на стороні покупця дві правомочності, одну із яких покупець може використати на свій розсуд: 1) пред'явити вимогу про передання оплаченого товару; 2) вимагати повернення суми попередньої оплати. Реалізація другої із названих правомочностей означає, що він конклюдентними діями відмовився від прийняття виконання. Відмову від прийняття виконання в такий спосіб у цьому випадку слід вважати такою, що ґрунтується на спеціальному положенні ч.2 ст.693 ЦК України і є правомірною.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр" поставило позивачу товар, за який було проведено попередню оплату, а також відсутні докази повернення усієї суми попередньої оплати.

Враховуючи, що відповідач не поставив позивачу товар та не повернув сплачену позивачем суму попередньої оплати, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 66029,50грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості та письмових заперечень проти позову не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 66029,50грн.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" (11301, Житомирська область, смт.Лугини, вул.Карла Маркса, 18, код 32686493)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортранскомпані" (02081, м.Київ, вул. Олени Пчілки, 2-б, код 35838069)

- 66029,50грн. основного бору;

- 1720,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 2 прим.

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повід.)