Рішення

від 23.05.2013 по справі 913/1239/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 травня 2013 року Справа № 913/1239/13

Провадження №8пд/913/1239/13

За позовом Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СіМ", м. Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головного управління Держземагентства у Луганській області, -

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності учасників розгляду спору:

від прокурора (заявника) - Паршутін А.Б. - прокурор відділу, - посвідчення №008309 від 09.10.12року ;

від позивача - Полякова О.В. - головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №И01/03-31/2549/0/2-13 від 18.04.13 року ;

від відповідача - Крамаренко В.Ф. - директор, - паспорт ЕК №779016, вид. Жовтневим РВ УМВСУ у Луганській обл. 04.03.98 року; протокол зборів засновників ТОВ "СіМ" від 19.03.09 року ;

від третьої особи - представник не з'явився , -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (далі - виконком міськради, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СіМ" (далі - ТОВ "СіМ", орендар) у нотаріальній формі 09.07.03 року (за реєстром №2144), державна реєстрація від 05.08.03 року №4570, предметом якого є земельна ділянка площею 0,1600 га, що знаходиться за адресою: м.Луганськ, кв.Шевченко (біля гаражів товариства сприяння оборони України), надана в оренду під будівництво та розміщення автостоянки терміном на 49 років, а саме:

викласти п. 2.1 розділу 2. "Орендна плата" договору в новій редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у грошовій формі і сплачується у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 3.".

Датою внесення змін вважати дату набрання чинності рішення суду.

Позов мотивовано невжиттям заходів з боку відповідача до приведення договору у відповідність до чинного законодавства.

До початку судового засідання 23.05.13 року від прокурора та сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні прокурор та позивач позов підтримали у повному обсязі.

Відповідач позов визнав (відзив на позов від 23.03.13 року за вих. №б/н).

Третя особа до судового засідання не звилася, але через канцелярію суду подала відзив на позов, згідно якому вважає, що рішення суду по даній справі не вплине на її права та обов'язки (вих. №8-6-30/3010 від 18.05.13 року), у зв'язку з чим заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності (вих. №8-6-30/3011 від 18.05.13 року).

Прокурор та сторони не заперечили проти розгляду справи за відсутності третьої особи.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,27,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті у цьому судовому засіданні за відсутності третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши учасників розгляду спору, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

09.07.03 року між Луганською міською радою в особі її виконавчого комітету (орендодавець) та відповідачем (орендар), у нотаріальній формі, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 11.06.03 року №203/17 (а.с.15) за плату передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,1600 га (п.1.1), грошовою оцінкою 504922,03 грн. (п.2.10), терміном на 49 років (п.1.2), під будівництво та розміщення автостоянки на 50 машиномісць (п.1.2), яка знаходяться за адресою: місто Луганськ, кв.Шевченка (біля гаражів товариства сприяння оборони України) (п.1.1).

Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), збільшеного на коефіцієнт 2,5 (п.2.1); на момент укладення вона становить 12623,05 грн. (п.2.1.1), її розмір орендар розраховує самостійно та сплачує за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, з у рахуванням індексації грошової оцінки земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України (п.2.3); орендна плата може переглядатися (змінюватися) по узгодженню сторін (п.2.1.2).

Орендодавець має права та несе обов'язки, передбачені Земельним кодексом, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативними актами (п.3.1).

Орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату (п.3.4.2).

Зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору оренди пір вирішується у судовому порядку (п.4.2)

Орендар несе відповідальність за порушення вимог земельного законодавства (п.6.2).

Державну реєстрацію договору здійснено 05.08.03 року за №4570 (а.с.12-13;14).

Факт отримання земельної ділянки орендар не спростував та не заперечив.

20.07.11 року за вих. №б/н орендар звернувся до Луганської міської ради з клопотанням про прийняття нею рішення про внесення змін до вищезгаданого договору з метою приведення його у відповідність до чинного законодавства (а.с.16).

На підставі цієї заяви міська рада 30.08.11 року прийняла рішення №13/135 "Про внесення змін до договорів оренди землі від 09.07.03 року, державна реєстрація від 05.08.03 року №4570, та договору від 23.01.06 року, державна реєстрація від 06.02.06 року №040640200010, які укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю "СіМ", - пунктом 2 якого вирішено внести зміни до пункту 2.1 договору оренди землі від 09.07.03 року, державна реєстрація від 05.08.03 року №4570, шляхом викладення його у наступній редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у грошовій формі і сплачується у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 3"; пунктом 4 цього ж рішення орендаря зобов'язано у місячний термін з моменту прийняття даного рішення звернутися до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів для укладення у встановленому чинним законодавством порядку договору про внесення змін до зазначеного договору (а.с.17).

