Постанова

від 17.05.2013 по справі 826/4252/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2013 року 10:56 № 826/4252/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Пономаренко В.І. (довіреність від 22.03.2013 р.)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Медбіоальянс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування наказу № 549 від 14.03.2013 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Медбіоальянс» з позовом до ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС, в якому з урахуванням заяви від 17.05.2013 р. про уточнення реквізитів оскаржуваного акту, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 549 від 14.03.2013 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Позивач зазначає, що наказ виданий на підставі п/п. 78.1.1. ПК України, відповідно до якого, крім іншого, перевірка може бути призначена у випадку, якщо платник податків не надасть у встановлений строк пояснень та їх документального оформлення на запит органу податкової служби. В контексті наведеного позивач зазначає, що 11.02.2013 р. отримав лист ДПІ від 14.01.2013 р. про надання інформації відносно взаємовідносин позивача з низкою підприємств. Позивач зазначає, що жодної підстави для надсилання запиту, що передбачено нормами ПК України, в запиті не вказано, що є порушенням, на думку позивача, ст. 73 ПК України та звільняє платника податків від надання відповіді на такий запит згідно з п. 73.3. ПК України та п. 16 постанови КМ України від 27.12.2010 р. № 1245.

З огляду на наведене, як зазначає позивач, ним було надано відповідачу лист від 20.02.2013 р., в якому вказано ДПІ на ряд порушень, що мають місце у запиті, запропоновано їх усунути та повідомлено про готовність виконати будь-яку законну вимогу ДПІ.

При цьому, наголошує позивач, наказ не містить конкретну підставу для призначення перевірки згідно з п/п. 78.1.1. ПК України.

Відповідач в судове засідання 17.05.2013 р. не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не надав, заяви про відкладення розгляду справи не подавав. У той же час, про розгляд справи був повідомлений 30.04.2013 р. під розписку. Враховуючи наведене та положення ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи не відкладався та судом ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів. При цьому, відповідачем 30.04.2013 р. було подано заперечення проти позову та документи, пов'язані з призначенням перевірки. Згідно із зазначеними запереченнями ДПІ проти позову заперечує, вважає спірний наказ від 14.03.2013 р. № 549 законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.05.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медбіоальянс» зареєстровано у статусі юридичної особи 18.07.2007 р. Код з ЄДР 35296135. Місцезнаходження: 03124, м. Київ, Солом'янський район, вул. Василенка, 7-А (адреса для листування: 04071, м. Київ, вул.. Межигірська, 19 оф. 34).

Товариство перебуває на податковому обліку в ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС.

14 січня 2013 року за № 517/10/22-810 на адресу позивача надіслано запит «Про надання інформації».

Відповідно до цього запиту, на підставі п/п. 20.1.6. ПК України та відповідно до п. 73.3. ПК України, з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства звернувся до позивача з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Ньюмодуль», ТОВ «Техноторг-Ком», ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн», ТОВ «Торговий Дім «Продсервісторг-Плюс», ТОВ «Соло-25», ТОВ «Астана К», ТОВ «Логрус», ТОВ «Торгово-Промислова Компанія «Крісто», ТОВ «Айс-Воу».

У запиті зазначено періоди за який потрібно надати документи в контексті формування позивачем витрат та податкового кредиту.

У запиті, крім іншого, деталізовано перелік документів , які необхідно надати: копії первинних, бухгалтерських та інших документів, а саме: договори, податкові накладні, акти до них, видаткові накладні і довіреності, інші документи, які підтверджують наявність фінансово-господарських взаємовідносин; документи, що підтверджують транспортування; розрахункові документи; реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

Запропоновано подати пояснення та копії документів протягом 10 днів з дня надходження запиту відповідно до п. 14 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 р. № 1245.

У запиті попереджено, що у разі ненадання пояснень та їх документального підтвердження є підстави для проведення позапланової виїзної перевірки у відповідності з п/п. 78.1.1. ПК України.

У відповідь на зазначений запит, позивач листом № 31 від 20.02.2013 р. повідомив, що запит отримано 11.02.2013 р. та що у запиті не визначений (1) чіткий перелік документів, що запитуються та (2) не зазначено правову підставу для надіслання запиту (т. 1, а.с. 12), що звільняє товариство від обов'язку надавати відповідь на зазначений запит.

Тобто, саме з цих підстав позивач залишив запит ДПІ без задоволення.

14 березня 2013 року ДПІ видано наказ № 549 від 14.03.2013 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», який видано на підставі п/п. 78.1.1. ПК України, п/п. 75.1.2. ПК України та відповідно до доповідної записки заступника начальника управління податкового контролю Васецької І.В.

