Рішення

від 11.12.2006 по справі 4/364

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/364

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "11" грудня 2006 р.Справа №  4/364

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/ 364

за позовом приватного  підприємства “Агрохім” м.Кіровоград

до  товариства  з  обмеженою  відповідальністю “Агрофірма “Новоградівська”  с.Новоградівка  Бобринецького  району Кіровоградської   області

про стягнення   108844 грн. 94 коп.

Представники сторін :

від позивача - Колодій О.П. , довіреність № б/н  від 14.06.06 ;

від відповідача: участі  не брали.  В  судовому  засіданні  24.11.2006  року  Чорний  В.В. протокол №1  від  18.02.2000 р.

В судовому  засіданні  24.11.2006  року  оголошено  перерву  до  16 год.  11.12.2006 р.

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення заборгованості в  розмірі 108844 грн. 94 коп. з  товариства  з  обмеженою  відповідальністю “Агрофірма “Новоградівська”   за  поставлений  товар.

Представник позивача вимоги підтримав повністю.

Відповідачем  заперечення  на  позовні вимоги  до суду  не направлені, ухвалу  суду  про  представлення до суду    документів  відповідач не виконав.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача  та  відповідача ,  проаналізувавши     встановлені   факти  та  відповідні  до них  правовідносини, господарський суд,-  

                                                 ВСТАНОВИВ:

09.09.2004 року  між позивачем та  відповідачем     був укладений договір купівлі-продажу на  умовах  відстрочення  платежу № 66/09-04ТК/05-06 (далі за текстом Договір) згідно з умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товари, згідно з специфікаціями та на умовах, визначених в договорі, а відповідач зобов'язався прийняти товари, сплатити за них грошову суму у розмірі та порядку.

30.12.2004  року  між сторонами спору була  укладена додаткова  угода  №1 до  договору  купівлі-продажу з  відстрочкою  платежу за  договором №66/09-04 від  09.09.2004  року , якою змінено  строк оплати  за отриманий товар та  визначено розмір  відсотків, які  відповідач   повинен  сплатити   за  користування  товарним  кредитом  в  розмірі  21 %  річних. Строк  оплати  вартості  товару  та  відсотків за  користування   товарним кредитом за   домовленістю  сторін  встановлений  до  15.02.2005  року. Нарахування відсотків за  користування товарним  кредитом починається  з  моменту  отримання  товару  покупцем і  завершується  після  повної  оплати вартості  товару покупцем. Пункт 9.4 Договору  викладено  в  редакції: у  випадку  несвоєчасного   здійснення  розрахунку за  товар, покупець зобов'язаний  сплатити продавцю неустойку  у вигляді  штрафу, що  складає  30% від  суми  заборгованості.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином і в повному обсязі. На виконання  умов  договору,  згідно видаткової накладної № АХ-0000843 від  09.09.2004 року  відповідач  на  підставі   довіреності  серії НАП  № 178766 від 09.09.04 р.  через  представника  Чорного В.В. отримав  від позивача за   узгодженою  специфікацією  300 літрів  “Вітавак  200 ФФ” та  600 літрів “Реглон Супер” на  загальну  суму  52556  грн. 40  коп. з  ПДВ.

Згідно п.4.1 договору в  редакції  з  врахуванням  внесених  змін  Додатковою  угодою від  30.12.2004  року  кінцевим  терміном  оплати  визначено  15.02.2005   року.

Доповненнями розділу 1 згідно  до п.1.5 відсотки  за  користування товарним кредитом встановлені  в  розмірі  21 %  річних.

Всупереч умовам Договору Відповідач не здійснив оплату вартості товару в  обумовлений Договором строк та не сплатив відсотки за  користування товарним кредитом, чим порушив взяті на себе зобов'язання.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або  одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором   або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору передбачена відповідальність сторін за неналежне виконання  договору, а саме:

Пунктом  9.4 договору  в  зміненій редакції  передбачено, що у випадку несвоєчасного здійснення  розрахунку за товар Відповідача зобов'язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.

Таким чином, в результаті порушення умов договору Відповідач зобов'язаний  сплатити на користь Позивача 52556 грн. 40 коп. основного боргу; 20077 грн.98 коп. відсотків за  користування товарним  кредитом, 15766 грн.92 коп.  штрафу, 20433 грн.64 коп.-23% річних за  користування  чужими коштами , а  всього  108844 грн.94  коп.

Висновок  про  обґрунтованість  позовних  вимог  суд  робить  на  підставі   детального  аналізу  правовідносин, що  виникли  між  сторонами  спору та їх   правового  регулювання.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,   між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв  поставлений  позивачем  товар та  не вжив  заходів  для  повернення  товару  позивачу.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в видатковій  накладних (а.с. 19).

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Позивач передав майно  повністю в кількості, передбаченій  умовами  договору,  а відповідач прийняв товар, але не розрахувався за нього, тим самим не виконавши свої зобов'язання.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач вимоги позивача в  частині  заборгованості в  розмірі 52556 грн. 40 коп. фактично    визнав,   але  доказів належного виконання зобов'язання суду не надав. Відповідачем не оспорюється  факт  отримання   товару.