З наявних у справі доказів вбачається, що зазначене рішення міської ради було спрямоване на адресу відповідача поштою 30.08.11 року (а.с.18), але він станом на 15.04.13 року не вжив заходів до його виконання, що підтверджується довідкою вищезгаданого Управління від 15.04.13 року за №0931/1 (а.с.19), - що стало підставою для звернення прокурора та міської ради до суду з цим позовом.

Відповідач позов визнав.

ІІ.Заслухавши прокурора та сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦКУ).

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що спірний договір належить до категорії господарських, оскільки укладений з метою забезпечення здійснення господарської (підприємницької) діяльності відповідача (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГКУ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір, укладений між сторонами по цій справі, належить до категорії орендних.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").

В силу ст.125 ЗКУ (ст.20 Закону "Про оренду землі") укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Укладений сторонами основний договір відповідає приписам вищецитованого законодавства.

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З цією нормою кореспондується пункт 4.2 укладеного між сторонами договору.

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для позову стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Такою істотною зміною позивач вважає зміну нормативної грошової оцінки землі та встановленого чинним законодавством України рівня орендної плати за користування землею (ст.288 Податкового кодексу України).

У частинах 1 та 2 ст. 632 Цивільного кодексу України сказано, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, передбачена можливість застосування цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При вирішенні цього спору суд керувався приписами частини 2 названої статті Кодексу, відповідно до якої, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у

відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У даному випадку позивачем належним чином доведена наявність сукупності передбачених даною нормою закону обставин.

Як зазначено у частині 4 ст. 652 Цивільного кодексу, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога повністю узгоджується з приписами ч.4 ст.652 названого Кодексу.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на день укладення спірного договору) грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 01 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

На день виникнення та вирішення цього спору по суті розмір орендної плати встановлено абзацом 3 підпункту 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.11 року (Закон "Про плату за землю" того ж дня втратив чинність), а саме: для земель інших категорій (крім сільськогосподарських) - на рівні 3-кратного розміру земельного податку.

Відповідно до підпункту 288.5.2 п.288.5 ст. 288 орендна плата не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки - залежно від її призначення.

Оцінивши дії позивача, спрямовані на врегулювання цього спору, суд дійшов висновку, що вони, крім вищевикладених підстав, відповідають приписам чинного законодавства України ще і з огляду на таке.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад (п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку згадувана у рішенні земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Луганська міська рада.

Як сказано вище у цьому рішенні, правовідносини щодо оренди землі врегульовані низкою спеціальних нормативних актів, у тому числі - Законом України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі", Земельним та Цивільним кодексами України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення земельних питань віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України та ст.ст.59 і 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

За таких обставин вищезгадане рішення Луганської міської ради від 30.08.11 року №13/135 відповідає приписам чинного законодавства.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд вважає встановленим, що законодавчо було змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилився від вчинення дій, направлених на приведення договору оренди землі від 09.07.03 року, державна реєстрація від 05.08.03 року №4570, у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі в частині розміру орендної ставки, - що стало підставою для виникнення цього спору.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача шляхом стягнення їх на користь Державного бюджету України.

З обставин справи видно, що заявником позову є прокурор, який звернувся до господарського суду з позовними вимогами немайнового характеру.

На підставі п.11 ст.5 Закону від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" органи прокуратури звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави.

Згідно п/п 2 п.2 ч.2 ст. 4 названого Закону за подання до господарського суду позову немайнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (1147,00 грн.), - тобто з відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню удовий збір у сумі 1147,00 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.19,144 Конституції України, ст.ст.11,16,202,626,651-654 Цивільного кодексу України; ст.ст.93, 125 Земельного кодексу України; ст.ст.179-181,188 Господарського кодексу України; ст.ст.1,13,20,30 Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі"; ст.ст. 26,59,73 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.ст.4 3 ,32-34,43,44,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Внести зміни до договору оренди землі, укладеного 09.07.2003 року, у нотаріальній формі, між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СіМ" (орендар), державна реєстрація від 05.08.2003 року №4570, предметом якого є земельна ділянка площею 0,1600 га, надана під будівництво та розміщення автостоянки на 50 машиномісць, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, кв. Шевченка (біля гаражів товариства сприяння оборони України), а саме:

викласти пункт 2.1 розділу 2. "Орендна плата" договору в новій редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у грошовій формі і сплачується у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 3.".

2.1.Відповідно до приписів ст. 125 Земельного кодексу України, ст.20 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі" та ст. 4 Закону України від 01.07.04 року №1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зміни до договору оренди землі, про які йдеться у пункті 2 цього рішення, підлягають державній реєстрації.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СіМ", ідентифікаційний код 21817871, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв.50 лєт Октября, 49, - на користь Державного бюджету України на рахунок: №31214206783006, банк - ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, ККД - 22030001, символ звітності банку - 206, - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) у сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ Державній податковій інспекції у Жовтневому районі міста Луганська.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 23.05.13 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 24 травня 2013 року.

Суддя А.П.Середа