Згідно з цим наказом вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання законодавства по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за період січня, березня, квітня, липня - вересня, листопада 2011 р., січня - березня 2012 р. з 22.03.2013 р. тривалістю 5 робочих днів. Періоди, за які вирішено провести перевірки співпадають з періодами, зазначеними у вищезгаданому запиті ДПІ до позивача.

Виходячи з вищенаведеного та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п/п. 78.1.1. ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої обставини: якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту .

Відносно регламентації порядку надання податковим органом запиту , слід зазначити, що відповідно до п/п. 16.1.5. ПК України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством ) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів , які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання .

Згідно з положеннями абзацу першого п. 73.3. ПК України, на який у даному випадку міститься посилання у запиті ДПІ, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно з абзацом другим п. 73.3. ПК України такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації , яка запитується, та документів , що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту .

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (п. 73.3. ПК України).

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1245 (далі - Порядок № 1245), у запиті зазначаються: (1) посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; (2) підстави для надіслання запиту; (3) опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

В даному випадку, як зазначено вище, в якості підстави для відмови у наданні ДПІ документів позивач у листі № 31 від 20.02.2013 р. до відповідача визначає : (1) відсутність чіткого переліку документів, що запитуються та (2) не визначення у запиті правової підстави для надіслання запиту (т. 1, а.с. 12), що, на думку позивача, звільняє його від обов'язку надання відповідь на зазначений запит та запитуваних документів.

У той же час, як встановлено під час розгляду справи, у запиті ДПІ визначено: правові підстави надіслання запиту (п/п. 20.1.6., п. 73.3. ПК України); опис інформації та, як зазначено вище, види та типи конкретних документів, які витребовувались, періоди за які слід надати документи та контрагентів, за відносинами з якими слід надати документи, та, крім того, зазначено, що відомості і документи витребовуються з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, що у сукупності свідчить про формування та надіслання запиту відповідно до вимог п. 73.3. ПК України та п. 10 Порядку № 1245.

Виходячи з наведеного, спростовуються доводи позивача відносно не визначення у запиті правової підстави для надання інформації та конкретного переліку документів.

При цьому, судом враховується, що відповідно до наведених вище норм законодавства не вимагається зазначення ДПІ у запиті реквізитів конкретних документів, оскільки реквізити зазначених документів можуть бути не відомі податковому органу у зв'язку з формуванням запиту, відповідно до якого ДПІ і має намір отримати ідентифіковані документи з відповідними реквізитами.

Щодо доводів позивача відносно протиправності запиту внаслідок відсутності того, що згідно з п. 42.1. ПК України він не скріплений печаткою податкового органу, слід зазначити, що згідно з п. 42.1. ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи , адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством , завірені печаткою такого контролюючого органу. В даному випадку вищезгадані положення не передбачаються скріплення запиту печаткою податкового органу, що спростовує доводи позивача відносно невідповідності запиту вимогам закону.

Відтак, оскільки запит складений з дотриманням вимог абзаців першого та другого п. 73.3. ПК України та п. 10 Порядку № 1245, позивач не звільнявся від обов'язку надавати відповідь на такий запит та був зобов'язаний надати ДПІ витребувані відомості і документи відповідно до вимог п/п. 16.1.5. ПК України.

У той же час, як встановлено судом позивач відмовив у наданні витребуваних відомостей та документів та, як приходить до висновку суд, - за відсутності правових підстав.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про наявність у податкового органу підстав для призначення документальної позапланової перевірки на підставі п/п. 78.1.1. ПК України, що у даному випадку було реалізовано шляхом видання оскаржуваного наказу.

При цьому, відносно доводів позивача щодо того, що спірний наказ не містить конкретну підставу для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача згідно п/п. 78.1.1. ПК України, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 75.1. ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові ; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із п. 78.4. ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом .

Зазначені положення ПК України, як і положення п. 81.1. ПК України, не містять вимог щодо змісту наказу про проведення перевірки.

У той же час, відповідно до п. 1.1. Методичних рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14 квітня 2011 року № 213, відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке оформлюється наказом .

Виходячи з наведеного, наказ повинен містити посилання на правову підставу, тобто відповідну норму ПК України, відповідно до якої призначено проведення перевірки, що у даному випадку було дотримано відповідачем шляхом посилання у наказі на приписи, зокрема, п/п. 78.1.1 ПК України. Викладення у наказі обставин, з якими пов'язується її призначення, ПК України не передбачено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 56.1. Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що надсилаючи запит про надання документів та видаючи спірний наказ про проведення перевірки, відповідач діяв відповідно до наведених вище вимог податкового законодавства, а отже, як приходить до висновку суд, підстав для скасування оскаржуваного наказу та задоволення позову - не має.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Медбіоальянс» (код з ЄДР 35296135;. Місцезнаходження: 03124, м. Київ, Солом'янський район, вул. Василенка, 7-А (адреса для листування: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 19 оф. 34) відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 22.05.2013 р.