Спір  фактично виник  через  небажання    відповідача  провести  оплату   отриманого від  позивача  та  використаного  на  власний  розсуд  товару. Укладений   між сторонами  договір та  норми   діючого  законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  оплатити отриманий  товар.

Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. Позивач правомірно просить стягнути наявний основний борг  в  розмірі 52556 грн. 40 коп.  з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає  52556 грн. 40  коп.  Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обґрунтовані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Вирішуючи  питання   про  обґрунтованість  позовних вимог   в  частині  стягнення  відсотків  за  користування товарним  кредитом  в  розмірі 20077 грн. 98 коп., штрафу в  розмірі 15766 грн.92 коп. та  23%  річних  в  розмірі   20433 грн. 64 коп. господарський  суд  виходить  з  того, що   умови договору   від  09.09.2004  року  та  Додаткова  угода №1  від 30.12.2004 року  до  цього  договору (а.с.12-17)     прийняті  сторонами в  результаті  вільного  волевиявлення, договір  підписано   керівниками   підприємств та  їх  підписи  скріплені  печатками, умови  договору   сторонами  не  оспорені і  на  виконання  умов  договору  позивач   повністю  виконав  передбачені  договором  дії, а  відповідач   прийняв   від  позивача  товар  та  розпорядився  ним  на  свій  розсуд (а.с.18).

 При  внесенні змін  до  договору  сторони  підтвердили наявність    договірних  відносин   на  підставі  яких  виникли   взаємні  зобов'язання  сторін. Нарахування   відсотків  за  користування товарним  кредитом, штрафу за  несвоєчасне  здійснення  розрахунку та   відсотків за  користування чужими  грошовими коштами в  розмірі  23% річних  проведено  позивачем  на  підставі та  у відповідності  до  Договору і Додаткової  угоди та  підлягають  до   стягнення  в  повному  обсязі.

Поряд з  цим,  господарським  судом  приймається  до  уваги, що  позивачем  визначено   суму  позовних  вимог  в  розмірі  108844 грн.94 коп.  в  той  час  коли  при   підрахунку    заявлених  вимог   сума  фактично  складає  108834 грн. 94 коп., тобто  допущено  арифметичну  помилку на  10   грн. в  бік  необґрунтованого   завищення  розміру  позовних  вимог. Враховуючи  викладене,  господарський  суд  вважає, що   в стягненні  10 грн.  слід  відмовити як   безпідставно  заявленим  до  стягнення  в  результаті  неправильного    проведення  підрахунку   загальної  суми (52556 грн. 40 коп.+20077 грн. 98 коп.+ 15766 грн.92 коп.+20433 грн. 64 коп.= 108834 грн. 94 коп.)

При проведенні  звірки  взаєморозрахунків  станом  на   25.10.2006  року  відповідач  визнав  наявність  заборгованості  в  розмірі 108834  грн. 94  коп.  та  підписав  акт  звірки   без будь-яких  заперечень  чи зауважень. Господарський  суд   вважає  за  необхідне  задовольнити    клопотання  позивача  про   забезпечення   позову шляхом  накладення  арешту  на   майно відповідача в межах  позовних  вимог  в  розмірі  108834 грн. 94 коп., оскільки    відповідач   займається  виробництвом   сільськогосподарської  продукції,  має   сезонний  характер  прибутків і   невжиття таких  заходів може  утруднити чи  зробити  неможливим   виконання  рішення  господарського  суду.  Крім    того, судом враховано, що відповідач  протягом    тривалого часу не вживав  заходів  для  погашення заборгованості.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК  України, господарський суд,

                                               В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути з товариства  з  обмеженою  відповідальністю “Агрофірма “Новоградівська”  с.Новоградівка  Бобринецького  району Кіровоградської   області  р/р 260015214 в ОД АППБ “Аваль” м. Кіровоград  МФО 323538 код ЄДРПОУ 30799607 на  користь   приватного  підприємства “Агрохім” м.Кіровоград  вул. Комарова 74 р/р 2600303551540 в КФ “Укрексімбанк” м. Кіровограда МФО 323389 код ЄДРПОУ 23694198 заборгованість  за  отриманий  товар  в  розмірі  52556 грн.40 коп., відсотки  за користування  товарним  кредитом в  розмірі 20077 грн. 98 коп., штрафу в  розмірі 15766 грн.92 коп. та  23%  річних  в  розмірі   20433 грн. 64 коп.  на  загальну  суму 108844 грн. 94 коп.,  а  також  суму  сплаченого  державного  мита в розмірі  1088 грн. 44 коп. та  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення   судового  процесу  в  розмірі 118  грн.

Наказ  видати.

З метою забезпечення   позову  накласти   арешт на  майно, що  належить   відповідачеві  товариству  з  обмеженою  відповідальністю “Агрофірма “Новоградівська”  с.Новоградівка  Бобринецького  району Кіровоградської   області  в  межах  позовних вимог на  суму 108834  грн. 94 коп.

В  решті  позовних  вимог  відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя   Ю. І. Хилько